Педагогічне дослідження проблем розвитку прагнень до пізнання у першокласників. Обґрунтування місця допитливості в структурі особистості дитини молодшого шкільного віку. Розробка дидактичної моделі забезпечення інтерактивного спілкування дітей в школі.
Аннотация к работе
Актуальність дослідження визначається концептуальними положеннями Національної доктрини розвитку освіти в Україні, Закону України “Про освіту”, у яких проголошено побудову навчально-виховного процесу на засадах демократії, гуманізації, інтеграції. У звязку з переорієнтацією мети освіти та відповідним зміщенням акцентів з пріоритетів формування знань, умінь та навичок на домінування компетентнісного підходу гостро постає необхідність створення оптимальних умов розвитку означених якостей, починаючи з першого класу, учнями якого на сучасному етапі є шестирічки. Водночас у перших класах навчаються учні, яким уже виповнилося сім років, що призводить до загострення проблеми та вимагає перегляду моделі навчання й виховання першокласників, пошуку шляхів і засобів розвитку допитливості, інтересів, самостійності, активності, організації життєвої й пізнавальної діяльності на засадах творчості, оскільки творчість є природним середовищем для дітей. Проте недостатньо розробленими залишаються дидактичні умови розвитку потребнісно-мотиваційної сфери першокласників, зокрема допитливості - передумови пізнавального інтересу та самоосвітньої діяльності, природної якості дитини, що зароджується в дошкільному віці та набуває розвитку у віці шести-семи років. Вивченню природи допитливості присвячені психологічні, педагогічні дослідження, методичні розробки, у яких допитливість розглядається в межах мотиваційної сфери особистості: - як стадія пізнавального інтересу (Н.Савенков) дозволив визначити допитливість як стадію пізнавального інтересу і, водночас, “потребу в знаннях”, яка передбачає виявлення волі, ініціативності та лідерства. Нові психічні якості дітей шести-семи років дали підставу стверджувати, що цей вік є сензитивним для синкретичного розвитку всіх сфер особистості в цілому, тому інтенсивність психічного розвитку, успішність процесу соціалізації, включення до навчальної діяльності виступають як передумови розвитку допитливості. Аналіз оцінювання сучасного процесу навчання з позиції батьків першокласників, проведений на основі анкетування, дав підставу стверджувати, що допитливість та творчість дитини зазвичай не визначаються як важливі в родині. На основі ознак було визначено такі критерії оцінки допитливості: “жадоба” нових знань, показниками якої є: ініціативність у здобутті нових знань, перевага запитань на встановлення причинно-наслідкових звязків над репродуктивними, прагнення до лідерства в ділових, рольових та розважальних іграх, виявлення бажання вирішувати додаткові завдання; готовність до прийняття завдань підвищеної складності, що має такі показники: надання переваги складним завданням, пошук іншого способу розвязання задачі, вольові прояви в процесі пізнавальної діяльності, успішність вирішення проблемних завдань; оптимістичне ставлення до процесу навчання, показниками якого є позитивне сприймання шкільного життя та наявність позитивної мотивації. Високий рівень розвитку допитливості визначався, якщо в учня був наявний інтерес до сутності явищ, прагнення за допомогою запитань установити причини й наслідки подій, ініціативність у взаєминах з однолітками, бажання вирішувати додаткові завдання, прагнення розвязувати найскладніші завдання, наполегливий пошук іншого способу вирішення задачі, отримання задоволення від процесу навчання, відповідальне ставлення до навчальних завдань.
План
. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Список литературы
1. Ліннік О.О. Творче проектування в організації життєдіяльності шестирічок: Навч. - метод. посібник. - Луганськ: Альма-матер, 2005. - 178 с.
2. Ліннік О.О. Розвиток особистості школяра як мета освіти // Наук. вісн. ПДПУ ім. К.Д. Ушинського: Зб. наук. пр. - Вип. 1-2. - Одеса, 2003. - С. 115-122.
3. Ліннік О.О. Визначення рівня допитливості учнів шести-семи років у навчальній діяльності // Освіта Донбасу. - 2004. - № 3-4. - С. 40-45.
4. Ліннік О.О. Педагогічні умови розвитку допитливості дітей шести-семи років у навчальному процесі // Освіта Донбасу. - 2005. - № 3. - С. 57-61.
5. Ліннік О.О. Введення до шкільного життя учнів першого класу // Почат. шк. - 2005. - №8. - С. 23-26.
6. Ліннік О.О. Інтегративна природа допитливості та її місце у структурі особистості дітей шести-семи років // Гуманізація навчально-виховного процесу: Зб. наук. пр. - Вип. XXVII. - Словянськ: Видавн. центр СДПІ, 2005. - С. 168-175.
7. Ліннік О.О. Діалогічне спілкування вчителя й учнів у процесі навчання // Вісн. ЛНПУ ім. Тараса Шевченка: Пед. науки. - 2006. - №4(99). - С. 150-154.
8. Ліннік О.О. Інтегровані курси в початковій школі // Освіта Донбасу. - 2006. - №2. - С. 46-50.
9. Ліннік О.О. Роль творчих проектів у процесі навчання дітей шести-семи років // Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ столітті: Матеріали Міжнар. наук. - практ. конф. - Луганськ: Альма-матер, 2003. - Ч. 3. - С. 78-85.
10. Ліннік О.О. Навчальний діалог - умова успішної реалізації сучасних методів викладання // Наука і освіта 2003: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (заочної). - Д.: Наука і освіта, 2003. - Т. 9. - С. 43.
11. Ліннік О.О. Творчий проект як чинник стимулювання прагнення до самоосвіти молодших школярів // Розвиток творчої особистості в системі дошкільної освіти: Матеріали Всеукр. наук. - практ. семінару. - Словянськ: СДПУ, 2003. - С. 69-71.
12. Ліннік О.О. Сучасні інноваційні технології очима різних субєктів навчального процесу // Педагогічна творчість, майстерність, професіоналізм: Проблеми теорії і практики підготовки вчителя-вихователя-викладача: Матеріали Всеукр. наук. - практ. конф. - К.: НПУ, 2005. - С. 126-128.
13. Линник Е.О. Курс “Детская философия” как средство формирования целостной картины у младших школьников // Реалии и перспективы образования и развития детей в ХХІ веке: Материалы Междунар. науч.-практ. конф. (заочной). - Ульяновск: Изд-во “Корпорация технологий продвижения”, 2005. - С. 116-117.