Державно-правові форми впливу на економічні відносини - Автореферат

Це може бути досягнуто за умови всебічного аналізу тенденцій суспільного розвитку, правильного визначення характеру суспільних відносин, що піддаються державно-правовому регулюванню, передбачення соціальних результатів, які мають настати в результаті вибору відповідних державно-правових форм впливу на економічні відносини. Проблеми співвідношення держави, права та економіки розглядались у працях українських і зарубіжних правознавців та економістів, зокрема, Є.І. В численних експертних дослідженнях держава Україна позиціонується як неефективний власник. Практична реалізація правозастосовної форми впливу держави на економіку країни потребує створення системи узгоджених дій спеціально уповноважених органів, які здійснюють реалізацію інтересів держави у цій сфері через індивідуальне регулювання конкретних економічних відносин у країні. Для досягнення мети дослідження були поставлені такі завдання: - висвітлити етапи еволюції теоретико-правових підходів до розуміння державно-правових форм впливу на економіку;Розділ 1 "Державно-правовий вплив на економічні відносини: загальнотеоретичні аспекти" складається із пяти підрозділів, присвячених аналізу еволюції теоретико-правових підходів до розуміння державно-правових форм впливу на економіку та відповідно існуючим підходам до розуміння єдності держави, права та економіки, розкриттю поняття державно-правового впливу на економічні відносини та його змісту, розгляду і характеристиці існуючих сучасних правових форм здійснення економічного впливу та розкриттю особливостей сучасної економічної функції держави. "Еволюція теоретико-правових підходів до розуміння державно-правових форм впливу на економіку" автор виділяє та аналізує два історичні етапи формування поглядів щодо впливу держави та права на економіку. Саме після глибокого усвідомлення зазначених проблем та з формуванням відповідних соціально-економічних та політичних умов в кінці ХІХ століття наступає другий етап розвитку форм впливу держави і права на економіку, коли людство усвідомлює необхідність визначення як де-факто, так і де-юре меж та способів втручання держави в економічне і соціальне життя. Забезпечити трансформацію одержавленої в минулому економіки в ринкову, уникнувши хаосу і стихійних руйнівних процесів, що відкидають країни далеко назад, на думку дисертанта, може лише держава, яка, маючи чітку стратегію і програму реформування та використовуючи весь арсенал форм, методів та засобів впливу на економічні відносини, що є в її розпорядженні, здатна у відносно короткі строки і з меншими втратами створити умови для становлення цивілізованих соціально-економічних відносин і найповнішого задоволення потреб суспільства. "Поняття та зміст державно-правового впливу на економічні відносини" дисертант зазначає, що теоретично існує дві моделі впливу права на економіку: 1) командна, заснована переважно на державній власності, де держава імперативними нормами визначає весь економічний процес; 2) ринкова, заснована на приватній власності на засоби виробництва та на приватному підприємництві, де диспозитивними нормами окреслені межі для учасників господарських відносин.У дисертаційному дослідженні здійснено спробу проаналізувати загальнотеоретичні питання вибору найбільш оптимальних державно-правових форм впливу на економічні відносини, наведено авторське бачення шляхів їх розвязання. Автор виділяє в новітній історії та аналізує два етапи формування поглядів щодо впливу держави та права на економіку. На підставі вивчення еволюції теоретико-правових підходів до розуміння державно-правових форм впливу на економіку, аналізу взаємодії права, економіки та держави автор дійшов висновку, що перехід до ринкової економіки та її стрімкий розвиток відбуваються за активної ролі права та участі держави. Аналізуючи правові форми здійснення економічного впливу держави дисертант дійшов висновку, що вплив держави на економічну сферу суспільства носить складний, опосередкований характер, відображає як рівень пізнання державою економічних закономірностей, так і особливості устрою держави, є важливим показником ступеня, способів і меж втручання держави в економічні відносини. Вплив держави на економічну сферу суспільства носить складний, опосередкований характер, відображає як рівень пізнання державою економічних закономірностей, так і особливості устрою держави, є важливим показником ступеня, способів і меж втручання держави в економічні відносини.

2. Основний зміст

У дисертаційному дослідженні здійснено спробу проаналізувати загальнотеоретичні питання вибору найбільш оптимальних державно-правових форм впливу на економічні відносини, наведено авторське бачення шляхів їх розвязання. Висновки, зроблені в роботі, відповідають поставленим для досягнення мети дослідження завданням.

