Препарати для місцевого лікування ранової інфекції з врахуванням видового складу мікрофлори. Біофармацевтичні аспекти розробки м’яких лікарських засобів для інфікованих ран. Фізико-хімічні дослідження крему з стрептоцидом, еритромицином та метилурацилом.
Аннотация к работе
Формування стійкості мікроорганізмів до широко використовуваних в клініках старим препаратів диктує необхідність впровадження нових груп лікарських засобів з широким спектром активності не тільки щодо аеробного, але і анаеробного компонента, а також строго відповідних фазі ранового процесу. Створення нових ранозагоюючих препаратів для місцевого лікування інфікованих ран є однією з актуальних та важких проблем медицини, вирішення якої має соціально-економічне значення. В препаратах для місцевого лікування ран важливу роль відіграють тип і склад мазевої основи, а також діючи речовини, які забезпечують ефективність та широкий спектр антимікробної активності. Таким чином, актуальною проблемою є розробка складу, технології та біофармацевтичні дослідження комбінованих мяких лікарських засобів на гідрофільно-ліпофільній основі, які містять еритроміцин, стрептоцид і метилурацил. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання: - проаналізувати і узагальнити сучасні літературні дані щодо створення комбінованого мякого лікарського засобу на гідрофільно-ліпофільній основі для місцевого лікування гнійних ран;Грамотне використання лікарських засобів (ЛЗ) для лікування ранових про-процесів дозволяє прискорити загоєння, зменшити страждання хворого, скоротить терміни лікування і заощадити матеріальні засоби.Ретроспективний аналіз анамнезу важкого гнійного процесу, що розвивається у хворих показує, що однією з провідних причин є невиправдане використання не тільки малоефективного в даний час препарату (бензилпенициллін, напівсинтетичні пеніциліни, цефалоспорини та аміноглікозидів I-II поколінь), але і неправомірне використання застарілих препаратів для місцевого лікування ран: гіпертонічного розчину хлориду натрію, мазі Вишневського, іхтіолової мазі, стрептоцидової, тетрациклінової, фурацілінової, гентаміцінової мазі на жировій основі [1, 2]. Формування стійкості мікроорганізмів до широко використовуваних в клініках «старим» препаратів диктує необхідність впровадження нових груп лікарських засобів (ЛЗ) з широким спектром активності не тільки відносно аеробного, але і анаеробного компонента, а також строго відповідних фазі ранового процесу [6 - 8]. Наведена класифікація досить точно відображає основні етапи перебігу ранового процесу і дозволяє визначити патогенетичне спрямоване лікування відповідно фазі загоєння рани [2]. Необхідно підкреслити, що «свіжі» рани до моменту повного покриття їх грануляціями здатні всмоктувати токсини, бактерії, продукти розпаду тканин. інфікований рана стрептоцид метилурацил еритромицин У II фазі ранового процесу поряд з пригніченням мікробних клітин, що зявились в результаті порушення асептики та антисептики в момент перевязок, препарат повінен забезпечити оптимальні умови для росту грануляцій [9, 10].Лікарська форма та шлях введення її в організм оказує суттєвий вплив на фармакотерапію захворювання, оскільки дія ЛЗ залежить не тільки від діючих, але й допоміжних речовин, що входить до складу препарату. Дослідження останніх років по розробці складу комбінованих лікарських препаратів багатоспрямованої дії в гнійній рані проводились, в основному, в галузі створення таких лікарських форм, як мазі (креми), аерозолі та дренуючі сорбенти [6]. Мазі, які використовуються для місцевого лікування ран у першій фазі ранового процесу, повинні бути приготовані на гідрофільній основі, мати тривалу (до 24 год) та виражену (поглинати 400 - 600 % води) осмотичну дію (29, 80). Осмотичну активність мають різні гідрофільні неводні розчинники (гліцерин, пропіленгліколь та ін.), полімери (поліетиленоксиди, ефіри целюлози, похідні акрилової кислоти та ін.), що мають функціональні гідроксильні та карбонільні групи і здатні утворювати з водою водневі звязки. Основи на базі поліетиленоксидів з різною молекулярною масою високостабільні при зберіганні, мають слабкі бактерицидні властивості, добре змиваються водою [14].