Державно-управлінські механізми та способи вибору здійснення державної політики у сфері забезпечення екологічної безпеки та природно-техногенної безпеки. Характеристика основних складових державної політики (повноваження, експертні знання та порядок).
Аннотация к работе
Рассмотрено систему обеспечения экологической и природно-техногенной безопасности, государственно-управленческие механизмы осуществления государственной политики обеспечения экологической безопасности, способы выбора осуществления государственной политики в сфере обеспечения экологической безопасности. Екологічна безпека - це складова національної безпеки, що забезпечує захищеність життєво важливих інтересів людини, суспільства, довкілля та держави від реальних або потенційних загроз, що створюються антропогенними чи природними чинниками стосовно навколишнього середовища. У бінарному типі структур екологічної безпеки відношення між двома множинами елементів системи - множиною загроз екологічній безпеці держави та множиною заходів і механізмів забезпечення екологічної безпеки, визначає спрямованість на відвертання екологічних та природно-техногенних загроз і ліквідацію їх наслідків. Серед першочергових державно-управлінських завдань забезпечення екологічної безпеки України науково-технологічної сфери виділяються такі: створення реальних наукових основ забезпечення промислової безпеки, безпеки складних технічних систем, людей і довкілля; розробка методів оцінки небезпеки промислових обєктів; розробка наукових засад концепції прийнятного ризику стосовно умов функціонування української промисловості; створення банку даних та системи моніторингу техногенної безпеки; розробка прогнозних оцінок і сценаріїв розвитку природних екосистемних змін в Україні та адекватних заходів реагування; розробка соціально-економічних, нормативно-правових та організаційних заходів для стійкого розвитку України в умовах переходу до ринкових відносин з урахуванням загроз, що мають техногенне, стихійне або техногенно-стихійне походження; розробка математичних моделей зниження потенційних загроз промислових обєктів для розв’язання широкого кола оптимізаційних задач, пов’язаних зі зниженням загроз для населення.