Культурологічний аналіз культурної динаміки як процесу зміни ціннісних орієнтацій під впливом девіантного мислення. Типи девіантного мислення. Антропологічний та філософський аналіз культурних "вибухів", еволюційних процесів в європейській культурі.
Аннотация к работе
У складній мозаїчній картині різноманітних і навіть суперечливих уявлень про культуру і на сьогодні спостерігається гострий дефіцит генералізуючих пояснювальних та інтерпретативних механізмів відносно процесів культурної динаміки. Окрім згаданих академічних проблем, ще й досі залишається актуальною, якщо не болючою, проблема інакомислення в культурі та політиці. Для того, щоб дійти методологічно адаптивної форми наукового дослідження інакомислення у культурі, ми вводимо новий термін “девіантне мислення”. Шпенглером, в якій базовою є метафора “культура” = “живий організм”, далеко не в усіх випадках є коректною і використовується в даній роботі лише в тих випадках, коли виникає необхідність у апеляції до компактної і змістовної таксономії культурних прасимволів. Шпенглер у своєму дослідженні фактично уникає відповіді на запитання про причини якісних змін у культурі.У першому розділі “Девіантне мислення та інститути легітимації”, що включає пять параграфів, вводиться поняття девіантного мислення, обґрунтовується використання цього поняття в галузі культурології та подається нарис співвідношень між носіями девіантного мислення та інститутами легітимації на прикладі римської держави республіканського періоду. Девіантне мислення вводиться у розгляд як такі типи інтерпретації наявної дійсності та духовного досвіду, які призводять індивідуума (або групу його послідовників) до створення “конфліктних” артефактів культури, подальша інкультурація котрих має довгострокові наслідки у культурі. Виходячи з поширених у класичній та пост-класичній філософії та антропології уявлень про мислення та його культуротворчі функції, було зроблено спробу використати мислення як незалежну культурологічну категорію, в термінах якої зручно описувати інноваційні процеси в культурі. Третій розділ “Динаміка культури у світлі поняття девіантного мислення” складається з пяти параграфів, спрямованих на аналіз типів та форм взаємодії між комплексами нормативних культурних цінностей та девіантного мислення, на боротьбу ортодоксії та гетеродоксії, яка детермінує конфігурації розвитку культури. Оскільки стабільна фаза буття культури супроводжується формуванням специфічної ментальності, що може бути вирізнена за допомогою культурологічного апарату, а фази бурхливої зміни (розвитку чи занепаду) культури характеризуються невинаходженістю сталих форм повсякденного буття (тобто ментальності), для методологічно коректного аналізу культурної динаміки треба перш за все виділити щонайменш дві фази сталого буття культури, що детермінуються кожна своєю системою ціннісних орієнтацій, а потім вказати на характер та казуальну зумовленість процесів, що призводять до змін, які було спостережено.// Вісник Харківського державного університету. Серія: Теорія культури і філософія науки. // Вісник Харківського державного університету. // Вісник Харківського державного університету. Серія: Теорія культури і філософія науки.
План
1. Основний зміст дисертаціїЗміст основних ідей дисертації відображено у таких публікаціях