Дидактичні засади структурування змісту навчального матеріалу з іноземної мови у процесі навчання учнів 5-7 класів загальноосвітньої школи - Автореферат

Розбудова держави з новою соціальною і політичною структурою неможлива без різносторонньо розвинених громадян, без професійно компетентних людей, які досконало володіють іноземними мовами, збагачуючи добробут нашої країни, репрезентуючи її досягнення на міжнародному рівні. У державних документах - Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, Законі України "Про освіту", державній програмі "Вчитель", Національній програмі виховання дітей та молоді в Україні - значна увага приділяється підготовці національно свідомих, активних людей, здатних розвязувати різноманітні проблеми, діяти в нестандартних ситуаціях, творчо мислити та самостійно приймати рішення. Першочерговим завданням системи навчання іноземної мови учнів загальноосвітніх шкіл є оптимальний відбір навчального матеріалу та його раціональна організація, оскільки, згідно з результатами психолінгвістичних досліджень, успішне оволодіння школярами іншомовним матеріалом значною мірою залежить від розподілу його обсягу та змісту у навчальному процесі. Проблема відбору та структурування навчального матеріалу з іноземної мови вважається однією з найскладніших та найменш вивчених, особливо в методиці опанування іноземною мовою в початкових та середніх класах загальноосвітньої школи. В процесі проведеного дослідження ми здійснили обґрунтування принципів відбору та структурування змісту навчального матеріалу з іноземної мови на основі узагальнення положень вікової психології та фізіології (П.У першому розділі "Методологічні основи структурування змісту навчального матеріалу з іноземної (англійської мови)" розглядається трактування поняття "дидактичні засади" як педагогічної категорії; сутність структурування навчального матеріалу в дидактичному процесі загальноосвітньої школи та зроблено аналіз дидактичних основ структурування навчального матеріалу з іноземної мови. Тому під час логічного аналізу й упорядкування навчального матеріалу треба створити такі умови, щоб процес опанування знань відбувався без надлишкової і шкідливої інформації, яка обтяжує учнів. Важливі функції виконує диференційований підхід до структурування змісту навчального матеріалу, що дає змогу враховувати розумовий і креативний потенціал кожного учня та сприяти реалізації його за допомогою варіативних підходів до викладання, при яких той самий освітній зміст розкривається на різних рівнях проблемності. У процес вивчення іноземної мови учнями 5-7 класів загальноосвітньої школи мають бути внесені відповідні зміни у вираженні змісту освіти в навчальних програмах, підручниках, посібниках, які сприятимуть формуванню необхідних умінь та навичок володіння соціолінгвістичною та соціокультурною компетенціями, які є складовими комунікативної спрямованості навчально-виховного процесу оволодіння іншомовним словом. Відповідно до того, яке вміння слід розвинути в учня, розрізняють усний метод і метод читання, за способом семантизації матеріалу - перекладний і прямий методи.На основі результатів дослідно-експериментальної роботи з проблем трансформування змісту вивчення іноземної мови учнями 5-7 класів загальноосвітньої школи встановлено, що: 1. Здійснений нами аналіз науково-педагогічної, методичної та психологічної літератури дозволяє стверджувати, що до компонентів структурування змісту навчального матеріалу з іноземної мови належать: урахування принципів, правил відбору змісту навчання, знання особливостей білінгвального навчання, дотримання культурологічного аспекту оволодіння іншомовним матеріалом, а також опора на вікові та психофізіологічні особливості учнів. Під дидактичними засадами ми розуміли ті основні положення та критерії, відповідно до яких відбір масиву матеріалу з іноземної мови у навчальний предмет сприятиме більш ефективному та оптимальному її засвоєнню. Аналіз навчальних програм, планів, підручників вказує на наявність сталого, стабільного, консервативного структурування змісту навчального матеріалу з іноземної мови, тоді як будь-яка технологія навчання повинна бути динамічною, мобільною, гнучкою, здатною реагувати на швидкі зміни, адаптуватись до вимог учителів, учнів, до практичного життя. Факти проведеної нами експертної оцінки та аналіз теоретичних наукових підходів щодо пріоритетних вимог структурування змісту навчального матеріалу дозволили визначити основні принципи відбору навчального матеріалу до альтернативної програми з іноземної мови, серед яких: комунікативна спрямованість навчання, його усвідомлення; розвиток позитивного ставлення та інтересу до процесу навчання іншомовного мовлення; взаємозвязок навчання та видів мовленнєвої діяльності; ситуативність і тематична організація навчального матеріалу; врахування особливостей рідної мови, вікових та психофізіологічних особливостей учнів.Луцьк: Волинський Академічний Дім. Гуманізація навчально-виховного процесу: культурологічний підхід у методиці викладання іноземної мови // Проблеми педагогічних технологій. Луцьк: Волинський Академічний Дім. Виховний потенціал іноземної м

