Менструальна та генеративна функції у жінок, які перенесли запальні захворювання внутрішніх статевих органів. Клінічний перебіг вагітності та пологів після перенесених запальних процесів. Концентрація гормонів в крові та екскреція з сечею естріолу.
Аннотация к работе
Численні наукові розробки до цього часу не вирішують всіх питань цієї проблеми, а частота передчасного переривання вагітності не має тенденції до зниження. Сучасна світова література свідчить, що 15-31% вагітностей закінчується самовільним абортом [І. Л. Проте, запальні захворювання призводять не тільки до анатомічних змін внутрішніх статевих органів жінки, а й супроводжуються розвитком вторинних порушень в діяльності нервової, ендокринної систем, імунного статусу та гемодинаміки [З. М. Поліпшити наслідки вагітності у жінок з невиношуванням, котрі перенесли запальні захворювання геніталій, шляхом удосконалення діагностики та лікування на підставі вивчення клінічного перебігу вагітності, гормонального статусу, стану мікробіоценозу статевих шляхів. Розробити схему діагностичних та лікувальних заходів для жінок із загрозою переривання вагітності після перенесених запальних захворювань геніталій, оцінити її ефективність та впровадити у практичну діяльність родопомічних закладів.Базуючись на отриманих результатах, на другому етапі дослідження проведена клініко-лабораторна оцінка перебігу вагітності, пологів, післяпологового та неонатального періодів у 90 жінок з невиношуванням вагітності після перенесених запальних захворювань геніталій, котрі одержували базисну та антибактеріальну терапію; у 40 з них не було порушень менструальної функції (5 група), у 50 - відмічені розлади менструального циклу (6 група). На третьому етапі обстежено 50 вагітних з невиношуванням та розладами менструального циклу після перенесених запальних процесів, яким додатково призначали хоріонічний гонадотропін (7 група). Крім загрози переривання, необхідно відзначити суттєвий рівень фетоплацентарної недостатності (18, 7%) та гіпоксії плода (48%), частота якої достовірно вища у жінок 2 групи, ніж 3 групи (50, 8 проти 26, 7%; p<0, 05). Екскреція Е3 з сечею подібна у вагітних 1, 2 та 3 груп за виключенням пізніх термінів вагітності (після 28-33 тижнів), коли у жінок 1 групи рівень екскреції вищий, що свідчить про кращий стан плода. Проведені кольпоцитологічні дослідження свідчать, що при загрозі переривання вагітності у жінок з невиношуванням гормональної етіології та у вагітних, що перенесли запальні захворювання внутрішніх статевих органів, переважав естрогенний тип мазків, виявлений у 37, 9±4, 2% випадків у 1 групі, у 38, 1±4, 1% - у 2 та у 44, 2±4, 7% - у 3 групі.У жінок з невиношуванням після перенесених запальних процесів геніталій (1-2 групи) основними ускладненнями під час вагітності є фетоплацентарна недостатність (16, 7-20, 6%), гіпоксія плода (45-50, 8%), загроза переривання вагітності (66, 7-68, 3%) ; під час пологів: несвоєчасне відходження навколоплодових вод (45, 3-46, 9%), гіпоксія плода (39, 6-40, 8%), травми пологових шляхів (43, 4-44, 9%), слабкість пологової діяльності (37, 7-42, 9%), кровотеча у ІІІ та ранньому післяпологовому періодах (35, 8-36, 7%) ; у післяпологовому періоді: субінволюція матки (17-26, 5%), субфебрилітет (18, 9-22, 5%), лохіометра (9, 4-14, 3%), розходження швів на промежині (3, 8-6, 1%), ендометрит (1, 9-4%), ранова інфекція після кесаревого розтину (3, 8-4%). У новонароджених від жінок з невиношуванням вагітності після перенесених запальних процесів геніталій частота асфіксії складає 47, 2-61, 2%; гіпотрофії - 17-22, 5%; ознаки внутріутробного інфікування наявні у 5, 7-8, 2%, дітей. Ступінь вираженості дисбіотичних процесів та гормональних порушень у вагітних залежить від глибини початкових ендокринних розладів, про що свідчить більший ступінь порушень мікробіоценозу піхви та гормональної недостатності у жінок з розладами менструального циклу після перенесених запальних захворювань геніталій. Жінки з загрозою переривання вагітності після перенесених запальних