Формування румунської держави в європейській політиці другої половини XIX ст. Ставлення урядових кіл та громадської думки Російської імперії щодо румунських подій 60-х pp. XIX ст. Реформаторська політика князя А. Кузи. План передачі Дунайських князівств.
Аннотация к работе
Позиція російської періодики щодо перевороту 1866 р. у Румунії не була предметом окремого дослідження в російській та вітчизняній історіографії, тож є цікавою для науковців. У 1859 р. єдиним господарем обох князівств було обрано Александру Кузу, а в 1861 р. турецький султан визнав адміністративне обєднання Молдавії та Валахії, але лише на час правління А. Кузи. Зацікавленість пресою подіями в Румунії була зумовлена тим, що румунське питання було складовою частиною зовнішньополітичного курсу Російської імперії в Східному питанні. У революційно-демократичному журналі «Современник» заперечувалася можливість будь-якого сприяння іноземних держав у державному перевороті та стверджувалося, що він був наслідком «вкрай поганої» політики А. Кузи. Кореспондент ліберальної газети «Санкт-Петербургские ведомости» пояснював зацікавленість європейських держав подіями в Дунайських князівствах тим, що вони були «ключем» до Східного питання, тому «незначні зміни в долі цих князівств вели за собою великі зміни в розвитку цього питання…».