Основний зміст дисертаціїОсновний зміст дисертації відображений у публікаціях

На основі результатів дослідно-експериментальної роботи з проблем трансформування змісту вивчення іноземної мови учнями 5-7 класів загальноосвітньої школи встановлено, що: 1. Удосконалення змісту і засобів вивчення іноземної мови є пріоритетним завданням на шляху інтеграції України у європейський та світове співтовариство. Дидактичні підходи до викладання іноземних мов містять численні спроби знайти найраціональніший метод навчання молодших підлітків іншомовному слову. Здійснений нами аналіз науково-педагогічної, методичної та психологічної літератури дозволяє стверджувати, що до компонентів структурування змісту навчального матеріалу з іноземної мови належать: урахування принципів, правил відбору змісту навчання, знання особливостей білінгвального навчання, дотримання культурологічного аспекту оволодіння іншомовним матеріалом, а також опора на вікові та психофізіологічні особливості учнів.

2. Під дидактичними засадами ми розуміли ті основні положення та критерії, відповідно до яких відбір масиву матеріалу з іноземної мови у навчальний предмет сприятиме більш ефективному та оптимальному її засвоєнню. Аналіз навчальних програм, планів, підручників вказує на наявність сталого, стабільного, консервативного структурування змісту навчального матеріалу з іноземної мови, тоді як будь-яка технологія навчання повинна бути динамічною, мобільною, гнучкою, здатною реагувати на швидкі зміни, адаптуватись до вимог учителів, учнів, до практичного життя. Отже, до навчальних програм з іноземної мови учнів 5-7 класів загальноосвітньої школи мають бути внесені оптимальні зміни з метою ефективного засвоєння знань, формування необхідних умінь та навичок оволодіння соціолінгвістичною та соціокультурною компетенціями.

3. Комунікативний підхід до вивчення іноземної мови запропонований нами, базується на особистісно-діяльнісному підході організації навчально-пізнавальному процесу загальноосвітньої школи. Відбір та структурування навчального матеріалу, використання методів і технологій опанування іншомовним словом, невідємно повязані в ньому з особистістю учня, його здібностями та іншими індивідуальними й психофізіологічними особливостями, нівелювання яких може спричинити блокування самостійної та творчої діяльності учнів, появу внутрішньої напруги.

4. Проведений творчий аналіз програм з іноземної мови, що періодично видавались і доповнювались, засвідчив, що вони не орієнтувались на оволодіння комунікативною та соціолінгвістичною компетенціями. Саме ця обставина спонукала нас модернізувати фрагмент програми з іноземної мови, доповнивши її матеріалом соціокультурної спрямованості.

Структурування навчального матеріалу з іноземної мови передбачає його концентрацію навколо гуманістичного та демократичного характеру освіти, зорієнтованості на світові досягнення. Факти проведеної нами експертної оцінки та аналіз теоретичних наукових підходів щодо пріоритетних вимог структурування змісту навчального матеріалу дозволили визначити основні принципи відбору навчального матеріалу до альтернативної програми з іноземної мови, серед яких: комунікативна спрямованість навчання, його усвідомлення; розвиток позитивного ставлення та інтересу до процесу навчання іншомовного мовлення; взаємозвязок навчання та видів мовленнєвої діяльності; ситуативність і тематична організація навчального матеріалу; врахування особливостей рідної мови, вікових та психофізіологічних особливостей учнів.

Проаналізувавши використання розробленої альтернативної програми з іноземної мови для учнів 5-7 класів, а також здійснивши аналіз та інтерпретацію одержаних результатів, ми виявили основні тенденції експериментальних даних, характер їх змінності (дисперсійний аналіз), який підтвердив, що організація пізнавальної діяльності учнів загальноосвітніх шкіл за розробленою нами експериментальною програмою є більш ефективною.

Враховуючи важливість вивчення іноземної мови для професійної підготовки учнів загальноосвітніх шкіл, їх соціалізації у будь-якому соціальному середовищі ми маємо всі підстави для твердження, що потребують подальшого вивчення питання дидактичних засад структурування змісту навчального матеріалу з іноземної мови не лише в середній ланці освіти, а й у вищих навчальних закладах, що у свою чергу, сприятиме підготовці конкурентно спроможних фахівців у різних галузях діяльності.