Найважливіші органи державної влади Афін у період існування демократії: Народні збори, Рада п"ятисот та Колегія 10 стратегів. Судові органи державного управління: ареопаг і геліея. Головні принципи та своєрідність афінського державного устрою.
Аннотация к работе
Щодо держави і права, то державно-правовий досвід Грецьких держав, а особисто Афінської республіки в широких масштабах був використаний багатьма наступними поколіннями, суспільствами і державно-політичними системами. Другі збори були призначені для розгляду поданих громадянами всіляких заяв і прохань. Кожен громадянин міг звернутися до народних зборів з приводу як державних справ, так і своїх особистих проблем, які не могли бути вирішені органами виконавчої влади. У будь який час вони могли зажадати від урядовців звітувати про свою діяльність, притягати їх до відповідальності і віддавати до суду. Для законності рішення на зборах мав бути встановлений кворум не менше 6 тис. громадян." Засуджений остракізмом повинен був протягом 10 днів залишити Афіни.Дослідження такої теми як державний устрій Афінської рабовласницької республіки є досить цікавим і, на мою думку, корисним явищем. У своїй роботі я намагався як загальні закономірності так і специфічні особливості утворення Афінської держави, розвиток і функціонування, її сутність, окремі інститути державного ладу. Хоча ми вже визначились щодо напрямку побудови держави, основ державного і суспільного ладу, які закріплені Конституцією України. Але слід зазначити, що окремі державні інститути перебувають на початковій стадії розвитку, потребують вдосконалення, є багато проблем, повязаних із соціально-економічним життям.
Вывод
Дослідження такої теми як державний устрій Афінської рабовласницької республіки є досить цікавим і, на мою думку, корисним явищем.
У своїй роботі я намагався як загальні закономірності так і специфічні особливості утворення Афінської держави, розвиток і функціонування, її сутність, окремі інститути державного ладу.
Як відомо, без пізнання минулого неможливо зрозуміти теперішнє, передбачити майбутнє. В кінцевому випадку ключ багатьох сучасних суспільних проблем лежить в минулому.
Україна зараз переживає процес державотворення. Хоча ми вже визначились щодо напрямку побудови держави, основ державного і суспільного ладу, які закріплені Конституцією України. Але слід зазначити, що окремі державні інститути перебувають на початковій стадії розвитку, потребують вдосконалення, є багато проблем, повязаних із соціально-економічним життям. Тому, я вважаю, що дослідження державного устрою окремих країн в конкретно-історичних умовах є актуальним.
Використовуючі набуті знання можемо визначити ті позитивні риси певної держави і застосувати, модернізувати їх в сучасних умовах з метою оптимальної побудови і утвердження окремих державних інститутів.
Крім того, слід зазначити, що державно-правовий досвід Афінської республіки широко використовувався багатьма державно-політичними системами.
Чимало державних інститутів, явищ, правових норм, понять часів Афінської держави діють і в наш час, включаючи Україну.
З огляду на все вищесказане я вважаю, що дослідження даної теми не втратило свого значення в наш час і є позитивним явищем, покликаним сприяти поглибленню державно-правових знань.
Список литературы
1. История государства и права зарубежных стран. /Под общей ред. проф. Галанзы П.Н. - М.: Госюриздат, 1963.
2. История государства й права зарубежних стран. /Под ред. О.А.Жидкова. -Мл.1988.
3. Лісовий І.А. Античний світ у термінах, іменах і назвах: довідник з історії та культури Стародавньої Греції і Риму. - Л.: Вища школа, 1983.
4. Тищик Б.Й. Історія держави і права зарубіжних країн.- Л. ЛДУ, 1996.
5. Федорів Г. К. Історія держави і права зарубіжних країн. - К.: Вища школа, 1994.
6. Фролов Э.Д. Рождение греческого полиса. - Л.: ЛГУ, 1988.
7. Хрестоматия по истории государства й права зарубежних стран. /Под ред. З.М. Черниловского. - М.: Юрид. лит., 1984.
8. Хрестоматія по історії держави і права зарубіжних країн. /Под ред. О.О.Шевченко.- К.: Вентурі, 1994.
9. Черниловский З.М. Всеобщая история государства й права. - М.: Юристъ, 1983.
10. Черниловский З.М. Всеобщая история государства й права. - М.: Юристъ, 1995.
11. Шевченко 0.0. Історія держави і права зарубіжних країн. - К.: Вентурі, 1994.
[11] 1) 1) [11] Шевченко О.О.Історія держави і права зарубіжних країн. - К.: Вентурі, 1994.- С. 42.
[11] 2) 2) [11] Шевченко О.О.Історія держави і права зарубіжних країн. - К.: Вентурі, 1994.- С. 42
[11] 1) 1) [11] Шевченко О.О.Історія держави і права зарубіжних країн. - К.: Вентурі, 1994.- С. 42.
1 1) [1] Галанза П.Н. История государства и права зарубежных стран. - М.: Госюриздат, 1963.- С. 156
2 1) [1] Галанза П.Н. История государства и права зарубежных стран. - М.: Госюриздат, 1963.- С. 142
3 1) [11] )Шевченко О.О.Історія держави і права зарубіжних країн. - К.: Вентурі, 1994.- С. 46.
4 1) [4] Тищик Б.Й. Історія держави і права зарубіжних країн.- Л.: ЛДУ, 1996.-С. 37
5 )2) [11] Шевченко О.О.Історія держави і права зарубіжних країн. - К.: Вентурі, 1994.- С. 42.
6 1) [4] Тищик Б.Й. Історія держави і права зарубіжних країн.- Л.: ЛДУ, 1996.-С. 41
7 )1) [11] Шевченко О.О.Історія держави і права зарубіжних країн. - К.: Вентурі, 1994.- С. 45.
8 1) [10] Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права. - М.: Юристъ, 1995.
9 )1) [11] Шевченко О.О.Історія держави і права зарубіжних країн. - К.: Вентурі, 1994.- С. 46.
10 2) [5] Федорів Г.К. Історія держави і права зарубіжних країн. - Л.: 1997