захворювань геніталій потребують поетапного мікробіологічного та ендокринологічного обстеження та за його результатами корекції терапії, яка передбачає призначення поряд з лікуванням невиношування антибактеріальної терапії, а при наявності розладів менструального циклу після перенесеного запального процесу - додатково хоріонічного гонадотропіну. Поетапно проведена діагностика та рекомендована комплексна терапія дозволяють знизити частоту фетоплацентарної недостатності у 5 разів; загрози переривання вагітності - у 3-3, 4 рази; передчасного розриву плодових оболонок - у 2, 8-2, 9 рази; слабкості пологової діяльності - у 2, 9 рази; гіпоксії плода - у 3, 3-3, 8 рази; маткових кровотеч - у 2, 3-2, 9 рази; розривів мяких тканин пологових шляхів - у 2, 4 рази; абдомінального розродження - у 2, 9-3, 5 рази; ускладнень у післяпологовому періоді - у 2, 6-3, 5 рази; у новонароджених знижується частота гіпотрофії у 5 разів; асфіксії - у 3-3, 3 рази, постгіпоксична енцефалопатія та внутріутробне інфікування відсутні.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У дисертації наведене теоретичне обґрунтування і нове вирішення наукової задачі - поліпшення наслідків вагітності у жінок з невиношуванням після перенесених запальних захворювань геніталій шляхом удосконалення діагностики та лікування на підставі вивчення клінічного перебігу вагітності, гормонального статусу та стану мікробіоценозу статевих шляхів.
1. Жінки із запальними захворюваннями геніталій в анамнезі страждають порушенням менструальної та генеративної функції і складають групу високого ризику акушерської та перинатальної патології.
2. У жінок з невиношуванням після перенесених запальних процесів геніталій (1-2 групи) основними ускладненнями під час вагітності є фетоплацентарна недостатність (16, 7-20, 6%), гіпоксія плода (45-50, 8%), загроза переривання вагітності (66, 7-68, 3%) ; під час пологів: несвоєчасне відходження навколоплодових вод (45, 3-46, 9%), гіпоксія плода (39, 6-40, 8%), травми пологових шляхів (43, 4-44, 9%), слабкість пологової діяльності (37, 7-42, 9%), кровотеча у ІІІ та ранньому післяпологовому періодах (35, 8-36, 7%) ; у післяпологовому періоді: субінволюція матки (17-26, 5%), субфебрилітет (18, 9-22, 5%), лохіометра (9, 4-14, 3%), розходження швів на промежині (3, 8-6, 1%), ендометрит (1, 9-4%), ранова інфекція після кесаревого розтину (3, 8-4%).
3. У новонароджених від жінок з невиношуванням вагітності після перенесених запальних процесів геніталій частота асфіксії складає 47, 2-61, 2%; гіпотрофії - 17-22, 5%; ознаки внутріутробного інфікування наявні у 5, 7-8, 2%, дітей.
4. Перенесені запальні процеси внутрішніх статевих органів призводять до порушення гормональних співвідношень в організмі вагітних, а саме: зміни вмісту хоріонічного гонадотропіну, плацентарного лактогену, прогестерону та естрогенів.
5. Після перенесених запальних захворювань геніталій погіршується мікробіоценоз статевих шляхів: зменшується частота висівання (у 1, 9-2, 7 рази) та кількість представників сапрофітної флори. Водночас, у 1, 4-3, 4 рази зростає частота виявлення умовнопатогенних мікроорганізмів з високим мікробним числом; переважають асоціативні форми бактеріальної контамінації (70-78% випадків), збільшується кількість мікроорганізмів у складі полікультур.
6. Ступінь вираженості дисбіотичних процесів та гормональних порушень у вагітних залежить від глибини початкових ендокринних розладів, про що свідчить більший ступінь порушень мікробіоценозу піхви та гормональної недостатності у жінок з розладами менструального циклу після перенесених запальних захворювань геніталій.
7. Жінки з загрозою переривання вагітності після перенесених запальних захворювань геніталій потребують поетапного мікробіологічного та ендокринологічного обстеження та за його результатами корекції терапії, яка передбачає призначення поряд з лікуванням невиношування антибактеріальної терапії, а при наявності розладів менструального циклу після перенесеного запального процесу - додатково хоріонічного гонадотропіну.
