Ідея сталого розвитку суспільства як проект виживання людства, цивілізації в цілому. Неоднозначність і суперечливість впливу соціально-культурних чинників на взаємовідносини людини і природи у традиційному, індустріальному, інформаційному суспільствах.
Аннотация к работе
Науково-індустріальне ставлення до природи, що склалося в новоєвропейській культурі, сформувало антропоцентричну форму суспільної свідомості й поведінки: людина - підкорювач та перетворювач природи, що не очікує від неї милості. Парникові ефекти, озонові дірки, кислотні дощі, забруднення Світового океану, нестача питної води і продуктів харчування, сировинні й енергетичні кризи - усі ці проблеми постали перед людством у ХХІ-му сторіччі, загрожуючи загибеллю. Щоб їх розвязувати, необхідні як конкретні дії людства, що спрямовані на розвязання цих проблем, так і філософсько-методологічні дослідження. Актуальність філософсько-методологічних досліджень взаємин людини і природи полягає передусім в необхідності вироблення нової екологічної свідомості в людей, найважливішою прикметою якої має стати не ідея підкорення людиною природи, а ідея сталого розвитку за рахунок екологізації моральної свідомості і моральної поведінки, зміна ціннісних орієнтацій суспільства - побудова такої системи, до якої ввійдуть як соціальні, так і природні елементи, і природа матиме статус самостійної цінності як унікального, одиничного, неповторюваного феномену світу. У працях цих учених приділяється велика увага виявленню специфіки взаємодії людини і природи, суспільства і природи, досліджується глобальність екологічної проблеми, екологізація свідомості.”Поняття сталого розвитку”, автор зауважує, що термін “сталий розвиток” був введений у широкий вжиток Міжнародною комісією з навколишнього середовища і розвитку (“комісія Брундтланд”) у 1987 році. Під поняттям “сталий розвиток” потрібно розуміти такий розвиток, який задовольняє потреби сучасності, але не ставить під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти свої потреби. “Роль екологічної політики в реалізації ідеї сталого розвитку” автор показує, що екологічна політика є тим механізмом, який на політичному та правовому рівні забезпечить сталий розвиток людства. У другому розділі - “Еволюція соціально-культурних чинників взаємовідносин людини і природи в традиційному, індустріальному та інформаційному суспільствах і ідея сталого розвитку” - здійснено історичний аналіз розвитку взаємовідносин людини і природи, вплив на ці взаємини матеріальних і духовних умов суспільного життя. Враховуючи соціальні фактори, необхідно знайти оптимальні умови взаємовідносин людини і природи, які будуть забезпечувати життєдіяльність і розвиток всіх фізичних і духовних сил людини, що й передбачає ідея сталого розвитку.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Список литературы
1. Лакуша Н. М. Екологічний гуманізм і постмодерний проект // Totallogy - XXI (десятий випуск). Постнекласичні дослідження. - К.: ЦГО НАН України, 2003. - С. 315-324.
2. Лакуша Н. М. Концепція сталого розвитку та проблеми функцій сучасних держав // Схід. - 2004. - №1(59). - С. 15-18.
3. Лакуша Н. М. Природа і культура в контексті ідеї інформаційного суспільства // Перспективи. - 2004. - № 1(25). - С. 16-20.
4. Лакуша Н. М. Гуманітарна та екологічна експертизи: проблеми взаємозвязку // Філософська думка. - 2005. - № 1. - С. 151-152.
5. Лакуша Н. М. Сучасні екологічні проблеми: про космічну експансію // Наукові і освітянські методології та практики (випуск 2). - К.: ЦГО НАН України, 2004. - С. 83-93.
6. Лакуша Н. М. Роль екологічного виховання у становленні особистості // Матеріали та тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції “Формування національних, загальнолюдських ціннісних орієнтацій студентської молоді” (Київ, 11-12 грудня 2002 р.). - К.: Київський національний торговельно-економічний університет, 2002. - С. 164-166.
7. Лакуша Н. М. Простір і час як домівка людини // Матеріали міжнародної наукової конференції “Міфологічний простір і час у сучасній культурі” (Київ, 12-13 грудня 2003 р.). - К., 2003. - Ч. 3. - С. 24.
8. Лакуша Н. М. Екологічні проблеми і космічні явища // Тези доповідей 65-ї науково-практичної конференції (Київ, 20-22 квітня 2004 р.). - К.: Київський національний університет будівництва і архітектури, 2004. - С. 25-26.