Деякі особливості патогенезу прееклампсії та неспецифічна імунотерапія кріоконсервованою суспензією плаценти людини як метод профілактики і лікування - Автореферат

Незважаючи на застосування високоінформативних методів обстеження, виникнення оригінальних лікувально-профілактичних тенденцій і напрямків, частота ПЕ вагітних на Україні становить 11-16,6%, синдром затримки внутрішньоутробного розвитку плоду (СЗВРП) спостерігається в 29,1% випадків, а перинатальна смертність коливається в межах від 7 до 44,4‰. За рахунок вторинного імунодефіциту знижена імунореактивність організму вагітних з ПЕ супроводжується вираженими гіпоксичними руйнуваннями плаценти, наслідком яких є порушення білковосинтетичної функції плаценти в цілому, що призводить до зростання титру антифосфоліпідних аутоантитіл і формуванню первинної фетоплацентарної недостатності, однією із клінічних ознак якої являється СЗВРП (В.Ф. Вивчити вплив препарату КСПЛ на імунний статус та імунобіологічні взаємовідносини в системі мати-плацента-плід (МПП) у вагітних з прегестозом і з ПЕ легкого ступеня і оцінити ефективність лікування порівняно із загальновідомими лікувально-профілактичними схемами. На основі отриманих даних провести антенатальну діагностику стану плоду та фетоплацентарного комплексу у вагітних з прегестозом і з ПЕ легкого ступеня (кардіотокографічне (КТГ) дослідження, вивчення біофізичного профілю плоду (БПП), допплерометричне дослідження показників кровотоку), проаналізувати вплив традиційних лікувально-профілактичних засобів і комплексної терапії, що включає КСПЛ, на перебіг вагітності і пологів, перинатальні наслідки. Отримані результати з імунодіагностики і питань імунокорекції ПЕ використовуються в учбовому процесі кафедри перинатології та гінекології ХМАПО; кафедри акушерства та гінекології №1 ХМАПО; кафедри акушерства та гінекології №2 ХМАПО; кафедри акушерства та гінекології №1 ХДМУ; кафедри акушерства та гінекології №2 ХДМУ; кафедри педіатрії, акушерства та гінекології факультету фундаментальної медицини Харківського національного університету ім.I Б включала 25 вагітних з ПЕ легкого ступеня, які отримували комплексну терапію з додаванням КСПЛ. До II Б підгрупи увійшли 25 вагітних з ПЕ легкого ступеня, які отримували традиційне лікування: седативну, гіпотензивну, метаболічну терапію, периферичні вазодилятатори і вазоактивні препарати з “рідинним навантаженням” реополіглюкіном. Діагноз прегестозу і ПЕ легкого ступеня встановлювали відповідно до методичних рекомендацій МОЗ України “Ведення вагітності та пологів при пізніх гестозах, їх прогнозування, діагностика, лікування і профілактика” за редакцією Р.В. Визначали імунорегуляторний індекс (ІРІ) - співвідношення Т-хелперів (СД4-клітин) до Т-супресорів (СД8-клітин); О-клітини - кількість клітин, що не досягають 100% після сумування СД3 - клітин, СД16 - клітин і СД20-клітин. Аналіз проведених досліджень показав, що доказом підвищення процесів аутоагресії у вагітних з прегестозом і з ПЕ легкого ступеня є такі результати: висока літична активність ПКК (на стадії прегестозу в нашому дослідженні спостерігалось значне збільшення активності ПКК (14,31±1,23%) порівняно з аналогічним показником в III триместрі неускладненої вагітності (15,73±1,18%); при ПЕ відбувалось подальше достовірне підвищення активності ПКК - 19,30±1,80% (p<0,05)); підвищення рівня АЛА вище 15% пропорційно клінічному варіанту патології, що вивчається; підвищена концентрація ЦІК, яка корелює зі ступенем вираженості клінічних проявів (в сиворотці крові пацієнток з прегестозом - 117,23±11,06 умов. од. опт. густини і достовірно більш виражене збільшення, практично в 1,9 рази, даного показника у жінок з ПЕ легкого ступеня - 136,86±12,17 умов. од. опт. густини порівняно з їх рівнем у практично здорових вагітних (p<0,05)); прогресуюче зростання рівня Ig М в сиворотці крові (у вагітних з прегестозом даний показник становив 1,42±0,11 г/л, у той час як при ПЕ легкого ступеня - 1,57±0,09 г/л) є свідоцтвом підвищеного утворення аутоантитіл внаслідок зменшення концентрації Т-супресорів і активації сенсибілізації лімфоцитів.В дисертаційній роботі приведено теоретичне обґрунтування та нове рішення актуального завдання сучасного акушерства - уточнена та доповнена новими патогенетичними відомостями імунологічна концепція виникнення ПЕ вагітних, а також розроблені науково обґрунтовані підходи до використання КСПЛ як неспецифічного імунокоректора для підвищення ефективності профілактики і комплексної терапії ПЕ. Дані зміни супроводжуються підвищенням рівня ЦІК за рахунок переважного включення до їх складу Ig G, активацією аутосенсибілізації з прогресуючим зростанням рівня Ig M, підвищенням літичної активності ПКК, продукції АЛА і частоти виникнення АФС за показниками титру ACL класів Ig M і Ig G. Імунотропна адаптивна дія препарату КСПЛ сприяє нормалізації білковосинтетичної функції плаценти у вагітних з прегестозом і достовірно покращує реактивність імуномодулюючих структур плаценти у пацієнток з ПЕ легкого ступеня - підвищується до нормативних значень концентрація ТБГ (від 15% до 30% відповідно), суттєво знижуються рівні ПАМГ-1 і АМГФ (в 1,4 рази). Неспецифічна імунокоригуюча дія препарату К

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