Диференціальна діагностика первинно та вторинно генералізованих судомних нападів у хворих на епілепсію - Автореферат

Епілепсія частіше виникає у молодому віці і супроводжується розладами психіки, інтелекту, памяті, зміною особистості різного ступеня виразності (більше ніж у 1/3 хворих ), важкими психотичними розладами (у 8,0 - 9,0% випадків). Аналіз літератури показав відсутність чітких методичних рекомендацій для диференційної діагностики первинно та вторинно генералізованих судомних нападів з використанням ЕЕГ. Розробити та випробувати комплекс електроенцефалографічних методів дослідження, який дозволить проводити диференціальну діагностику первинно та вторинно генералізованих судомних нападів у хворих на епілепсію і сприятиме призначенню адекватної терапії. Вивчити вплив депривації сну на функціональний стан головного мозку за даними ЕЕГ і визначити його роль в диференційній діагностиці первинно та вторинно генералізованих судомних нападів. Розробити діагностичний комплекс, що включатиме частотну фото-і фоностимуляцію з наростаючою частотою їх впливу, застосованих в чергуванні, реєстрації ЕЕГ до та після депривації сну, а також медикаментозного сну в диференційній діагностиці первинно та вторинно генералізованих судомних нападів.126 осіб - це хворі з неуточненими нападами, які звернулися до нас вперше або були направлені з діагнозом епілепсії без зазначення типу нападу. 126 осіб - це хворі з неуточненими нападами, які звернулися до нас вперше або були направлені з діагнозом епілепсія, без зазначення типу нападу. Ця методика призводить до розбалансування рівноваги між епілептичною і протиепілептичною системами і тим самим дозволяє більш чітко виявляти наявність епілептичного вогнища у хворих з вторинно генералізованими нападами або його відсутність у хворих з первинно генералізованими судомними нападами. Завдяки сповільненню коркових ритмів і зменшенню корково-стовбурових активуючих впливів, більш чітко проявлялося вогнище біоелектричної активності у хворих з вторинно генералізованими судомними нападами, а у хворих з первинно генералізованими судомними нападами він був відсутній. Однак у частини хворих (69 осіб) ця методика не дозволила підтвердити чи відхилити локальність прояву епілептичних вогнищ, що спонукало нас застосувати інші функціональні навантаження, одним з яких була 24-годинна депривація сну, яка проводилась у 69 хворих з неуточненими нападами, з них чоловіків - 43, жінок - 26 віком від 20 до 50 років.При дослідженні клініко-неврологічних особливостей у хворих з первинно та вторинно генералізованими судомними нападами виявлено перевагу симптомів ураження (роздратування) стовбуру мозку у хворих з первинно генералізованими судомними нападами і на півкулі головного мозку у хворих з вторинно генералізованими судомними нападами. Застосування частотної фото-, фоностимуляції з наростаючою частотою впливу та в чергуванні дозволило у 33,8% хворих на епілепсію виявити локальне вогнище при вторинно генералізованих судомних нападах і його відсутність при первинно генералізованих судомних нападах. Застосування ЕЕГ-реєстрації під час та після депривації сну у хворих на епілепсію дозволило у 15,1 % випадків провести диференційний діагноз між первинно та вторинно генералізованими судомними нападами у хворих на епілепсію за рахунок посилення синхронізуючих механізмів епілептогенезу, що, у свою чергу, дозволяє більш чітко виявити вогнище патологічної активності при вторинно генералізованих судомних нападах і реєструвати його відсутність при первинно генералізованих. Проведення диференціальної діагностики первинно та вторинно генералізованих судомних нападів у хворих на епілепсію з подальшим призначенням адекватного лікування: препаратів вальпроєвої кислоти - при первинно генералізованих судомних нападах, карбамазепіну - при вторинно генералізованих судомних нападах, ламотриджину та депакіну - при некласифікованих нападах призводить до зменшення нападів, покращення ЕЕГ-показників, нівелювання неврологічних проявів, що підтверджує доцільність запропонованого нами діагностичного комплексу. Усім хворим з неуточненими генералізованими судомними нападами рекомендовано проводити запропонований нами діагностичний комплекс (фото-і фоностимуляцію з наростаючою силою впливу та в чергуванні, реєстрація ЕЕГ під час та після депривації сну, медикаментозного сну), що дозволить більш чітко віддиференціювати первинно та вторинно генералізовані судомні напади.

Основний зміст роботи

1. У дисертації отримано клінічні, електроенцефалографічні результати дослідження, які дозволяють вирішити питання диференційної діагностики первинно та вторинно генералізованих судомних нападів у хворих на епілепсію. Розроблено новий комплекс функціональних навантажень, сприяє більш точному виявленню локального вогнища або його відсутності у хворих на епілепсію. Достовірна диференційна діагностика сприяє адекватному вибору протиепілептичних препаратів, котрі ведуть до зменшення частоти нападів, або здійсненню їх повного контролю.

2. При дослідженні клініко-неврологічних особливостей у хворих з первинно та вторинно генералізованими судомними нападами виявлено перевагу симптомів ураження (роздратування) стовбуру мозку у хворих з первинно генералізованими судомними нападами і на півкулі головного мозку у хворих з вторинно генералізованими судомними нападами.

