Аналіз можливостей використання дидактичних ігор під час вивчення математики в початкових класах. Методичні вимоги до їх організації і проведення. Експериментальна перевірка ефективності впливу дидактичних ігор на засвоєння учнями навчального матеріалу.
Аннотация к работе
Вчитель повинен памятати, що кожна дитина - неповторна, вона має свій індивідуальний спосіб навчання [8; 42]. Тому надзвичайно важливо створити такі умови, які сприяли б навчанню відповідно до рівня розвитку, забезпечували б у процесі навчання розвиток здібностей та інтересів молодших школярів. Як відомо, у молодших класах закладаються основи знань, умінь і практичних навичок, які необхідні для дальшого навчання, формуються моральні риси і якості, вміння дітей самостійно оволодівати знаннями, пробуджується інтерес до навчання, до творчих пошуків. У навчальному процесі вчитель постає, насамперед, як організатор і керівник пізнавальної діяльності учнів. Це необхідно робити на основі початкового курсу математики, де навчання тісно повязане з грою.Але гра залишається важливим засобом не лише відпочинку, а й творчого пізнання життя, адже у дитячі роки гра є основним видом діяльності людини. Тому гра має генетичний звязок з усіма видами діяльності людини і виступає як специфічна дитяча форма пізнання, праці, спілкування, мистецтва, спорту тощо» [49; 4]. Гра - найприродніша форма вияву дитячої діяльності, у якій усвідомлюється, вивчається навколишній світ, відкривається широкий простір для виявлення свого «Я», особистої творчості, активності, самопізнання, самовираження. Діти пізнають світ у своїх іграх легко, вільно, без «натиску», тому існує кілька груп ігор, які розвивають інтелект дитини - це предметні, творчі та дидактичні. Гра володіє завбачливістю; вона діагностичніша, ніж будь-яка інша діяльність людини, по-перше, тому, що індивід поводиться у грі на максимумі проявів (інтелект, творчість); по-друге, гра сама по собі - це особливе «поле самовираження».Дидактичні ігри дають змогу індивідуалізувати роботу на уроці, давати завдання посильні кожному учневі, максимально розвивати дитячі здібності. Якщо спочатку учень зацікавиться лише грою, то дуже швидко його вже цікавитиме повязаний з нею матеріал, в нього виникне потреба вивчити, зрозуміти, запамятати цей матеріал, тобто він почне готуватися до участі у грі. Гра дає змогу легко привернути увагу й тривалий час підтримувати в учнів інтерес до тих важливих і складних предметів, властивостей і явищ, на яких у звичайних умовах зосередити увагу не завжди вдається. Процес всебічного формування школяра має свої принципи і закономірності: принцип неповторності кожної дитини; визнання відсутності нездібних дітей; урахування нерівності розумових здібностей учнів; індивідуалізації навчально-виховного процесу; урахування індивідуальних особливостей дітей; визнання кожного учня особистістю; навчання через подолання труднощів. Але кожна дитина має свій індивідуальний розвиток - це розвиток діяльності, тому для того, щоб виявити його характерні особливості, вчителям дуже часто доводиться шукати до кожного учня свій індивідуальний підхід.За допомогою такої гри у дітей стимулюється мислення, розвивається кмітливість, просторова уява, память, увага; учні краще запамятовують навчальний матеріал. Застосовуючи гру як формулу (засіб, методичний прийом) навчання, учитель повинен бути впевненим у доцільності її використання, визначити мету гри у відповідності до завдань навчального процесу. На ігровому уроці, як і в будь-якій грі, обовязково має бути присутній елемент несподіванки і непередбачуваності, що дає змогу активізувати вияв творчих здібностей учнів. Під час гри вчитель має постійно контролювати діяльність учнів, виконання ними правил, спрямовувати гру запитаннями, репліками та непомітно підтримувати дітей, підбадьорювати їх, запобігати виникненню можливих конфліктів між дітьми. Ігровий матеріал для змагань між рядами: набірні полотна; полички для іграшок; картки з цифрами і знаками; картки із записами прикладів; трафарети, картки, іграшки, що мають геометричну форму; три куски тканини для завязування очей гравцям, три мішечки; таблиці.Подаємо зміст цих завдань (лише одного варіанту, оскільки завдання в першому і другому варіантах були подібні): Завдання 1. Не дивлячись на індивідуальний характер дій молодших школярів, увага гравців фіксувалась на пошуках раціональних шляхів виконання завдань, допомоги один одному, в результаті чого учні вчились правильно оцінювати свої ігрові дії, зіставляти їх з ігровими діями інших учнів. Позитивні взаємовідносини між гравцями, вміння розподілити матеріал, уміння домовитись у грі, позитивно вплинули на активізацію навчальної діяльності учнів. Для того, щоб учні могли проявити свою творчість, необхідно запропонувати їм розвязати задачу, але робити це потрібно в ігровій формі, наприклад вчитель записує на дошці три задачі (по одній задачі для кожного ряду) і який ряд швидше і правильно розвяже задачу без жодної помилки і зауваження, той переміг. Таким чином, кожний учень розвязує по два приклади, а останній, тобто той з якого починали, повинен, використавши результат попереднього учня, скласти приклад так, щоб результатом його розвязування було число, з якого починався перший приклад.Мета сучасної освіти полягає не стільки в передачі конкре
План
Зміст
Вступ
Розділ I Предмет і теоретичні основи дослідження
1.1 Зміст поняття «дидактична гра» і види дидактичних ігор
1.2 Психолого-педагогічні передумови використання дидактичних ігор на уроках математики
Розділ II Методика використання дидактичних ігор при вивченні математики у початкових класах
2.1 Методичні вимоги до застосування дидактичних ігор на уроках математики
2.2 Організація експериментального дослідження та його результати