Утворення Австро–Угорської монархії. Причини утворення дуалістичної держави. Територіальний устрій. Остаточне відокремлення суду від адміністрації. Основи правового устрою. Йосифіанська книга законів. Законодавча рівноправність усіх народів імперії.
В Австрії було запроваджено поділ її території на повіти. Виконавчим органом були мандат ори (їх затверджував на посаді староста), які збирали податки, доставляли рекрутів, виконували поліцейські функції, судили в першій інстанції, користувалися правом тілесного покарання за будь - які провини тощо. Повітові суди були судами першої інстанції і діяли у складі одного (повітові) або трьох суддів (повітові колегіальні). Повітові суди розглядали цивільні справи і справи про проступки, а повітові колегіальні - деякі цивільні справи і справи про злочини, які не були підсудні судам присяжних. Найвищою судової інстанцією в державі був, як і до 1852 р., Верховний судовий і касаційний трибунал у Відні.Отже, Австро - Угорська імперія утворилася в середині ХІХ ст. шляхом підписання унії в 1867 році між Австрією та Угорщиною, завдяки якій стало можливим припинення революційного руху та залишення панівної верхівки при владі. Саме в цей час положення Австрії на світовій арені похитнулося через поразку у війні з Прусією, тому надаючи певні свободи Угорщині, уряд Австрії розраховував на допомогу Угорщини в подоланні повстань, що набували все більшого поширення.
План
План
Вывод
Отже, Австро - Угорська імперія утворилася в середині ХІХ ст. шляхом підписання унії в 1867 році між Австрією та Угорщиною, завдяки якій стало можливим припинення революційного руху та залишення панівної верхівки при владі. Саме в цей час положення Австрії на світовій арені похитнулося через поразку у війні з Прусією, тому надаючи певні свободи Угорщині, уряд Австрії розраховував на допомогу Угорщини в подоланні повстань, що набували все більшого поширення.
Австро - Угорська монархія називається ще дуалістичною, оскільки вона була фактично двоєдина: імператор Австрії оголошувався також кролем Угорщини.
Австро - Угорська імперія мала досить розвинуту судову систему, знала перегляд прийнятих рішень в судових інстанціях вищого порядку, а також мала певні демократичні риси, як то змагальність сторін, гласність, публічність та колегіальність розгляду справи. Існували також військові суди, хоча правосуддя в них здійснювалося відповідно застарілих та жорстоких законодавчих актів, які захищали пануючий клас та суворо карали бідноту.
Таким чином, Австро - Угорська імперія протягом нетривалого часу свого існування досягла значного розвитку, як то перехід від звичаєвого права до писаного, обовязкове друкування нових законодавчих актів, тобто доведення їх до широкого кола населення (яке до речі відбувалося також мовами національностей, що проживали на території імперії), мала розвинену судову систему.
Проте, залишалася також незмінною орієнтація правлячої верхівки на захист землевласників, дворянства та крупної буржуазії, ігноруючи інтереси працівників. Отже, відбувалося досить помітне розшарування суспільства за майновими ознаками, що свідчить про наявність феодальних пережитків в суспільстві.
Список литературы
В.С. Макарчук. Загальна історія держави і права зарубіжних країн. Київ, Атака - 2001
З.М. Черниловский. Всеобщая история государства и права (история государства и права зарубежных стран). Москва, Высшая школа - 1983
К.Г. Федоров. История государства и права зарубежных стран. Издательство Ленинградского университета, Ленинград - 1977
В.П. Глиняный. История государства и права зарубежных стран. Часть 2. Харьков, Одиссей - 2003
Н.М. Хома. Історія держави та права зарубіжних країн. Львів, Магнолія плюс, Київ - Каравела, Львів - Новий Світ - 2000, 2003
О.А. Жидков. История государства и права зарубежных стран. Часть 2. Издательство Московского университета - 1988
В. Кульчицький. Система судових органів Галичини у складі Австро - Угорщини. Право України № 11, 2001 - стр.137
М. Мацькевич. Конституційне виборче право в Галичині в складі Австрії. Право України, № 3/1999р. - стор.91
Р. Петрів. Право Австрії та Східної Галичини (70-ті роки XVIII - 70-ті роки XIX ст). Право України № 6/2000р, стор.117
Т. Мікула. До питання про загарбання Галичини Австрією. Право України № 8/2002, стор. - 123
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
