Вивчення рослинного покриву відслонень кристалічних порід Полісся та Лісостепу України. Флористична класифікація рослинності. Еколого-ценотична диференціація рослинності відслонень порід. Динаміка рослинного покриву відслонень кристалічних порід.
Аннотация к работе
Вивчення комплексної диференціації рослинного покриву стає все більш актуальним, оскільки дозволяє глибоко і всебічно дослідити його сучасний стан, зясувати динаміку розвитку, визначити екологічні, топологічні та антропогенні фактори, які впливають на формування рослинності, що є основою для розробки питань охорони цінних видів та угруповань і збереження фіторізноманітності. На таких відслоненнях створюються умови, подібні до гірських, і формуються угруповання, що помітно відрізняються від оточуючих зональних типів рослинності. Відслонення Українського кристалічного щита в поєднанні з флювіогляціальними відкладами при відповідних кліматичних умовах на межі Лісової і Лісостепової зон обумовили утворення екотопів та формування специфічних союзів рослинності, які не мають аналогів у Західній Європі. Між тим, хоча комплекс наскельної рослинності знаходиться в кращому стані порівнянно з іншими типами рослинності, і при суцільній розораності навколишньої території на відслоненнях зберігаються природні угруповання, але в умовах надмірного антропогенного тиску (рекреація, випас) спостерігається знищення мохово-лишайникового покриву, зникнення в угрупованнях специфічних петрофітних видів. При створення екомережі, частиною якої є екологічні коридори, рослинність відслонень кристалічних порід відіграє ключову роль, оскільки приурочена до долин річок і характеризується кращою збереженістю.Розвиток рослинного комплексу відслонень кристалічних порід в умовах рівнинної частини України нерозривно повязаний з епейрогенним підняттям Українського кристалічного масиву в четвертинному періоді, внаслідок якого відбулося значне посилення водноерозійних процесів, формування гідрографічної сітки і вихід на денну поверхню докембрійського кристалічного фундаменту з гранітів, гнейсів та пегматитів, який в межах Полісся та Лісостепу відслонюється в Рівненській, Житомирській, Київській, Вінницькій, Черкаській, Кіровоградській адмінистративних областях.Вивченню рослинності відслонень кристалічних порід поклали початок праці відомих систематиків-флористів 19ст. У довоєнний період флору кристалічних порід досліджують О.О. Найбільш повні дослідження та узагальнення накопиченного матеріалу були зроблені на початку 70-х років В.В. Останні десятиліття відзначаються розробкою питань охорони (Шеляг-Сосонко та ін., 1979; Андрієнко та ін., 1983, 1995, 1999), проте угруповання власне відслонень кристалічних порід не представлені в “Зеленой книге УССР” (1987), оскільки лишалися поза увагою домінантної класифікації. У продромусі рослинності колишнього СРСР (Korotkov et al., 1991) і в синтаксономії рослинності України (Соломаха, 1996) дані щодо синтаксономічного складу рослинності відслонень силікатних порід рівнинної частини України не наводяться.В основу роботи покладені матеріали польових досліджень, проведених автором протягом 1998-1999 рр. на відслоненнях кристалічних порід в межах Полісся та Лісостепу України, які включають 375 геоботанічних описів. Польові дослідження проводилися загальноприйнятими методами (маршрутним та напівстаціонарним) (Полевая геоботаника, 1959-1976).Для відслонень кристалічних порід дослідженої території проведено топологічну диференціацію рослинного покриву і виділено 5 типів комплексів: а) горизонтальні і вертикальні тріщини та скельні виступи від декількох до десятків сантиметрів на вертикальних обривистих стінках з незначним накопиченням часточок грунту і органіки; б) “камяні лоби” - заокруглені, згладжені льодовиком та його водами виходи кристалічних порід; в) горизонтальні полиці до 1-3 м, карнизи, сходинкоподібні уступи на вертикальних стінках; г) малопотужні (до 20 см) елювіальні, пролювіальні та делювіальні піщані відклади, що формуються під впливом акумулятивних процесів на некрутих, до 30° схилах; д) рухляки (осипи) з уламків каменю і дрібнозему з делювію. Ісаченко (1969) як угруповання, що закономірно повторюються і обумовлені зміною мікрорельєфу на генетично однорідній основі, тому комплекс відображає зміну рослинного покриву на ценопопуляційному рівні. На ландшафтно-фітоценотичному рівні, який відображає закономірні зміни набору угруповань, характерних для певних топологічних умов, виділяються серії - набір угруповань, що відрізняються за домінантами і видовим складом, обєднання яких представляє собою екологічний ряд.Специфіка методики опису таких угруповань полягає в тому, що тут практично не можна використовувати стандартні ділянки 10?10м, оскільки через строкатість мікроекотопів формуються досить різноманітні рослинні угруповання. Тому для описів вибираються локальні однотипні угруповання, часом віддалені одне від одного, сумарна площа яких складає 100м2. Наступний опис закладається при наявності змін флористичної комбінації з урахуванням віддаленості ділянки від попередньої на більшу відстань, ніж в межах одного опису. Рослинність власне кристалічних порід та повязаних з ними продуктів вивітрювання і деструкції (делювіальних, пролювіальних, алювіальних, елювіальних), які нагромаджуються на вершинах, в т