Аналіз культурної динаміки як процесу зміни ціннісних орієнтацій. Роль девіантного мислення і його типів, антропологічний, філософський аналіз культурних "вибухів", еволюційних процесів в європейській культурі протягом двох з половиною тисячоліть.
Аннотация к работе
У складній мозаїчній картині різноманітних і навіть суперечливих уявлень про культуру і на сьогодні спостерігається гострий дефіцит генералізуючих пояснювальних та інтерпретативних механізмів відносно процесів культурної динаміки. Окрім згаданих академічних проблем, ще й досі залишається актуальною, якщо не болючою, проблема інакомислення в культурі та політиці. Для того, щоб дійти методологічно адаптивної форми наукового дослідження інакомислення у культурі, ми вводимо новий термін “девіантне мислення”. Кребера, яку було наведено у монографії “Конфігурації розвитку культури”. Шпенглер у своєму дослідженні фактично уникає відповіді на запитання про причини якісних змін у культурі.У першому розділі “Девіантне мислення та інститути легітимації”, що включає пять параграфів, вводиться поняття девіантного мислення, обгрунтовується використання цього поняття в галузі культурології та подається нарис співвідношень між носіями девіантного мислення та інститутами легітимації на прикладі римської держави республіканського періоду. Девіантне мислення вводиться у розгляд як такі типи інтерпретації наявної дійсності та духовного досвіду, які призводять індивідуума (або групу його послідовників) до створення “конфліктних” артефактів культури, подальша інкультурація котрих має довгострокові наслідки у культурі. Виходячи з поширених у класичній та пост-класичній філософії та антропології уявлень про мислення та його культуротворчі функції, було зроблено спробу використати мислення як незалежну культурологічну категорію, в термінах якої зручно описувати іноваційні процеси в культурі. Третій розділ “Динаміка культури у світлі поняття девіантного мислення” складається з пяти параграфів, спрямованих на аналіз типів та форм взаємодії між комплексами нормативних культурних цінностей та девіантного мислення, на боротьбу ортодоксії та гетеродоксії, яка детермінує конфігурації розвитку культури. Оскільки стабільна фаза буття культури супроводжується формуванням специфічної ментальності, що може бути вирізнена за допомогою культурологічного апарату, а фази бурхливої зміни (розвитку чи занепаду) культури характеризуються невинаходженістю сталих форм повсякденного буття (тобто ментальності), для методологічно коректного аналізу культурної динаміки треба перш за все виділити щонайменш дві фази сталого буття культури, що детермінуються кожна своєю системою ціннісних орієнтацій, а потім вказати на характер та казуальну зумовленість процесів, що призводять до змін, які було спостережено.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇЗміст основних ідей дисертації відображено у таких публікаціях
1. Пост-структурализм и ереси: контакт с бессознательным. // Вісник Харківського державного університету. Серія: Теорія культури і філософія науки. - №389. - 1997. - С.59-64.
2. Суфизм: простая локализация и вторая попытка. // Вісник Харківського державного університету. Серія: Філософія. Філософські перипетії. - №394. - 1997. - С.77-81.
3. К вопросу о квалификации ересей в ортодоксальной христианской традиции. // Вісник Харківського державного університету. Серія: Теорія культури і філософія науки. - №397. - 1997. - С.77-79.
4. Проект Окситании: сексуальная революция номер ноль. // Post office (Харківський державний університет). -1998. - С.8-13.
5. Наука и религия как "фантастикумы" общественного сознания. // Вісник Харківського державного університету. Серія: Філософія. Філософські перипетії. - №409. -1998. - С.42-46.
6. Схоластика как прообраз современной науки. // Вісник Харківського державного університету. Серія: Теорія культури і філософія науки. - №414. - 1998. - С.239-241.
7. Deviative Thought and the Cultural Dynamics of Western Christian Civilization. // Вісник Харківського державного університету. Серія: Теорія культури і філософія науки. - №428. - 1999. - С. 97-102.