Особливості розвитку комунікативних умінь розумово відсталих школярів. Аналіз сформованості комунікативних умінь і навичок учнів спеціальної школи. Вплив дидактичних ігор географічного змісту на мовленнєвих розвиток учнів з особливими потребами.
Аннотация к работе
Характерним для розумово відсталих школярів є дефіцит універсальних комунікативних умінь (слухати співбесідника, реагувати на його питання, починати, підтримувати і завершувати розмову, виражати свою точку зору, отримувати потрібну інформацію при читанні і слуханні, використовувати цю інформацію у власних висловах, спілкуванні).[28] Ці труднощі можна частково подолати з допомогою таких методів як аудіювання, переказ текстів, складання розповідей, а також у ході проведення дидактичних ігор( систематичне використання яких сприяє розвитку всіх мовленнєвих процесів в дитини).[20] Гра сприяє не створенню в учнів емоційного настрою, викликає позитивне відношення до виконуваної діяльності, а й допомагає розвивати комунікативні уміння і навички. На наш погляд в спеціальній дидактичній та методичній літературі недостатньо уваги приділяється розгляду можливості використання дидактичних ігор для розвитку комунікативних умінь учнів спеціальної школи на уроках географії. Вчитель, враховуючи конкретні умови роботи з тими чи іншими дітьми, зокрема рівень їх розвитку, ставлення до занять, втомлюваність та інші умови, вирішує, коли і як використовувати гру. Включаючи гру в урок, вчитель турбується, щоб основне дидактичне завдання, яке складає зміст гри, відповідало навчальній меті уроку, було для дітей посильним, сприяло максимальній активізації не тільки мовлення а й розумової діяльності.[1] дидактичний гра учень відсталий розумово комунікативний.2.Обстеження стану сформованості номінативної функції мовлення. а) Утворення граматичних структур з відповідними прийменниками (за малюнком): Де лежить олівець? (у наплічнику). б) Вказування на відповідний малюнок «Про що я говорю, материк чи частину світу?»: Велика ділянка суходолу, оточена з усіх боків морями й океанами( материк) 5. кількість, додавання, віднімання, ділення, множення д) Визначення слова, що підходить до слова «гвоздика», так само і до слів «огірок», «овоч». огірок гвоздика овоч бурян, роса, квітка, земля город сад квасоля,огорожа,гриби, яблуня, лавка годинник градусник час, скло, хворий, ліжко, температура є) Визначення узагальнюючого слова, яким позначити ряд слів: окунь, карась (риби); Наприклад, серія з 4 картинок «Хлопчик і ластівка»: 1 - Ластівка звила гніздо біля вікна. В процесі розгляду картинок даються інструкції: «Поглянь уважно на картинку.Кроки, Ланцюжок слів, Закінчи слово, Я знаю, Птах-звір-риба, Правда-не правда, Доторкнись до…, Святкова листівка, Опиши Я так думаю, Я знаю, Слово-казка, Якби, Весела історія, Опиши Закінчи слово, Слово-казка , Я знаю, Чарівна скринька, Якби, Весела історія, Веселі картинки, Забутий предмет, Відтворення, Опиши Слово-казка, Чарівна скринька, Якби, Весела історія, Веселі картинки, Святкова листівка, Склади текст, Опиши Малюнкове письмо, Я відчуваю Ведучий кидає мяч одному з гравців, гравець ловить мяч і по складах вимовляє своє слово, роблячи на кожен склад один крок. Учитель кидає дитині мяч і вимовляє перший склад слова (першу літеру), а учень, упіймавши мяч, повинен закінчити слово й кинути мяч учителю. Учитель кладе перед дитиною на стіл малюнки із зображенням тварин, які мешкають в Європі( Тема: «Рослинний та тваринний світ Європи») й у розбивку називає їх, «забувши» згадати про один з них. Зі словами: «Я знаю пять назв гір Європи ...» (назв міст, тварин і т. ін.), дитина підкидає мяч і до кожного кидка додає слово.Завдяки дослідженням видатних дефектологів (Жан Ітар, Едуард Сеген, Марія Монтессорі, О.М.Граборов) відомо, що гра створює особливі умови, за яких учень може здійснювати самостійний пошук знань. Ігри сприяють передачі способів набування знань, досвіду колективної і групової роботи. Дидактичні ігри змушують учнів вносити в пізнавальну діяльність свій досвід і знання, одержувати нові знання з джерел, які шукають самостійно. Вирішення цієї проблеми досягалось за допомогою вивчення психолого-педагогічної літератури та анкетування дітей( виявлення рівня їх комунікативних вмінь до початку використання ігор та в кінці).
