Сутність і особливості державного управління конкурентоспроможним інноваційним процесом. Маркетингове забезпечення інноваційної діяльності підприємства, ринкові стратегії конкурентної боротьби на основі визначення конкурентоспроможності підприємства.
Аннотация к работе
Попри чисельні рішення на державному рівні щодо активізації інноваційної діяльності та розробки політики держави в цій сфері, вітчизняне ринкове господарство поки що само не продукує потреби в інноваціях. Підприємства, що подекуди переходять до виробництва конкурентної інноваційної продукції та модернізації виробництва, зумовлюють потребу в інноваціях звичайним розширенням виробництва і лише в рідких випадках обґрунтованим ринковим прогнозом або довгостроковою конкурентною стратегією. Пряме регулювання конкурентних умов з боку державних органів влади не сприяє формуванню ефективного конкурентного середовища для українських підприємств на внутрішньому ринку і, відповідно, зацікавленості підприємств у підвищенні своєї конкурентоспроможності за рахунок впровадження інновацій. Це потребує від держави застосування ринкових важелів в стимулюванні підприємств до інтенсифікації інноваційної діяльності через визначення параметрів інноваційного розвитку економіки і формування ефективного конкурентного середовища на основі дослідження та оцінки конкурентоздатності окремих підприємств, промислової продукції, створення організаційних умов розвитку та впровадження інновацій, а також активних заходів щодо формування та прогнозування попиту на інновації. Досягнення мети дисертаційного дослідження зумовило необхідність вирішення таких основних задач теоретичного та практичного характеру: критичного аналізу існуючих теоретичних підходів до визначення природи інновації, управління інноваційними процесами, ролі маркетингу в управлінні інноваціями, використання державних регуляторів в регулюванні конкурентоспроможного інноваційного розвитку та оцінки можливостей їх адаптації до вітчизняних умов;Специфіка процесу трансформації економіки України, перехід до інноваційної моделі її розвитку та інтеграція до світового економічного простору ставлять питання щодо перегляду традиційних підходів до державного управління конкурентним інноваційним розвитком економіки. На основі аналізу теорії і практики державного управління інноваційною діяльністю в роботі поглиблено розуміння сутності явища інновації, як результату наукового чи маркетингового дослідження, втіленого у виробництво у вигляді принципово нового або поліпшеного конкурентоспроможного продукту, способу організації виробництва, технології, набувшим комерційного розповсюдження, головною метою появи якого є отримання прибутку чи захоплення ринку через задоволення потреб споживачів або суспільства в цілому. Цей досвід має особливо важливе значення для економіки України, де раніше весь процес інновації визначався вольовими рішеннями найвищих органів державного управління шляхом бюджетного фінансування і планування. держава управління інновація конкурентоспроможність В тім, проведений аналіз стану інноваційної діяльності в промисловості, існуючої політики держави щодо сприяння активізації інноваційної діяльності дозволив виявити численні причини занепаду в цій сфері, основними з яких є недосконалість державного механізму управління розвитком внутрішнього інноваційного ринку, недосконала нормативно-правова база. Встановлено, що державний механізм регулювання інноваційної діяльності на основі дослідження та оцінки конкурентоспроможності промислової продукції представляє собою сукупність способів, заходів та методів збору інформації щодо конкурентного середовища, в якому діє підприємство, кількісних та якісних характеристик інноваційного попиту, перспектив його розвитку, а також методичних підходів до розробки державної стратегії підтримки окремих підприємств та галузей економіки.У дисертації наведене нове рішення наукової задачі, яка полягає в теоретичному обґрунтуванні й практичному вирішенні актуальної проблеми - застосуванні ринкових важелів у формуванні адаптивного механізму державного управління інноваційними процесами на основі дослідження та оцінки конкурентоспроможності промислової продукції. Аналіз теорії і практики інноваційної діяльності дозволив поглибити в роботі розуміння сутності явища інновації. Інновація є результатом наукового чи ринкового дослідження, втіленим у виробництво у вигляді принципово нового або поліпшеного конкурентоспроможного продукту, способу організації виробництва, технології, набувшим комерційного розповсюдження, головною метою появи якого є отримання прибутку чи захоплення ринку через задоволення потреб споживачів або суспільства в цілому. Визначено роль та місце маркетингу в процесі управління інноваціями. Вона визначається як оптимальне співвідношення комплексу споживчих властивостей нового товару, технології до його вартісних (цінових) характеристик, які зумовлюють його успіх на ринку в умовах широкої пропозиції конкуруючих аналогів.
