Вивчення питань використання гіпертекстів у викладанні музично-історичних дисциплін. Закономірності функціонування і зміст гіпертекстів в традиційному навчальному процесі. Дидактична модель, що поєднує гіпертекстові та традиційні форми і засоби навчання.
Аннотация к работе
Музика може стати засобом формування інтелектуального та культурного потенціалу учнів тоді, коли вчитель розглядає її як засіб власного художньо-естетичного мислення. Історія музики завжди була важливим компонентом підготовки вчителів музики, але останнім часом вона набуває особливого значення. Це пояснюється тим, що як відповідь на соціальне замовлення відбувається піднесення культурологічної спрямованості гуманітарних дисциплін, тенденцією сучасної шкільної дидактики є посилення розвитку самостійної розумової, інтелектуальної активності учнів замість традиційного перевантаження памяті фактологічним матеріалом; шкільні методики тяжіють до встановлення дедалі більш глибоких міжпредметних звязків. Одним з шляхів, який дозволить не обмежувати означений навчальний курс будь-якими жорсткими, формалізованими рамками, а залишити його як відкриту систему може стати послідовне, цілеспрямоване впровадження у навчальний процес компютерної технології, зокрема, гіпертекстових навчаючих програм. Актуальність і недостатня розробленість зазначеної проблеми зумовили вибір теми дослідження "Дидактичні умови застосування гіпертекстових програм у процесі вивчення гуманітарних дисциплін (на матеріалі історії музики)", визначити його предмет, мету і завдання.В першому розділі - "Теоретичні основи використання гіпертекстів у викладанні дисциплін гуманітарного циклу" - в контексті сучасних вимог до професійної підготовки шкільних викладачів музики розглянуто і проаналізовано погляди на специфіку вузівського навчання та можливості компютерної техніки у процесі його вдосконалення; обґрунтовано доцільність використання гіпертекстів у викладанні дисциплін гуманітарного циклу, зокрема історії музики. Педагоги всіх часів неодноразово підкреслювали, що музика як засіб гуманізації освіти має принципово важливе значення в системі виховання людини. Просвітницька спрямованість музично-історичної підготовки вчителя вимагає знання історії музики в широкому контексті загальних уявлень про шляхи розвитку художньої культури людства. Загальні тенденції викладання історії музики вже сформувалися з достатньою чіткістю; але методика викладання цього курсу на музично-педагогічних факультетах не враховує їх специфіки. Звідси зявляється низка серйозних суперечностей між необхідним обсягом знань з історії музики та тими знаннями, які викладач може подати в досить обмежений академічний час; змістом існуючих підручників, які створювалися для професійних музичних закладів, та потребами курсу "Історія музики", розрахованого на підготовку фахівців освітянського профілю; необхідністю мовного відпрацьовування історико-естетичного матеріалу та загальною обмеженістю навчального часу.Теоретичний аналіз проблем навчання у вузі, зокрема на музично-педагогічному факультеті, та результати педагогічного експерименту довели, що гіпертекстові навчальні програми є ефективним дидактичним засобом вдосконалення процесу вивчення історії музики як однієї з дисциплін гуманітарного циклу, і дали підстави для таких основних висновків: 1. Гіпертекст як засіб організації і предявлення навчального матеріалу активно впливає на різні форми навчальної діяльності й суттєво поліпшує дидактичні умови викладання гуманітарних дисциплін, якщо його підсумкову значущість оцінювати сумарно, за встановленими в досліджені показниками. Виявлено, що головними дидактичними умовами застосування гіпертекстів у навчальному процесі є: а) усвідомлення педагогами необхідності використання гіпертекстових технологій з метою підвищення ефективності засвоєння студентами навчального матеріалу; б) моделювання педагогами навчального процесу, що поєднує традиційні та гіпертекстові засоби навчання та формування потреби до самоаналізу й вдосконалення цієї моделі; в) здійснення викладачами (з метою створення сценаріїв гіпертекстової підтримки навчальних курсів): - структурування навчального матеріалу; - визначення ключових слів, завдяки яким встановлюватимуться асоціативні звязки між інформаційними блоками; - координування навчальних гіпертекстів зі змістом курсу; г) розроблення педагогами стандартизованого інтерфейсу навчальних гіпертекстів, що сприятиме роботі студентів з програмами різного дидактичного призначення; д) оволодіння студентами навичками роботи з компютерною технікою та наявність у них стійкої мотивації щодо систематичної роботи з гіпертекстовими програмами різного дидактичного призначення на етапах засвоєння, оновлення, відпрацьовування навчального матеріалу та під час проведення контрольних заходів. В процесі дослідження виявлено, що різні види гіпертекстів мають різну ефективність на окремих етапах навчального процесу: а) навчальні програми гіпертекстового типу - під час самостійного опрацьовування нового матеріалу; з метою більш глибокого вивчення конкретних розділів програми; на етапі передуючого оновлення навчального матеріалу, б) інформаційно-довідкові гіпертексти - на етапах оновлення попередніх знань (як можливий варіант долекційного повторення знайомих фактів);