Вивчення спадщини академіка С.С. Дністрянского, визначення її місця в розвитку української юридичної науки. Загальна картина громадської діяльності науковця. Участь С.С. Дністрянского в організації україномовної правової преси і правничих товариств.
Аннотация к работе
Проголошення державної незалежності України сприяло введенню до наукового обігу багатьох фактів, імен, явищ, які з тих чи інших причин тривалий час зовсім випадали з поля зору вчених або діставали неповну чи необєктивну оцінку. Дністрянського набуває важливого значення для сьогодення, оскільки в силу штучної перерваності історичної тяглості наукових пошуків нині вийти на новий рівень пізнання можна лише через реконструювання процесу попереднього розвитку української науки і введення до наукового обігу максимально повного фактичного матеріалу. Дністрянського, які мали місце останнім часом, не можуть замінити комплексного монографічного вивчення і не дають достатньо повного уявлення про вклад вченого в науку. Стецюк захистив у 1996 р. докторську дисертацію в Українському вільному університеті у Мюнхені на тему: “Конституція і конституціоналізм в поглядах академіка Станіслава Дністрянського”, проте ця робота не опублікована і не доступна для дослідників, а до наукового обігу лише у 1999 р. увійшла його грунтовна праця “Станіслав Дністрянський як конституціоналіст” у якій автор досліджує вклад С.С. Дисертаційне дослідження підготовлено відповідно до наукового проекту Фонду фундаментальних досліджень України “Корпус джерел з історії права, державності та правничої думки в Україні” та планової теми “Теоретико-методологічні проблеми історії української державності і права”, які розробляються відділом історико-політологічних досліджень держави і права України Інституту держави і права ім.У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, визначають ступінь наукової розробленості проблеми, її важливість на сучасному етапі розвитку української історико-правової науки, формулюються мета і завдання дослідження, визначаються його обєкт, предмет, методологічні та теоретичні основи, мета і завдання; вказуються основні джерела дослідження; характеризуються методи; розкривається наукова новизна, теоретичне і практичне значення, даються відомості про апробацію роботи.Українська політика австрійського та польського урядів мала яскраво виражений шовіністичний характер (тобто була типово імперіалістичною) й була спрямована на позбавлення українського населення національної самобутності, їхню асиміляцію. Дністрянського, основні віхи становлення його як особистості, наукового на громадського діяча, досліджується наукова, організаційна, викладацька та просвітницька діяльність академіка ВУАН, чиє імя в історії українського правознавства довгий час було забутим. Дністрянського як науковця значний вплив мали наукові школи Європи. В той же час єдиного погляду на правові питання серед науковців та практиків - юристів в Австрії не існувало. Дністрянського як науковця справили під час навчання на юридичному факультеті Віденського університету справили, представники теорії “природного права” (Ф.Дністрянського як науковця відбувалося під впливом ідей А. В більшості своїх праць вчений користувався методологічним інструментарієм соціологічного позитивізму з елементами матеріалістичної діалектики. Науковець розробив концепцію правової держави, дав ґрунтовний аналіз основних її ознак, умов створення і подальшого розвитку, сформулював основні теоретичні положення - поняття, ознаки, функції тощо. Вченим досліджено передумови виникнення української державності та права, формування козацької державності; соціально-політичні і правові аспекти її устрою, співвідношення різних тенденцій у державотворчих процесах; форми і методи державного будівництва, участь у ньому провідних верств населення, причини і наслідки втрати Україною своєї незалежності. Вчений вважав, що законодавець повинен приймати нормативно-правові акти з врахуванням інтересів держави, народу й суспільства, щоб забезпечити спільне життя між собою.
План
2. Основний зміст роботи
Вывод
У заключній частині сформульовані загальні положення та результати дослідження. В них, окрім основних теоретичних висновків, відображених на сторінці 6 автореферату, звертається увага на наступне.
Становлення С.С. Дністрянського як науковця відбувалося під впливом ідей А. Менгера, положень представників природного права Ф. Цайлєра, Р.Штамлєра, формально догматичної юриспруденції Г. Еллінека, юриспруденції інтересів Р. Ієрінга, державно-правових поглядів М.П. Драгоманова, І.Я.Франка, М.С. Грушевського.
