Аналіз аспектів підвищення ефективності використання оборонних ресурсів. Переваги та недоліки структури оборонного відомства, недоліки розподілу функцій та повноважень Міністерства оборони та Генерального штабу. Розмежування повноважень у оборонній сфері.
Аннотация к работе
Тому сьогодні, як ніколи, для України є важливою проблема створення Єдиної системи управління оборонними ресурсами (ЄСУ ОР) Збройних Сил та інших військових формувань держави, яка відповідає умовам трансформації Збройних Сил та економіки держави, забезпечує оперативну і технічну сумісність військ. Аналіз змісту оперативних і адміністративних функцій управління Збройними Силами України, які викладені в Положеннях про Міністерство оборони України та Генеральний штаб Збройних Сил України [2] свідчить, що проблемні питання щодо розмежування оперативних і адміністративних функцій управління в збройних силах провідних країн світу повністю належать до органів військового управління Збройних Сил України. Слід відмітити, що значним кроком до єдиноначальності у воєнній організації держави стало видання вищезазначеного Указу Президента «Про Положення про Міністерство оборони України та Положення про Генеральний штаб Збройних Сил України», проте, і це не вирішило проблему розмежування повноважень Міністерства оборони та Генерального штабу ЗС України. Нечітке розмежування оперативних і адміністративних функцій у вищій ланці управління ЗС України негативним чином впливає на розвиток системи всебічного забезпечення, яка спрямована, насамперед, на забезпечення військ (сил) оборонними, у тому числі фінансовими ресурсами. На початковому етапі розмежування функцій і завдань між Міністерством оборони та Генеральним штабом склалася ситуація, коли структури, які відповідають за всебічне забезпечення Збройних Сил, відійшли майже у повному складі до Міністерства оборони, а відповідальність за безпосереднє забезпечення бойової та мобілізаційної готовності військ (сил) залишилися на Генеральному штабі.