Ідея російських космістів і їх сучасний смисл - Реферат

Серед безлічі філософських теорій і вчень, особливе місце займає російський космізм, філософська течія якого зявилася на стику 19 і 20 століть. У непростий час перехідного періоду, коли зникли багато старих цілей, завдань, ідеологічних схем, коли йде болісний пошук нових ідеологічних концепцій, які можуть стати точкою опори для руху суспільства вперед, необхідно не забувати прислівя: "Нове - добре забуте старе" . Таким добре забутим старим є філософія російського космізму, тема, яка, на жаль, мало або зовсім не висвітлювалася в програмах з філософії в радянський період історії. Теорія єднання з поколіннями предків, теорія обєднання людини з природою, а далі і з всесвітом, можливість продовження роду людського, навіть після того, як земля дійсно вичерпає ресурси, необхідні для забезпечення життєдіяльності людини - якраз і представляється нам тієї повної здорового оптимізму концепцією , яка якраз і необхідна життєво в нашу непросту епоху. Ненормальний інтерес до всілякого роду західних учень в період перебудови і постперебудовний період, сліпе, догматичне копіювання західних вчень, особливо в галузі економіки, освіти і ряді найважливіших сфер суспільного життя призвели до втрати нами багатьох завоювань попередніх поколінь.Космізм (грец. ?????? - організований світ ) - це філософський світогляд, основу якого складають уявлення про Космос (під космосом слід розуміти не тільки простір, що оточує Землю, але також і саму Землю, весь живий і неживий світ, людство) про людину як "громадянина Світу ", а також про мікрокосмос, подібний Макрокосмосу . Железняк: "Поняття" космізм "включає в себе всі напрямки світоглядного порядку: це і сприйняття, і роздум, і вміння будувати логічні ланцюжки, і передбачення "[1] . Космізм, за її словами можна розглядати як "вияв "розумності, інтелектуального зростання,прояв єдності і універсальності загальнолюдського мислення і звязок категорії космізму з науковими, історичними та поетико - культурними досягненнями "[1]. У філософії поняття космізму повязано з вченням древніх греків про світ як структурно - організоване і впорядковане ціле. Свій, і чималий внесок у космізм внесли теорії про народження та еволюції Всесвіту: концепції Канта - Лапласа (18 ст.) про освітлення сонячної системи конденсацією пилоподібних мас; теорії розширення Всесвіту А.Шубаро, "особливого духовно-теоретичного феномена" , "цілісного соціокультурного явища" по праву повязують з роботами М. Федорова. Микола Федорович Федоров (1829-1903), якого сучасники називали "Московським Сократом", народився 7 червня 1829 в селі Ключі Тамбовської губернії (нині Сасовський район Рязанської області).Обгрунтував виведення рівняння реактивного руху, дійшов висновку про необхідність використання "ракетних потягів" - прототипів багатоступеневих ракет. Ціолковського розвинулася в ідею освоєння космічного простору. Ціолковський пропонував заселити космічний простір з використанням орбітальних станцій, висунув ідеї космічного ліфта, потягів на повітряній подушці. Вважав, що розвиток життя на одній з планет Всесвіту досягне такої могутності і досконалості, що це дозволить долати сили тяжіння і поширювати життя по Всесвіту [2]. Федорова у Чижевського розвивається в теорію впливу космосу і космічних сил на розвиток не тільки всіх форм життя, про взаємозвязок космосу і землі.Федоров довгий час працював учителем. В одній зі своїх робіт він пише: "При обєднанні ж музею і бібліотеки з навчальними закладами, без усіляких нових витрат, поширення освіти природно зєдналося б з розширенням самого знання, створилися б школи, де не тільки вчилися б, а й навчали, привчали до вивчення, які, працюючи для майбутнього, в той же час були б і сховищами минулого" [8, т.4, с.352]. Просвітництво також має служити справі єднання людства, підтримувати в учнів повагу до предків, любов до історії рідного краю, країни. Федоров, будучи не тільки філософом, але й педагогом, запропонував ряд загальних принципів і практичних методів, що мають певне значення для системи навчання: а) прийняття в якості зразка освітньої діяльності ставлення дитини до відкриття нею світу; б) поступове розширення змісту освіти, починаючи з "малої батьківщини", представленої батьками, дідами, місцем проживання, до "великої батьківщини ", а потім і всього Всесвіту, в) зоряне небо - перший підручник для дітей - земних мандрівників у Всесвіті; г) заміна підручників загальною програмою, добування учнями та вчителями матеріалу безпосередньо з географічних особливостей та історії рідного краю, створення школи-музею [18]. Андрєєв дає наступну характеристику людини облагородженого образу: «Чим же може характеризуватися розумовий вигляд такої людини ?Російський космізм, незважаючи на різнорідність його вчень, містить загальні принципи, що утворюють світоглядну концепцію, згідно з якою прогрес природи, породжуюча розум силами самого розуму, призводить до побудови суспільства

ПЛАН

Вступ

1. Російський космізм - передісторія і загальна характеристика

2. М.Ф. Федоров - засновник російського космізму. Його коротка біографія та світоглядно-філософська система

2.1 Розвиток ідей російського космізму в науці. Представники російського космізму - Ціолковський, Чижевський, Вернадський і їх творчість

2.2 Російський космізм і педагогічна думка. Педагогічні ідеї російських космістів М. Федорова і Д. Андрєєва та їх продовження у сучасній педагогіці

3. Російський космізм в сучасному менталітеті

Висновок

Список використаної літератури