Встановлення Третьої республіки після поразки у франко-прусській війні. Особливості політичної моделі Франції за Конституцією 1875 року. Економічний та культурний підйом в ХІХ-ХХ ст. Особливості правової системи Франції за часів Третьої республіки.
Аннотация к работе
У Франції за останні два століття було сформовано правову державу, засновану на засадах народного суверенітету; дотримання прав і свобод людини з боку держави; парламентської демократії; верховенства конституції по відношенню до всіх інших законів і підзаконних актів; поділу влади та інституту відповідальності влади як організаційної основи правової держави; незалежності суду; дотримання прийнятих державою зобовязань в міжнародних відносинах. Багато з цих принципів були закладені в перші роки існування Третьої республіки. Конституювання Третьої республіки поклало край історично тривалого періоду соціально-політичної нестабільності, що характеризувалася частою зміною політичних режимів у Франції. Тому розпочата в роботі спроба аналізу найважливіших конституційно-правових інститутів Третьої республіки може сприяти більш глибокому розумінню структури і механізму органів державної влади сучасної Франції, що зумовлює актуальність обраної теми.Причиною франко-прусської війни було суперництво між Францією та Пруссією за гегемонію в Центральній Європі. У 1868 р. в Іспанії сталася революція, внаслідок якої королеву Ізабеллу II було позбавлено престолу. Боячись опинитися між двома вогнями, Франція почала наполягати на тому, щоб кандидатура Леопольда, як претендента на престол, не розглядалася ні тоді, ні будь-коли у майбутньому. 20 серпня 80-тисячну французьку армію було оточено в районі фортеці Мец, а 1 вересня така ж доля спіткала 100-тисячне військо в районі м. Францію було проголошено республікою (Третя республіка у Франції).Уряд народної оборони повинен був вести війну при повній відсутності грошових коштів, після низки важких поразок; разом з тим він повинен був керувати країною, дезорганізованою тривалим наполеонівським режимом, з чиновниками, відданими імперії, що ненавиділи республіку. Імперія, яка мала готову до бою, дисципліновану армію, що мала повну можливість приготуватися до війни, терпіла лише поразки, а тимчасовий уряд швидко створив кілька численних і сильних армій, уклав позику в 250 млн. франків і довгий час не без успіху оскаржував у Німеччині перемогу. 19 вересня було дозволено збудження звинувачення приватними особами проти всіх посадових осіб у порядку звичайної підсудності - право, що заперечується навіть в епоху великої революції і яке є абсолютно новим у Франції. У галузі економічних заходів уряд декретував відстрочку сплати квартирних грошей і стягнень за векселями в Парижі - міру, яка мала революційний характер, але рятувала від загибелі всю масу дрібного люду (скасування цих заходів урядом Тьєра в березня 1871 року послужило найближчим приводом до повстання комуни). 18 вересня, на наступний день після початку осади Парижа німцями, через що очікувалося припинення повідомлень між Парижем і решті Францією, уряд призначив Кремье, гле-Бізуана, потім ще Гамбетта і віце-адмірала Фурішона для управління справами Франції; інші його члени залишилися в Парижі.Особливостями політичної моделі Франції за Конституцією 1975 року були наступні: 1. Надзвичайний консерватизм. Законодавча влада належала парламенту, що складається з палати депутатів і сенату. Разом 2 палати становили Національні збори, яке обирало президента. АЛЕ не мали права голосу жінки, військовослужбовці, населення колоній, особи молодше 21 року і проживають на території Франції менше 6 місяців. З його згоди президент міг розпустити палату депутатів, але сам сенат не міг бути розпущений ніким.У сфері роздрібної торгівлі при Другої імперії зявилися магазини модних товарів, а потім універмаги, символом яких залишився «Бон марші», заснований в 1852 р.; вхід до них був вільним, фіксована ціна на ярлику, що виключає торг, давала можливість для обміну; прибуток , що втрачається на окремому товарі, компенсувалася масовістю продажів, тим більше що каталоги залучали туди нових клієнтів навіть із сільської глибинки; ці магазини склали небезпечну конкуренцію крамницях і особливо рознощиками. До самої війни неухильно розвивалися новітні галузі промисловості, і яких Франція була дуже сильна: автомобільна промисловість - завдяки фірмам «Панар-Левассор», Пежо і братів Рено , гумова - на заводах Мишлена, авіаційна, застосування в якій алюмінію сприяло розвитку гідроенергетики в Альпах. Демографічний застій у Франції був дуже важливим фактором у період, коли Європа перебувала на повному підйомі. Правовий порядок, при якому закон розглядався як акт верховної влади, наділеної повноваженням встановлювати норми, що мають вищу юридичну силу, відбивав ту ступінь розвитку суспільства, коли закон дійсно був найбільш зручною правовою формою вираження як загальної волі, так і інтересів окремих груп і прошарків суспільства, насамперед його правлячих кіл. Звідси у французькій правовій системі з формально юридичної точки зору будь-яке рішення суду повинно було ґрунтуватися (на відміну від Англії) на писаному праві - законі, а не на попередній практиці - прецедент.Підводячи підсумки, необхідно зазначити, що до останньої третини ХІХ століття за рівнем економічного роз
План
Зміст
Вступ
Розділ І. Встановлення Третьої республіки після поразки у франко-прусській війні
1.1 Поразка у франко-прусській війні. Паризька комуна
1.2 Боротьба за республіканську форму правління
Розділ ІІ. Державний устрій та політичний режим Третьої республіки
2.1 Особливості політичної моделі Франції за Конституцією 1875 року
2.2 Економічний та культурний підйом в кінці ХІХ - на початку ХХ ст.
2.3 Особливості правової системи Франції за часів Третьої республіки
Розділ ІІІ. Криза Третьої республіки
3.1 Перша світова війна та криза тридцятих років
3.2 Франція перед Другою світовою війною. Падіння Третьої республіки