Дидактичні засади профільного навчання у загальноосвітній школі сільської місцевості - Автореферат

Віддаючи належне названим формам, зауважимо, що їх перелік узагальнений, тому неповний, що, по-перше, не дозволяє охопити всіх дітей сільської місцевості профільним навчанням і забезпечити всі напрями профільності згідно з освітніми потребами учнів; по-друге, може призвести до ліквідації в більшості сіл старшої школи, а отже, загрожує негативними демографічними наслідками; по-третє, змушує батьків відривати своїх дітей у 14-15-річному віці від домівки, родинних традицій і віддавати на навчання в районний чи обласний центр. Це потребує теоретичного обґрунтування дидактичних засад, наукової розробки варіативних моделей та концептуально обєднаної системи організаційно-методичного супроводу профільного навчання, що дозволить забезпечити вивчення вибраних предметів згідно з потребами і можливостями старшокласників, знизити деструктивну дію збідненого соціокультурного середовища села, урівняти освітні можливості учнів міських і сільських шкіл, сприятиме входженню їх у світ культури. Широкий аналіз наукових джерел засвідчив відсутність цілісних системних досліджень дидактичних засад профільного навчання не лише шкіл сільської місцевості, а й профільного навчання взагалі. Отже, аналіз сучасного стану профільного навчання засвідчив зростання інтересу вчених і позитивне ставлення вчителів і директорів шкіл сільської місцевості до профільного навчання, але водночас дозволив констатувати відставання теорії від запитів практики, нерозробленість механізмів практичного забезпечення профільного навчання. Обґрунтувати дидактичні засади і концепцію розвитку профільного навчання в загальноосвітній школі сільської місцевості, розробити й експериментально перевірити варіативні моделі та систему організаційно-методичного супроводу профільного навчання в сільській школі.У першому розділі - “Профільність навчання як предмет науково-педагогічного дослідження” - обґрунтовано профільність навчання як провідний напрям реформування старшої загальноосвітньої школи, розкрито генезу проблеми профільності навчання у вітчизняній педагогіці і школі та досвід профільної диференціації навчання у прогресивних зарубіжних країнах, розглянуто соціально-педагогічні передумови профільного навчання в основній та його забезпечення в старшій школі сільської місцевості. Профільне навчання розуміється як один із видів диференціації, тому зясування сутності профільного навчання потребує аналізу філософських, педагогічних і психологічних трактувань диференціації навчання в загальноосвітній школі. Конкретизовано визначення понять „елективне профільне навчання” - вид профільного навчання, що базується на вільному виборі школярем базових, профільних навчальних дисциплін і курсів за вибором та „селективне профільне навчання” - вид профільного навчання, в основі якого створення класів чи груп певного профілю з метою оволодіння визначеним набором базових і профільних предметів, що відповідає цьому профілю навчання. Вивчено сучасний стан профільного навчання в загальноосвітній школі сільської місцевості, аналіз якого дозволив зробити висновок, що розуміння і практичне здійснення в ній профільного навчання обмежене її специфікою. На основі аналізу генези профільного навчання у вітчизняній педагогіці і школі та досвіду профільної диференціації навчання у розвинутих зарубіжних країнах виявлено, що вибір профілю навчання залежить від індивідуальних особливостей та освітніх запитів школярів і від потреб суспільства.На основі широкої експериментальної роботи в понад 30 загальноосвітніх школах сільської місцевості зясовано механізми забезпечення профільного навчання, до яких зараховуємо: відповідність особистісного вибору школяра його запитам і можливостям; компетентність педагогічного колективу; володіння специфікою роботи в класах з низькою наповнюваністю учнів; достатню матеріально-технічну базу школи; конструктивне соціокультурне середовище села. Дослідницькі дані дозволили зробити узагальнення, що оновлення змісту освіти старшої школи на основі її профільності сприяє не лише активності в набутті знань, умінь і навичок, а й у переході їх у компетентності, тому нами враховувалися як особистісні запити кожного школяра, так і соціальне замовлення школі, зокрема: 1) засвоєння бази знань для подальшої професійної освіти згідно з освітніми потребами учня і відповідно до його планів на майбутнє (предметна компетентність); 2) формування способів організації індивідуальної й колективної діяльності (планування, проектування, дослідження, творчість тощо), оформлення результатів діяльності (управлінська компетентність); 3) оволодіння вміннями використання різного роду ресурсів для здійснення своїх задумів (людського ресурсу, ресурсу інформаційних систем, ресурсу колективної розумової діяльності тощо) (комунікативна компетентність); 4) здійснення соціалізації (включення в різні освітні, професійні та інші співтовариства) (соціокультурна компетентність), а отже, доведено, що специфіка сільської школи вимагає варіативного багаторівневого змісту профільного навчання. Експерименталь

Основний зміст дисертації