Правничі аспекти у плані формування державної концепції відродження і проголошення незалежної Польщі на початку XX століття, історичні етапи цього процесу. Політико-правова історія України і Польщі. Результати Віденського конгресу. Етапи боротьби поляків.
Аннотация к работе
Сучасні українські, російські, польські дослідники, історики, політологи і правознавці з різноманітних проблем відродження Польщі схиляються до думки, що головними подіями, повязаними з вирішенням польського питання, стали три поділи Польщі (1772, 1793, 1795) і наслідки Першої світової війни. Після трагічних для Польщі трьох поділів (1772, 1793, 1795) вона остаточно втратила свою незалежність, а її землі увійшли до складу Австрії, Прусії i Росії [3, с. Кінцево територія Польщі була поділена так: до Росії відійшло Королівство (Царство) Польське з 9,5 млн поляків; до Прусії Верхня Сілезія, Познаньщина, Поморя, Мазури - 3,5 млн осіб; до Австрії українська Галичина (сучасні Львівська, Івано-Франківська i Тернопільська області) й частина польських земель разом з Краковом - всього 4 млн польського населення. Патріотичні польські сили підросійської Польщі, зі свого боку, постійно тримали в полі зору підавстрійських поляків, розглядаючи терени їхнього розселення як запасну позицію, на яку можна було б перенести свою діяльність в разі загострення ситуації в Королівстві Польському. Уряди Німеччини й Австро-Угорщини, розпочинаючи військові дії, тобто війну, у спільній відозві від 9 серпня 1914 р. запевняли, що їхні війська принесуть населенню Королівства Польського “свободу і незалежність” [6, с.
Список литературы
1. Архив полковника Хауза. Подготовлен к печати профессором истории Иэйлского университета Чарлзом Сеймуром. - Т.Ш. Перевод с английского В.В.Прокунина. - Москва : Государственное социально-зкономическое издательство, 1939. - 320 с.
2. Зашкільняк Л.О., Крикун М.Г. Історія Польщі: Від найдавніших часів до наших днів. - Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2002. - 752 с.
3. Кульчицький В., Настюк М., Тищик Б. Історія держави і права. - Львів: вид- во “Світ”, 1996. - 296 с.
4. Советский знциклопедический словарь. - Москва: “Советская знциклопедия”, 1984. - 1600 с.
5. Archiwum Akt Nowych (AAN), Tymczasowa Rada Stanu. Wyciag z protokolu dwudziestego piezwszego posiedzenia Tymczasowej Rady Stanu z dn. 2 lipca 1917 r. - sygn.
6. Archiwum Clowne Akt Dawnych (AGAD), Cesarsko-Niemieckie General Gubernatorstwo w Warszawie. Odezwa do Polakow. 314, sygn. 15, s. 2.
7. AG AD, Cesazsko-Niemieckie General Gubernatorstwo w Warszawie. Do mieszkancow Warszawskiego Generalnego Gubernatorstwa, 314, sygn. 15/7.
8. AG AD, Cesarsko-Niemieckie General Gubernatorstwo w Warszawie. Do ludnosci Generalnych Gubernatorstw Warszawskiego i Lubelskiego. 314, sygn. 15/8.
9. Rada Regencyjna do Narodu Polskiego // Dz. Pr. RP, 1918, nr. 17, poz. 38.
10. Do Naczelnego Dowodcy Wojsk Polskich Jozefa Pilsudskiego // Dz. Pr. RP, 1918, nr. 17, poz. 39.
11. Garlicki A. Jozef Pilsudski. 1867-1935. 3 wyd. - Warszawa, 1990. - 317 s.
12. Krasuski J. Tragiczna niepodleglosc. Polityka zagraniczna Polski w latach 1919 - 1945. - Poznan: Wydawnictwo Poznanskie, 2000. - 348 s.
16. Pajewski J. Budowa Dzugiej Rzeczypospolitej 1918-1926. Krakow: Nakladem Polskiej Akademii Umiejetnosci, 1995. - 268 s.
17. Powstanie II Rzczypospolitej. Wybor dokumentow 1866-1925 / Pod redakcja H.Janowskiej i T. Jedruszczaka. - Warszawa: Ludowa Spoldrielnia Wydawnicza, 1984. - S.173.
18. Thugutt S.Rzad ludowy w Lublinie. - Warszawa, 1928. - S. 23.
19. Toporek M. Historia Polski. - Krakow: Korona, 1999. - 368 s.