Геометричні параметри манжетних ущільнень насосної колонки, їх конструктивні і технологічні характеристики, які забезпечать збільшення ресурсу роботи. Дослідження зміни у часі абразивних властивостей будівельних розчинів при стендовому перекачуванні.
Аннотация к работе
Ці роботи проводяться з використанням штукатурних станцій і агрегатів, головним вузлом яких є розчинонасоси. Вирішення даної проблеми полягає у дослідженні взаємодії робочих поверхонь розчинонасосів із перекачуваним середовищем, що в кінцевому результаті відкриває резерви підвищення ефективності даного виду будівельної техніки за рахунок збільшення міжремонтного циклу роботи, вдосконалення конструкцій розчинонасосів, покращення умов роботи обслуговуючого персоналу. Результати досліджень цієї дисертаційної роботи були використані в наукових дослідженнях Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка за держбюджетними науково-дослідницькими роботами №62/04 «Розроблення та впровадження у будівельне виробництво малоопераційної комплексно-механізованої технології виконання опоряджувальних робіт» (номер державної реєстрації 0104 U 000318) та № 67/07 «Створення пересувного малогабаритного штукатурного агрегату нового покоління з розробленням комплексно-механізованої технології оштукатурювання» (номер державної реєстрації 0107 U 000938), затвердженими Міністерством освіти і науки України, й відповідають напряму наукових досліджень кафедри будівельних машин і обладнання. виконати експериментальні дослідження зміни у часі абразивних властивостей будівельних розчинів при багатократному стендовому перекачуванні; розчинонасос плунжер будівельний розчин обґрунтувати матеріали пари тертя, яка найбільш стійка до спрацювання в середовищі з великим вмістом незакріплених абразивних частинок піску; У наукових працях, опублікованих у співавторстві, здобувачем виконано: у роботі [1] - встановлені причини прискореного зношування циліндропоршневої групи в залежності від форми частинок піску, наведені результати дослідження зміни абразивних властивостей піску; у роботі [2] - описані будова та робота установки для ресурсних випробувань тертьових деталей у середовищі будівельних розчинів в умовах, максимально наближених до виробничих; у роботі [3] - запропонована конструкція стенду для натурних ресурсних випробувань розчинонасосів в умовах, наближених до виробничих, пояснюється принцип його роботи; у роботі [4] - за результатами аналізу експериментальних досліджень установлені фактори впливу на ресурс роботи ущільнення насосної колонки розчинонасосів і визначені шляхи вдосконалення ущільнення за допомогою зміни конструкції та матеріалу, з якого виготовлено манжету; у роботі [5] - математично описана модель для визначення переміщення, швидкості, прискорення плунжера в складі насосної колонки; у роботі [7] - визначено залежності складових від властивостей матеріалу манжетних ущільнень, що обумовлюють величину зношування робочих поверхонь диференційних розчинонасосів під дією незакріплених абразивних частинок піску, та факторів впливу на процес; у роботі [8] - проведено дослідження впливу зношування манжетних ущільнень на значення обємного ККД розчинонасоса при різних рухомостях розчинної суміші.Під час аналізу цих матеріалів було враховано досвід колективів проектно-конструкторських, науково-дослідних та навчальних інститутів: Київського національного технічного університету будівництва та архітектури, Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури, Придніпровської державної академії будівництва та архітектури, Московського університету будівництва та архітектури. Проведений аналіз конструкцій існуючих розчинонасосів, у тому числі й вертикальних однопоршневих диференціальної дії, показав, що розчинонасоси, конструкції яких були запропоновані в останні роки, у цілому задовольняють вимогам, що висуваються до них у звязку з особливостями сучасного будівельного виробництва. При співвідношенні площі поперечного перерізу нижньої та верхньої частин плунжера як 2:1 швидкість подачі розчину під час руху плунжера вниз буде такою ж, як при русі вгору. Для пружної взаємодії маємо: , у випадку пластичного контакту зношування становить: , де rs, rr - відповідно щільність матеріалу гільзи (манжети) та абразивних часток; u0 - швидкість абразивних часток; k - коефіцієнт пропорційності; f - коефіцієнт тертя ковзання частинки по матеріалу, який зношується; s0 - вихідна міцність матеріалу; E, m - модуль пружності та коефіцієнт Пуассона матеріалу, який зношується; t - коефіцієнт втоми матеріалу; e = h/hmax - безрозмірне занурення; x = y/hmax - безрозмірне ковзання; h - величина занурення часток; x* - безрозмірний шлях ковзання частинки від моменту дотику до припинення ковзання; e* - безрозмірне занурення, при якому припиняється ковзання; e0 - вихідна руйнуюча деформація матеріалу. Аналіз залежностей (2) та (3) дозволив встановити ступінь впливу параметрів процесу зношування проточного плунжера на величину зносу: швидкість частинок u0 впливає на зношування сильніше, ніж за квадратичним законом; радіус частинки суттєво не впливає на величину зносу у випадку, коли цих частинок багато; збільшення тертя ковзання призводить до різкого підвищення зносу; поліпшення характеристик, що впливають на міцність (s0, e