Вывод
Загальний мовний недорозвиток у розумово відсталих учнів позначається і на формуванні комунікативної сторони мовлення дітей. Нормальному мовному спілкуванню дітей перешкоджають неповне і неточне розуміння учнями спеціальної школи зверненої до них мови, обмеженість словника, аграмматизми, дефекти вимови, вади у спілкувані, проблеми роботи в гріпі. Ці функції потрібно розвивати, а спеціальна методика ще не має конкретних засобів розвитку комунікативних умінь розумово відсталих школярів.
Завдяки дослідженням видатних дефектологів (Жан Ітар, Едуард Сеген, Марія Монтессорі, О.М.Граборов) відомо, що гра створює особливі умови, за яких учень може здійснювати самостійний пошук знань. Ігри сприяють передачі способів набування знань, досвіду колективної і групової роботи. Дидактичні ігри змушують учнів вносити в пізнавальну діяльність свій досвід і знання, одержувати нові знання з джерел, які шукають самостійно. Тому можна стверджувати, що гра для дітей - це і навчання, і праця, і серйозна форма виховання. Недарма видатний український педагог В. О. Сухомлинський приділяв грі значну увагу.
Тому основною проблемою роботи стало адаптування дидактичних ігор , які б сприяли комунікативному розвитку школярів до уроків географії та виявлення рівня їх ефективності.
Вирішення цієї проблеми досягалось за допомогою вивчення психолого-педагогічної літератури та анкетування дітей( виявлення рівня їх комунікативних вмінь до початку використання ігор та в кінці).
За час роботи над дослідженням вирішувались такі завдання: 1. На основі теоретичного аналізу психолого-педагогічної літератури нами було обґрунтовано можливості дидактичних ігор як однієї з ефективних форм мовленнєвого розвитку розумово відсталих школярів.
2. Визначено ефективність уроків із застосуванням дидактичних ігор серед інших форм розвитку мовлення на уроках географії.
3. Розроблено зразки дидактичних ігор, які можна буде використовувати на уроках географії з курсу «Географія світу» (8клас) в спеціальній школі.
Кожне з цих завдань було вирішене і висвітлене в моїй роботі. Крім того, була перевірена ефективність розроблених дидактичних ігор, що дає змогу рекомендувати ці ігри вчителям географії допоміжних шкіл для використання на уроках. Всі ігри були класифіковані за метою та темою уроку( розробки до теми: «Європа»), що значно спрощує підготовку вчителя до уроків та сприятиме підвищенню рівня розвитку комунікативних вмінь дітей.
На початку дослідження нами було сформульовано гіпотезу : навчання географії з використанням ігрових елементів сприятиме більш успішному розвитку комунікативних процесів учнів спеціальної школи, ніж без використання цих елементів. Припущення повністю підтвердилось.
Ефективність використання дидактичних ігор на уроках географії визначалася нами як по фіксованим показниками, так і за допомогою спеціально організованого експерименту. У результаті ми отримали матеріал, який доводить великі корекційні можливості дидактичної гри: · дидактична гра сприяє формуванню стійкого інтересу до географії, · дидактична гра створила умови для формування позитивної мотивації навчальної діяльності, що, свою чергу, сприяє підвищенню якості знань учнів з географії, · дидактична гра стимулює й активізує пізнавальні процеси розумово відсталих школярів: мислення, память, уяву, також сприяє розвитку комунікативних умінь
· дидактична гра підвищує міцність отриманих знань, сприяє розвитку орієнтування в просторі, самостійності, виховує рішучість, волю;
· в дидактичній грі найбільш повно реалізується інтелектуальний потенціал розумово відсталих учнів, формується прагнення до самоосвіти при вивченні географії, створюється основа для формування впевненості в собі, у своїх силах.
Отже, використання мовленнєвих ігор на уроках географії допомогає вирішити наявні проблеми в розвитку комунікативних умінь і навичок у розумово відсталих дітей, робить процес навчання цікавішим та сприяє розвитку всіх мисленнєвих операцій. Спираючись на проведнне дослідження, можна зробити висновок, що адаптованні мовленні ігри мають неаби який вплив на розвиток комунікативних вмінь школярів з особливими потребами. Саме тому ці ігри доречно використовуваи вчителем географії на своїх уроках для подолання наявних мовленнєвих та комунікативних порушень у дітей.