Як представник соціологічної школи права, поряд з існуючими юридичними школами та напрямками С.С. Дністрянський обґрунтував свою теорію «суспільних звязків. Наукова новизна обґрунтованих вченим положень полягає в наявності підходу до вивчення права як соціологічного інституту та соціального регулятора суспільних відносин.
В більшості своїх праць вчений користувався методологічним інструментарієм соціологічного позитивізму з елементами матеріалістичної діалектики. Науковець розробив концепцію правової держави, дав ґрунтовний аналіз основних її ознак, умов створення і подальшого розвитку, сформулював основні теоретичні положення - поняття, ознаки, функції тощо.
Історико-юридичні праці С.С. Дністрянського сприяли новому сприйняттю багатьох аспектів розвитку української державності. Вченим досліджено передумови виникнення української державності та права, формування козацької державності; соціально-політичні і правові аспекти її устрою, співвідношення різних тенденцій у державотворчих процесах; форми і методи державного будівництва, участь у ньому провідних верств населення, причини і наслідки втрати Україною своєї незалежності. Науковець обґрунтував домінуючу роль народних мас в історичному державобудівному процесі. Фундаментальне висвітлення в працях вченого одержала концепція суверенітету народу відносно суверенітету держави.
С.С. Дністрянським зроблено вагомий внесок у розвиток положень конституційного права. Свої здобутки вчений реалізував у розроблених ним конституційних проектах: «Устрій Галицької держави» та «Конституція ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ народної Республіки».
Науковець обґрунтував перспективу руху від авторитарної держави до демократичної. Теоретичною базою такого положення стала вироблена ним концепція самовизначення українського народу в результаті реалізації права нації або окремих регіонів на політичне самовизначення. Основу останнього на думку вченого складала національна ідея як обєднуючий психологічний чинник українського народу, що усвідомив етнічність своєї території та спільність культури.
С.С. Дністрянський одним із перших підтримав проведення реформи австрійського приватного права. Пропозиції науковця мали позитивне значення для вдосконалення норм тогочасного законодавства, оскільки його концепції носили новаторський характер. Вчений вважав, що законодавець повинен приймати нормативно-правові акти з врахуванням інтересів держави, народу й суспільства, щоб забезпечити спільне життя між собою.
Значно розширивши предмет регулювання сімейно-правових відносин, правознавцем зроблена спроба виділити сімейно-правові відносини в окрему галузь права.
Вчений сформулював основні завдання авторського права. Обґрунтував поняття інтелектуальної власності та застосував узагальнюючий термін «духовні твори» авторів, який аналогічний сучасному терміну «інтелектуальна власність».
С.С. Дністрянський став організатором ряду нових форм юридичного життя: юридичних зїздів 1914 р. у Львові, 1926, 1933 рр. у Празі, юридичних товариств, часописів.
За темою дисертації опубліковано такі роботи: 1. Основоположник українського правознавства. До 125-річчя від дня народження академіка С.С. Дністрянського // Вісник Національної Академії Наук України. - 1995. - №11-12. - С.59-63.
2. Правознавець і політолог. До 125-річчя від дня народження С.С. Дністрянського // Рідна школа. - 1995.- № 12. - С.22-24.
3. Академік Станіслав Северинович Дністрянський: життя і діяльність // Матеріали VI української наукової конференції молодих вчених “Історія науки, освіти і культури в Україні: традиції і сучасність”. - 18-19 квітня 1995. - Київ, 1995. - С.18-20.
4. Історія козацької держави і права в творчості академіка Станіслава Севериновича Дністрянського // Матеріали міжвузівської наукової конференції, присвяченої 400-річчю від дня народження Б.Хмельницького. Київ. - 20 грудня 1995. - С.132-135.
5. Внесок С.С. Дністрянського в розбудову української державності // Матеріали VII наукової конференції молодих вчених. Історія освіти, науки і культури в етапах, напрямках, школах, іменах. Київ, 20-21 травня 1996. - С.24-26.
6. Наукова спадщина академіка Станіслава Дністрянського // Регіональний річник Тернопілля - 96. - Тернопіль, 1997. - С.340 - 343. (У співавторстві з І.Б. Усенком).
7. Шляхи до злагоди С. Дністрянського // Віче. - Київ, 1999. - № 5. - С.142-146.
8. Правова концепція С. Дністрянського // Право України, Київ, 1999. - №6. - С.116-118.
9. Історико-юридична спадщина академіка С.С. Дністрянського // Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. наук праць. - Київ, 1999.- С.67-72.