Місцеве лікування ран залишається однією з актуальних проблем сучасної медицини. Ефективність місцевої лікарської терапії при застосуванні різних медикаментозних засобів залежить від диференційованого використання препаратів залежно від фази раневого процесу. Але ці препарати не в повній мірі відповідають сучасним вимогам клініцистів, бо в більшості випадків не враховують особливостей медикаментозної терапії різних фаз раневого процесу та мають недостатню ефективність.Відомо, що рановій процес підрозділяється на три послідовно протікаючи фази: гнійно-некротична фаза характеризується наявністю некротичних тканин і гнійного вмісту в рані; фаза грануляції - очищення рани від гнійно-некротичного вмісту і утворення в неї грануляційної тканини, яка постійно заповнює порожнину рани; фаза епителізації ранової поверхні і реорганізація рубця [18, 34, 35]. Сучасні методи лікування ран передбачають вибір препаратів в залежності від задач терапії з врахуванням фази ранового процесу [35, 36]. 2.1), повинні мати широкий спектр антимікробної дії (з антибактеріальною, антикандидозною і вирулоцидною активн
План
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1 Препарати для місцевого лікування ранової інфекції з врахуванням стадії ранового процесу та видового складу мікрофлори
1.2 Технологічні та біофармацевтичні аспекти розробки мяких лікарських засобів для лікування інфікованих ран
Висновки до розділу 1
РОЗДІЛ 2. ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ КОНЦЕПЦІЇ ТА МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1 Теоретичне обґрунтовування складу нового мякого лікарського засобу для застосування на другій при переході в третю фазу ранового процесу
2.2 Обєкти досліджень
2.3 Методи досліджень
2.4 Методики технологічного контролю лікарських засобів
Висновки до розділу 2
РОЗДІЛ 3. МАРКЕТИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО РИНКУ УКРАЇНИ НА НАЯВНІСТЬ ЛІКАРСЬКИХ Засобів ГРУПИ D
3.1 Вивчення лікарських засобів групи D згідно АТС класифікації
Висновки до розділу 3
РОЗДІЛ 4. розробка складу ТА Технології КОМБІНОВАНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ для застосування у ДРУГІЙ ПРИ ПЕРЕХОДІ В ТРЕТЮ ФАЗУ ранового процесу
4.1 Обґрунтування складу основи МЛЗ
4.2 Дослідження осмотичних властивостей основ МЛФ
4.3 Обгрунтування концентрації та способу введення діючих речовин до складу МЛЗ
4.4 Розробка і обґрунтування технології опрацьованих МЛЗ
Висновки до розділу 4
РОЗДІЛ 5. ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ КРЕМУ З СТРЕПТОЦИДОМ, ЕРИТРОМИЦИНОМ ТА МЕТИЛУРАЦИЛОМ
5.1 Фізико-хімічні дослідження крему
Висновки до розділу 5
ВИСНОВКИ список Використаних джерел
Додатки
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
Вывод
Місцеве лікування ран залишається однією з актуальних проблем сучасної медицини. На сьогодні доведено, що незалежно від генезу й локалізації ран їх загоєння протікає за однаковим біологічним механізмом протягом трьох фаз ранового процесу, що послідовно переходять одна в одну. Ефективність місцевої лікарської терапії при застосуванні різних медикаментозних засобів залежить від диференційованого використання препаратів залежно від фази раневого процесу.
Практична медицина на сьогодняшній день має цілий ряд лікарських препаратів для зовнішнього застосування при лікуванні різноманітних ран. Але ці препарати не в повній мірі відповідають сучасним вимогам клініцистів, бо в більшості випадків не враховують особливостей медикаментозної терапії різних фаз раневого процесу та мають недостатню ефективність. Це робить актуальною проблему створення нових ранозагоюючих засобів. Підвищення ефективності препаратів для місцевого лікування гнійних ран можливе шляхом розробки нових комбінованих лікарських засобів, призначених для застосування на певній фазі ранового процесу.
Асортимент комбінованих препаратів для лікування 3 фази протікання раневого процесу обмежений. Враховуючи літературні дані, певний інтерес має використання для цього комплексу метилурацил, стрептоцид, еритроміцин, а як носія - емульсійну систему типу олія/вода. Тому розробка нового лікарського засобу, що відповідає сучасним медико-біологічним вимогам є актуальною та доцільною для медицини.