3. Застосування частотної фото-, фоностимуляції з наростаючою частотою впливу та в чергуванні дозволило у 33,8% хворих на епілепсію виявити локальне вогнище при вторинно генералізованих судомних нападах і його відсутність при первинно генералізованих судомних нападах. Це було можливим завдяки тому, що використання цієї методики призводить до разбалансування епілептичної системи, в разі чого відбувається блокування висхідних активуючих неспецифічних впливів.

4. Застосування ЕЕГ-реєстрації під час та після депривації сну у хворих на епілепсію дозволило у 15,1 % випадків провести диференційний діагноз між первинно та вторинно генералізованими судомними нападами у хворих на епілепсію за рахунок посилення синхронізуючих механізмів епілептогенезу, що, у свою чергу, дозволяє більш чітко виявити вогнище патологічної активності при вторинно генералізованих судомних нападах і реєструвати його відсутність при первинно генералізованих.

5. Застосування ЕЕГ-реєстрації під час медикаментозного сну у хворих на епілепсію дозволило встановити тип нападу у 20,9 % хворих. Ця методика призводить до посилення синхронізуючих механізмів біоелектричної активності головного мозку і веде до активації епілептичних феноменів, в основному у перехідних стадіях сну, з проявом епілептичного вогнища при вторинно генералізованих судомних нападах і його відсутності при первинно генералізованих.

6. Проведення комплексного електрофізіологічного обстеження з подальшим застосуванням функціональних навантажень (чергування фото- і фоностимуляції з наростаючою силою впливу, депривації сну, медикаментозного сну) дозволяє у більшої кількості хворих (69,8%), чітко виявити вогнище патологічної активності при вторинно генералізованих судомних нападах і виключити його при первинних.

7. Проведення диференціальної діагностики первинно та вторинно генералізованих судомних нападів у хворих на епілепсію з подальшим призначенням адекватного лікування: препаратів вальпроєвої кислоти - при первинно генералізованих судомних нападах, карбамазепіну - при вторинно генералізованих судомних нападах, ламотриджину та депакіну - при некласифікованих нападах призводить до зменшення нападів, покращення ЕЕГ-показників, нівелювання неврологічних проявів, що підтверджує доцільність запропонованого нами діагностичного комплексу.

Практичні рекомендації

Усім хворим з неуточненими генералізованими судомними нападами рекомендовано проводити запропонований нами діагностичний комплекс (фото- і фоностимуляцію з наростаючою силою впливу та в чергуванні, реєстрація ЕЕГ під час та після депривації сну, медикаментозного сну), що дозволить більш чітко віддиференціювати первинно та вторинно генералізовані судомні напади. диференційна діагностика епілепсія судома

Перелік робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Дубенко А.Е., Табакман С.В. Механизмы формирования и лечебная тактика при первично- и вторично- генерализованных судорожных приступах. Сложность дифференциальной диагностики. //Український вісник психоневрології - 2005.- Том 13, вип.2(43).- С. 93-95. ( Дисертантом проведено огляд літератури і взято участь у підготовці роботи до друку).

2. Череватенко Г.Ф., Табакман С.В. Роль энцефалографии в дифференциальной диагностике первично- и вторично генерализованных эпилептических припадков. // Український вісник психоневрології - 2006.-Том 14, вип.2 (47).- С. 20-30. (Дисертантом взято участь у зборі матеріалів, обробці отриманих результатів та підготовці роботи до друку).

3. Табакман С.В.. Депривация сна в дифференциальной диагностике первично- и вторично- генерализованных судорожных приступов у больных эпилепсией // Международный неврологический журнал.-2006.-№4(8).- С 38-40.

4. Табакман С.В. Тиопатогенетическое обоснование применения упражнений ЛФК в комплексе реабилитационных программ у больных, страдающих нарушениями мозгового кровообращения с эпилептическим судорожным синдромом// Збірник доповідей “Физическая реабилитация в обеспечении качества жизни населения”.- Севастополь.- 2005.-С.23-24.

5.Мерцалов В.С., Дубенко А.Є., Череватенко Г.Ф., Табакман С.В. Диференціальна діагностика первинно та вторинно генералізованих нападів із застосуванням реєстрації ЕЕГ під час медикаментозного сну: Стендова доповідь на ХІІ симпозіумі Української Протиепілептичної Ліги “Диференційна діагностика пароксизмальних станів. Стратегії лікування.” - Харків.-2006.

6. Мерцалов В.С., Дубенко А.Є., Череватенко Г.Ф., Табакман С.В. Роль медикаментозного сну в диференційній диагностиці первинно та вторинно генералізованих судомних нападів у хворих на епілепсію: Стендова доповідь на пленумі і конференції Науково-практичного товариства неврологів, психіатрів та наркологів України “Пароксизмальні стани в неврології, психіатрії та наркології”.- Одеса-Харків. - 2006.

7. Череватенко Г.Ф., Табакман С.В. Влияние медикаментозного сна на дифференциальную диагностику первично и вторично генерализованных судорожных припадков у больных эпилепсией. // Таврический журнал психиатрии - 2007.- Том 11, вип.2(39).- С. 22-25. (Дисертантом проведено огляд літератури і взято участь у підготовці роботи до друку).