8. Поетапно проведена діагностика та рекомендована комплексна терапія дозволяють знизити частоту фетоплацентарної недостатності у 5 разів; загрози переривання вагітності - у 3-3, 4 рази; передчасного розриву плодових оболонок - у 2, 8-2, 9 рази; слабкості пологової діяльності - у 2, 9 рази; гіпоксії плода - у 3, 3-3, 8 рази; маткових кровотеч - у 2, 3-2, 9 рази; розривів мяких тканин пологових шляхів - у 2, 4 рази; абдомінального розродження - у 2, 9-3, 5 рази; ускладнень у післяпологовому періоді - у 2, 6-3, 5 рази; у новонароджених знижується частота гіпотрофії у 5 разів; асфіксії - у 3-3, 3 рази, постгіпоксична енцефалопатія та внутріутробне інфікування відсутні.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Для впровадження в практику охорони здоровя рекомендується: І. Жінкам з нормальною менструальною функцією при надходженні до стаціонару з загрозою переривання вагітності поряд із загальноклінічним обстеженням проводити: Мікробіологічне та ендокринологічне обстеження.
Базисну терапію (препарати спазмолітичної дії, кровоспинні та гормональні препарати, вітаміни, у разі потреби - седативні).
За результатами мікробіологічного обстеження - місцеву протизапальну терапію одним з існуючих засобів протягом 5-10 днів з наступним бактеріологічним контролем через 7 днів після закінчення лікування.
При повторному несприятливому результаті бактеріологічного дослідження доцільно призначати системну антибактеріальну терапію з урахуванням чутливості виділених культур та еубіотики для відновлення біоценозу.
Через 7 днів після закінчення терапії - повторний бактеріологічний контроль та дослідження гормонального профілю.
При порушенні гормонального балансу додатково проводити диференційовану гормонотерапію.
ІІ. Жінкам з розладами менструального циклу разом з базисною терапією (п. 2) необхідно призначати ХГ з раннього терміну вагітності до 15-16 тижнів по 3-5 тис. од. щотижнево.
В подальшому тактика така ж, як для жінок з нормальним менструальним циклом.
Список литературы
Застосування препаратів прогестивної дії при невиношуванні вагітності // Педіатрія, акушерство та гінекологія. -2000. -№2. -С. 115-117 (співавт. : Писарєва С. П., Могилевська С. І., Воробйова І. І., Рудакова Н. В. ; доля участі - відбір хворих, забір матеріалу для досліджень, обробка клініко-лабораторних даних).
Сучасні аспекти діагностики та лікування невиношування вагітності у жінок, які перенесли запальні захворювання геніталій //“Перинатологія та педіатрія”. -2000. -№4. -С. 50-51. (співавт. Писарєва С. П. ; доля участі - відбір хворих, проведення діагностики та лікування, забір матеріалу для лабораторних досліджень, аналіз отриманих результатів).
Гормональний статус вагітних з невиношуванням після перенесених запальних захворювань геніталій //“Педіатрія, акушерство та гінекологія”. -2000. -№5. -С. 84-85.
Обґрунтування лікувальних заходів для вагітних з невиношуванням, котрі перенесли запальні захворювання геніталій //“Педіатрія, акушерство та гінекологія”. -2001. -№3. -С. 82-84 (співавт. : Писарєва С. П., Рудакова Н. В. ; доля участі - відбір хворих, забір матеріалу для досліджень, проведення лікування, статистична обробка клініко-лабораторних даних, обґрунтування терапії).
Роль інфекції в невиношуванні вагітності // Зб. наук. пр. співробітників КМАПО ім. П. Л. Шупика. Київ, 1998. -Вип. 7. -кн. 2. -С. 359-366.
Кесарський розтин у жінок, які страждають невиношуванням вагітності після перенесених запальних захворювань внутрішніх статевих органів // Зб. наук. пр. ассоц. акуш. -гінек. України. Сімферополь, 1998. -С. 257-260 (співавт. : Писарєва С. П., Литвинов С. К. ; доля участі - вивчення стану мікробіоценозу піхви, клінічного перебігу післяопераційного періоду, обробка отриманих даних).
Перебіг вагітності та пологів у жінок з невиношуванням вагітності, котрі перенесли запальні захворювання геніталій // Зб. наук. пр. ассоц. акуш. -гінек. України. Київ, 2000. -С. 434-437.
Піхвовий біоценоз у жінок, що страждають невиношуванням вагітності після перенесених запальних захворювань геніталій // Тези доповідей наук. -практ. конфер. “Захворювання, що передаються статевим шляхом”. Київ, 1998. -С. 13.