Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного і природнього характеру. Розміщення потенційно-небезпечних виробництв, їх паспортизація. Норми проектування інженерно-технічних заходів цивільної оборони. Міжнародні документи з питань техногенної безпеки.
Аннотация к работе
3) розмір збитків, завданих уражальними чинниками джерела надзвичайної ситуації, розраховується відповідно до Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. Державного рівня визнається надзвичайна ситуація: 1) яка поширилась або може поширитися на територію інших держав; 3) яка призвела до загибелі понад 10 осіб або внаслідок якої постраждало понад 300 осіб чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 50 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби); 4) 4) внаслідок якої загинуло понад 5 осіб або постраждало понад 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки , спричинені надзвичайною ситуацією, перевищили 25 тис. мінімальних розмірів заробітної плати; Регіонального рівня визнається надзвичайна ситуація: 1) 1) яка поширилась на територію двох чи більше районів (міст обласного значення) Автономної Республіки Крим, областей, а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих районів, але не менш як 1 відсоток обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів (надзвичайна ситуація регіонального рівня за територіальним поширенням);Науковий підхід до створення методології територіальної організації небезпечних виробництв передбачає всебічний аналіз фактичного стану всіх видів ресурсів, перспектив розвитку техніки і технології виробництва. До чинників, які істотно впливають на рівень територіальної організації потенційно-небезпечного виробництва слід віднести : • технологію, одиничну потужність підприємства, рівень небезпеки; Особливої уваги потребує обґрунтування розміщення потенційно-небезпечних виробництв, що спирається на такі принципи : • підприємства використовують тільки поверхневі води, за винятком харчових та фармацевтичних, які можуть забезпечуватись і підземними водами; • потенційно-небезпечні обєкти не можуть розміщуватися на територіях, які входять до охоронних природних зон (народні парки, природні заповідники, курорти, охоронні ліси і місцевості, які виділяються для туризму); • питання розміщення потенційно-небезпечного обєкта має вирішуватися за участю багатьох спеціалістів після комплексного вивчення ареалів, які підпадають під забруднення, проведення екологічної техногенної експертизи;Методику ідентифікації потенційно небезпечних обєктів розроблено відповідно до Законів України «Про правові засади цивільного захисту», «Про обєкти підвищеної небезпеки», Положення про Державний реєстр потенційно небезпечних обєктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 № 1288 (із змінами), Положення про паспортизацію потенційно небезпечних обєктів, затвердженого наказом МНС України від 18.12.2000 № 338, (у редакції наказу МНС України від 16.08.2005 № 140), Положення про моніторинг потенційно небезпечних обєктів, затвердженого наказом МНС України від 06.11.2003 № 425. Методика встановлює єдиний порядок проведення ідентифікації потенційно небезпечних обєктів з метою вдосконалення організації їх державного обліку у процесі паспортизації та реєстрації у Державному реєстрі потенційно небезпечних обєктів. Дія цієї Методики розповсюджується на осіб, які повинні зареєструвати небезпечні обєкти, у тому числі осіб, відповідальних за обєкти, визначені центральними та місцевими органами виконавчої влади як такі, що несуть загрозу виникнення надзвичайних ситуацій та підлягають ідентифікації. Ідентифікація передбачає аналіз структури обєктів господарської діяльності та характеру їх функціонування для встановлення факту наявності або відсутності джерел небезпеки, які за певних обставин можуть ініціювати виникнення НС, а також визначення рівнів можливих НС. • виявлення за результатами аналізу джерел небезпеки, які при певних умовах можуть стати причиною виникнення НС (для цього використовується Перелік основних джерел небезпеки, які притаманні потенційно небезпечним обєктам, наведений в таблиці 1;Необхідно зазначити, що з метою запобігання або зменшення впливу на працівників шкідливих і небезпечних виробничих чинників застосовують засоби захисту, які за характером їх призначення поділяються на дві категорії: • засоби колективного захисту; На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, повязаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих температурних умовах, працівникам видаються безплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також змиваючі та знешкоджуючі засоби. Керівник підприємства (власник) зобовязаний організувати комплектування та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативних актів про охорону праці. До засобів індивідуального захисту належать: костюми ізолюючі, засоби захисту органів дихання, одяг спеціальний захисний, засоби захисту ніг, рук, голови, обличчя, очей, органів слуху, засоби захисту від падіння з висоти та і
План
Зміст
1. Порядок класифікації надзвичайних ситуацій техногенного і природнього характеру.
2. Територіальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно-небезпечних виробництв.
3. Ідентифікація та паспортизація обєктів господарювання щодо визначення потенційної небезпеки
4. Засоби і заходи індивідуального та колективного захисту
5. Стійкість роботи обєкта господарювання в надзвичайних ситуаціях
6. Організація роботи постійної комісії із надзвичайних ситуацій обєкта господарювання
7. Вимоги норм проектування інженерно-технічних заходів цивільної оборони (ІТЗЦО).
8. Міжнародні документи з питань техногенної безпеки
Література
1. Порядок класифікації надзвичайних ситуацій техногенного і природнього характеру надзвичайна ситуація техногенна безпека
Надзвичайні ситуації техногенного характеру - це наслідок транспортних аварій , катастроф , пожеж , неспровокованих вибухів чи їх загроза, аварій з викидом, небезпечних хімічних , радіоактивних , біологічних речовин , раптового руйнування споруд та будівель , аварій на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічних аварій на греблях , дамбах тощо.
Надзвичайні ситуації природного характеру - це наслідки небезпечних геологічних , метеорологічних , гідрологічних , морських та прісноводних явищ, природних пожеж , змін стану повітряного басейну , інфекційних захворювань людей, сільськогосподарських тварин , масового ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками , зміни стану водних ресурсів та біосфери тощо.
Для визначення рівня надзвичайної ситуації встановлюються такі критерії: 1) територіальне поширення та обсяги технічних і матеріальних ресурсів, що необхідні для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;
Список литературы
1. Губський А.І. Цивільна оборона. - К.,1995.
2. Загальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного положення. \Наукові керівники С.І.Дорогунцов, В.Ф.Гречанінов, 1995.
3. Жидецъкий В.Ц. Основи охорони праці / В.Ц. Жидецький. - Л.: Афіша, 2005. - 349 с.
4. Безопасность. Учебное пособие. - М., 1995.
5. Васильчук М. В., Вінокурова Л. Е., Тесленко М. Я. Основи охорони праці. - К.: Просвіта, 1997.
6. Денисенко Г.Ф. Охрана труда. - М.: Высшая школа, 1985.
7. Крушельницька Я.В. Фізіологія і психологія праці. - К., 2000.