Проблеми комунікативної діяльності державного службовця в інституційному дискурсі, його різновиди. Поняття "мова політики" і "політична мова". Зміна вектора комунікації (від конструювання реальності у свідомості громадян до рівноправного діалогу).
Аннотация к работе
Барта, “…будь-яка влада, або хоча б видимість влади, завжди виробляє аксіологічне письмо, де дистанція, яка зазвичай відділяє факт від його значимості-цінності, знищується в межах самого слова, яке одночасно стає і засобом констатації факту, і його оцінкою" [1, с.96]. У сучасній науці набули поширення дескрептивні підходи до мовлення інституційного дискурсу (класичний риторичний аналіз, контент-аналіз, вивчення мовної поведінки політиків тощо) та критичні (критика змісту політичних текстів, вивчення маніпулятивних стратегій). Мовні інновації випереджають суспільні зміни, тому зміни в стилі мови політики служать індикатором демократизації суспільства або кризи демократії [3, с.136-137]. З-поміж визначень дискурсу, які ми проектуємо на політичний та адміністративний дискурси, слід зупинитись на такому: дискурс це - комунікативна подія, “мова, занурена в життя" [5, с.136-137]. Поняття мова політики (language of politics) слід відмежувати від поняття політична мова (political or politicicized language; можливий переклад - "політична/політизована мова") [7, p.3211 - 3214].
Список литературы
1. Золян С. Проблема и конфликт (опыт логико-семантического анализа) // Полис. - №4. - М., 1996.
2. Див.: Carnegie D. Public Speaking: A Practical Course for Business Men , 1926; Carnegie D. How To Win Friends and Influence People , 1936; Сопер П. Основы искусства речи // Пер. с англ. С.Д. Чижовой. - М. Изд-во иностранной литературы, 1958. - 472 с.
3. Арутюнова Н.Д. Дискурс // Лингвистический энциклопедический словарь. М.: Сов. энциклопедия, 1990.
4. Фуко М. Слова и вещи. Археология гуманитарных наук. - СПБ., 1994. - 408 с.
5. Фуко М. Надзирать и наказывать. Рождение тюрьмы. М., 1999. - 184 с.
6. Шейгал Е.И. Семиотика политического дискурса. - М.: ИТДГК "Гнозис". - 326 с.
7. Davis A. Politicized Language // The Encyclopedia of Language and Linguistics / Ed. R. E. Asher. Oxford; New York: Pergamon Press, 1994.
8. Баранов А.Н., Добровольский Д.О., Михайлов М.И. Интерпретации "национальной идеи" в политическом дискурсе // Россия в поисках идеи. Анализ прессы. М., 1997.
9. Graber D. Political Language // Handbook of Political Communication. Beverly Hills, London, Sage Publications, 1981.
10. Горбачев Е.В. Борьба за лексику" как часть политического дискурса ФРГ: проблемы теоретического осмысления. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.gumer. info/bibliotek_Buks/Culture/Article/_Gorbachev_Lex. php
11. The Palin Choice and the Reality of the Political Mind. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: 12. Шаховский В.И. Лингвистическая теория эмоций: Монография. - М.: Гнозис, 2008. - 416 с.
13. Бережная Т.М. Президентская риторика в системе пропагандистского манипулирования общественным сознанием // Язык и стиль буржуазной пропаганды. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1998.
14. Hudson K. The Language of Modern Politics. London: Macmillan, 1978. - 167 p.
15. Ключарев Г.А. Языковая реальность и политический имидж // Обновление России: трудный поиск решений. Вып.3. - М., 1995. - с.211-220.
16. Кассирер Э. Техника современных политических мифов // Антология культурологической мысли. - М.: Изд-во РОУ, 1996, с. 204 - 209.
17. Фуко М. Воля к истине: по сторону власти, знания и сексуальности. Работы разных лет // Пер. с франц. М.: Касталь, 1996. - 448 с.
18. Рикер П. Торжество языка над насилием. Герменевтический подход к философии права // Вопросы философии. - 1996. - № 4. - С.27 - 36.
19. Dieckmann W. Sprache in der Politik. Einf u hrung in die Pragmatik und Semantik der politischen Sprache. - Heidelberg, 1975.