Серед них найважливішими є наступні: 1. Автор виділяє в новітній історії та аналізує два етапи формування поглядів щодо впливу держави та права на економіку. На першому етапі державі відводиться роль забезпечення порядку в країні при мінімальному втручанні в приватне життя громадян. На другому - обґрунтовується необхідність втручання держави в економічне і соціальне життя, в певних межах і формах.

2. На сучасному етапі розвитку правової науки проблема взаємозвязку і взаємовпливу держави, права і економіки є однією із найбільш актуальних.

На підставі вивчення еволюції теоретико-правових підходів до розуміння державно-правових форм впливу на економіку, аналізу взаємодії права, економіки та держави автор дійшов висновку, що перехід до ринкової економіки та її стрімкий розвиток відбуваються за активної ролі права та участі держави.

Дисертантом зазначається, що існує різниця між ринковою економікою вільної конкуренції, яка в теперішній час практично не існує і сучасною ринковою економікою, що є найпоширенішою на сьогодні. Автор підтримує думку тих вчених, які називають сучасну ринкову економіку змішаною, тобто вбачають у ній продукт конвергенції командної системи та системи вільної конкуренції.

Дисертант обґрунтовує свою думку про те, що необхідність державного регулювання економіки зумовлена нездатністю ринкового механізму забезпечити необхідні пропорції відтворювальних процесів у суспільному виробництві. Міра втручання державних органів влади в економічний розвиток країни визначається досягнутим рівнем економіки, а також поточними і перспективними цілями.

3. Аналізуючи правові форми здійснення економічного впливу держави дисертант дійшов висновку, що вплив держави на економічну сферу суспільства носить складний, опосередкований характер, відображає як рівень пізнання державою економічних закономірностей, так і особливості устрою держави, є важливим показником ступеня, способів і меж втручання держави в економічні відносини.

Автор виділяє та аналізує три державно-правові форми впливу на економічні відносини: правотворчу, правозастосовну та правоохоронну. Призначення правотворчої форми полягає в створенні необхідного правового оформлення суспільних відносин у сфері економіки, формування нормативної основи суспільного й державного життя. Під правозастосовною формою впливу держави на економіку країни дисертант розуміє певним чином оформлені дії спеціально уповноважених на те державних органів по прийняттю конкретних правозастосовних рішень, спрямованих на індивідуальне регулювання конкретних економічних відносин у країні. Аналіз правоохоронної правової форми впливу держави на економіку країни дає підставу автору розглянути її як форму впливу спеціально уповноважених на те державних органів по охороні економічних відносин, які урегульовані правом.

4. Вплив держави на економічну сферу суспільства носить складний, опосередкований характер, відображає як рівень пізнання державою економічних закономірностей, так і особливості устрою держави, є важливим показником ступеня, способів і меж втручання держави в економічні відносини.

Своєрідність і необхідність державного впливу на економічні процеси випливає із сутності й призначення демократичної держави як соціального інституту, покликаного виражати й захищати загальну волю й інтереси більшості населення, забезпечувати потреби суспільства, які останнім не можуть бути в силу різних причин задоволені.

Державне регулювання соціально-економічного розвитку України є істотною ознакою сучасної ринкової економіки змішаного типу. Досвід сучасних розвинених держав підтверджує, що розумний симбіоз ринкових і державних регуляторів дає можливість реалізувати соціально-економічні цілі розвитку суспільства, досягати високої ефективності виробництва, стабільного економічного розвитку, забезпечувати соціальну справедливість.

Втручання держави в економіку, тобто здійснення нею своїх економічних функцій переслідує певні цілі: 1) нівелювання негативних наслідків ринкової стихії, неминучих при функціонуванні перехідної економіки й ринкової економіки; 2) створення правових, фінансових і соціальних передумов ефективного функціонування ринкової економіки; 3) забезпечення соціальної захисту тих груп населення, фінансове становище яких в умовах переходу до ринкових відносин стає найбільш нестійким.

5. Правові форми впливу держави на економіку країни мають загальні ознаки і їх конкретна специфіка залежить від змісту конкретної економічної функції, реалізація якої відбувається за допомогою зазначених правових форм. Так, зокрема, методи державно-правового впливу є загальними для усіх форм, а засоби такого впливу є специфічними, як для певних субєктів державної влади, так і для конкретних сфер (секторів) економіки країни.

Ефективність державно-правового впливу на економічні відносини в значній мірі залежить від вдалого вибору методів, способів, обєктів та субєктів впливу на них. Під методами здійснення державно-правових форм впливу на економічні відносини автор розуміє прийоми або способи цілеспрямованого державного впливу на економічні процеси в рамках реалізації державних цільових орієнтирів з економічних проблем.

