Дослідження особливостей державного регулювання економічної активності населення України. Основні тенденції економічної активності населення, основні фактори мотивації населення до праці в тому числі рівень доходів населення в сучасних ринкових умовах.
Аннотация к работе
В звязку з цим назріла необхідність розробки більш досконалої моделі державного механізму стимулювання економічної активності населення, орієнтованого на забезпечення збалансованості на ринку праці, зростання конкурентоспроможності національної економіки та підвищення її продуктивності, що зумовлює актуальність дослідження. Але, незважаючи на безсумнівну цінність та значимість проведених наукових досліджень, питанням зростання оплати праці як провідного чинника стимулювання економічної активності в увязці з продуктивністю праці приділено недостатньо уваги, хоча на сьогодні в умовах посилення інфляційних процесів проблема методичного забезпечення приведення рівня оплати праці у відповідність до її кількості та якості набуває першочергового значення. Під час реалізації задач дисертаційного дослідження використовувалися наступні методи: системного аналізу (дозволив визначити структуру економічного механізму державного регулювання зайнятості населення), статистичного аналізу (застосований при аналізі сучасного стану економічної активності населення, визначенні чинників її розвитку та проблем, що перешкоджають її зростанню), метод структурних порівнянь (визначення структури зайнятого населення у розрізі вікових груп, видів економічної діяльності, регіонів), індексний, економіко-математичні методи, експертний (дали можливість здійснити дослідження індексів зростання заробітної плати в увязці з продуктивністю праці). Наукова новизна одержаних результатів В процесі проведеного дисертаційного дослідження отримано наступні результати, які складають його наукову новизну: одержано вперше: - розроблені науково-методологічні основи державного механізму стимулювання економічної активності населення, які включають три основні напрями мотивації: стимулювання вже працюючих осіб (за рахунок економічного та матеріального стимулювання), створення умов для забезпечення економічної активності та перерозподіл трудових ресурсів з урахуванням їх попиту та пропозиції, що дозволяє спрямувати дію інструментів державного регулювання на підвищення рівня економічної активності населення; концептуальний підхід щодо формування системи елементів державного стимулювання економічної активності (на основі впровадження взаємоузгодженнях заходів в соціальній, грошово-кредитній та податково-бюджетній політиці держави), який надає змогу визначити основні форми і методи державного регулювання та систему державних органів, котрі здійснюють їх реалізацію, що в результаті створить умови для активізації формування високопродуктивних робочих місць, сприятиме скороченню «тінізації» трудових доходів;Сучасна економічна теорія не лише визнає важливість такого поняття, як стимулювання економічної активності населення, а й робить акцент на необхідності вдосконалення та впровадження відповідних заходів в цій сфері з боку держави і суспільства в цілому. Держава як інституційна основа розвитку національної економіки і суспільства має брати активну участь у формуванні і впровадженні в життя політики стимулювання економічної активності населення, особливо підприємництва як специфічної форми прояву економічної активності, використовуючи для цього форми, методи та інструменти державного впливу. Узагальнення теоретичних положень процесу регулювання економічної активності дало змогу окреслити структуру державного механізму стимулювання з урахуванням форм, методів та інструментів державної економічної політики з метою розробки науково-методологічних основ формування та функціонування державного механізму стимулювання економічної активності населення, що базуються на врахуванні синергійного ефекту від впроваджених заходів економічної політики у грошово-кредитній, податково-бюджетній та соціальній сферах, а також створенні нормативно-правової бази, яка б вирішила ряд проблемних питань у сфері зайнятості, та застосування відповідного інструментарію, направленого на стимулювання вже працюючого населення, створення умов для забезпечення населення новими робочими місцями, а також перерозподіл трудових ресурсів з урахуванням попиту та пропозиції. На підставі аналізу сучасного стану економічної активності населення зроблено висновок, що, по-перше, при стабільно зростаючій кількості зайнятих та зменшенні безробіття, нагальним залишається питання кваліфікованого працевлаштування, оскільки зростання зайнятості населення відбувається за рахунок некваліфікованої робочої сили; по-друге, постійно з України виїжджають висококваліфіковані робочі кадри, натомість працевлаштовується робоча сила низької кваліфікації; по-третє, існують значні перекоси в оплаті праці на рівні видів економічної діяльності (промисловості і фінансовому секторі) та регіональному рівні; по-четверте, залишається відкритим питання про значну «тінізацію» трудових доходів громадян. Головними заходами державної соціальної політики щодо підвищення рівня економічної активності населення на найближчий період часу визначено: посилення державного регулювання ринку праці; періодичне визначення потреб економіки в спеціаліста