Автором виділяються два основних методи впливу держави на ринкову економіку: переконання та примусу. Сутність переконання полягає в тому, що це такий вид цілеспрямованої діяльності, у результаті якого ідеї, цінності та установки стосовно конкретного субєкта є спочатку зовнішні стосовно нього, стають його внутрішніми ідеями, установками та цінностями. Позитивний примус полягає у створенні такої сукупності умов і ситуацій, що унеможливлюють непокору, коли субєкт не має змоги діяти по-іншому або не встановлений інший порядок, сприяє більш широким можливостям його застосування в економічній сфері, зокрема, в податковому регулюванні. Поряд з традиційними (генеральними) методами державно-правового впливу на економічні відносини - переконання та примусу, дисертантом також виділяються та розкриваються особливості методів заохочення та координації.

Автор розмежовує поняття методу та засобів державно-правового впливу, вважаючи, що використання їх у тому самому змісті збіднює правову науку, позбавляє дослідників можливості більш детально вивчати державний вплив на суспільні відносини, зокрема економічні. Серед засобів регулювання виділяються наступні: приватизація, націоналізація, ліцензування та квотування окремих видів діяльності, оподаткування, реструктуризація, санація та банкрутство, емісія цінних паперів, державні закупівлі, регулювання цін тощо.

6. Єдиним субєктом державного впливу виступає демократична держава як цілісна політико-управлінська система. Причому українська національна економіка розглядається як комплексний обєкт. Складовою частиною цілісного механізму державного регулювання є сфери, галузі, окремі регіони, а також явища, ситуації та умови соціально-економічного життя країни, де виникли або можуть виникати проблеми, які не вирішуються автоматично або невідкладно, як того вимагають умови нормального функціонування економіки й підтримання соціальної стабільності. Кожна з трьох, виділених автором, форм здійснення державно-правового впливу обєднує в собі діяльність широкого кола субєктів владних повноважень, а отже відповідно відрізняється за обєктами та наслідками впливу.

Підсумовуючи результати дослідження робиться висновок, що якоїсь єдиної моделі раціонального втручання держави в ринкову економіку не існує. Тому нам не слід ідеалізувати та фетишизувати жодну схему закордонного державного регулювання економіки. Україні потрібна своя національна програма, яка з урахуванням особливостей розвитку нашої держави, передбачала б ефективний розвиток національної економіки з урахуванням позитивного досвіду зарубіжних країн. Завдяки наявності в правовій науці теоретично розроблених державно-правових форм впливу на економічні відносини в Україні відкривається можливість подальшого вдосконалення національного законодавства в економічній сфері що сприятиме більш швидкому приєднанню нашої держави до Європейського Союзу.

1. Засядчук (Титич) В.М. Еволюція поглядів на взаємодію економіки, держави та права / В.М. Засядчук (Титич) // Науковий вісник Дніпропетровської юридичної академії. - 2005. - №3 . - С. 123-129.

2. Титич В. Державне регулювання економічних відносин / В. Титич // Підприємництво, господарство і право. - 2007. - №2. - С. 113-115.

3. Титич В. Державно-правові форми впливу на економічні відносини / В. Титич // Підприємництво, господарство і право. - 2007. - №3. - С. 104-106.

4. Титич В.М. Негативний вплив на економічні процеси в Україні недосконалих норм законодавства про неспроможність та банкрутство / В.М. Титич // Теорія і практика інтелектуальної власності. - 2007. - №4(36). - С. 41-49.

5. Титич В.М. Правовые формы влияния государства на экономику страны / В.М. Титич // Региональная преступность: проблемы и перспективы борьбы: Материалы междунар. науч.-практ. конф., Кишинэу, 25-26 мая 2005 г. - С. 275-277.

6. Титич В.М. Вплив права на економіку держави / В.М. Титич // Динаміка наукових досліджень - 2005: Матеріали IV міжнар. наук.-практ. конф., Т. 41. Історія держави та права. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - С. 34-35.

7. Титич В.М. Державне регулювання економіки як засіб соціального захисту населення / В.М. Титич // Соціальний захист в Україні (правовий аспект): Тези всеукраїнської наук. конф. - К.: КНУКІМ, 2006. - С. 72-73.

8. Титич В.М. Зміст та спрямування державного регулювання економіки в Україні / В.М. Титич // Формування громадянського суспільства та правової держави в контексті європейської інтеграції: Тези доповідей наук.-практ. конф., Київ, 21-22 квітня 2006 р. - Частина 1. - С. 93-95.

Размещено на .ru