План
Основний зміст дисертаційної роботи
Вывод
У дисертації наведене нове рішення наукової задачі, яка полягає в теоретичному обґрунтуванні й практичному вирішенні актуальної проблеми - застосуванні ринкових важелів у формуванні адаптивного механізму державного управління інноваційними процесами на основі дослідження та оцінки конкурентоспроможності промислової продукції.
На основі проведеного дослідження сформульовано такі висновки.
1. Аналіз теорії і практики інноваційної діяльності дозволив поглибити в роботі розуміння сутності явища інновації. Інновація є результатом наукового чи ринкового дослідження, втіленим у виробництво у вигляді принципово нового або поліпшеного конкурентоспроможного продукту, способу організації виробництва, технології, набувшим комерційного розповсюдження, головною метою появи якого є отримання прибутку чи захоплення ринку через задоволення потреб споживачів або суспільства в цілому. Розширено класифікацію інновацій. Визначено роль та місце маркетингу в процесі управління інноваціями.
2. Конкурентоздатність інновації в умовах української економіки є основним об?єктом державного регулювання в інноваційному процесі. Вона визначається як оптимальне співвідношення комплексу споживчих властивостей нового товару, технології до його вартісних (цінових) характеристик, які зумовлюють його успіх на ринку в умовах широкої пропозиції конкуруючих аналогів. Саме аналіз конкурентоздатності українських підприємств, їхньої продукції сприятиме розробці державної стратегії розвитку національної економіки в умовах її інтеграції до світового економічного простору.
3. Встановлено регулюючу роль провідних держав світу в стимулюванні конкурентного інноваційного розвитку, яка має на меті створення сприятливих умов для НДДКР, підтримку початкових стадій, де недостатньо лише ринкових стимулів.
4. Стан інноваційної діяльності в промисловості, існуюча політика держави щодо сприяння активізації інноваційної діяльності свідчить про занепад у цій сфері, основними причинами якого є недосконалість механізму регулювання розвитку внутрішнього інноваційного ринку, неефективне конкурентне середовище.
5. Застосований в роботі багатофакторний аналіз дозволив запропонувати поняття потенціалу конкурентоспроможності. Останній розглядається через наявність в підприємства керованої сукупності ресурсів: інвестицій до інноваційного розвитку, відповідної матеріально-технічної бази, інформаційного забезпечення процесу створення інновацій та їхнього просування у ринковому середовищі, наявності висококваліфікованих кадрів. Наявність цих ресурсів в разі застосування ефективної маркетингової стратегії розвитку несе підприємству безперечні конкурентні переваги на ринку і дозволяє розглядати конкурентоспроможність як процес.
6. З ціллю розробки державної стратегії конкурентного розвитку економіки для діагностики конкурентного стану підприємств розроблено метод оцінки внутрішніх складових потенціалу конкурентоспроможності підприємства, основою якого є аналіз поелементного складу внутрішніх факторів, які визначають конкурентоспроможність підприємства.
7. Для підвищення ефективності державного регулювання інноваційної діяльності підприємств, її оптимізації розроблені методичні рекомендації щодо оцінки конкурентоспроможності продукції, які полягають в пофакторному аналізі на основі апріорного ранжування факторів із застосуванням експертного опитування та розробці інтегрального показника конкурентоздатності (ціни зваженої одиниці якості).
8. З метою вдосконалення роботи державних органів, до функцій яких входить управління інноваційною діяльністю, розроблені методичні рекомендації щодо оптимізації структури державного механізму управління інноваційними процесами. Виділено основні логіко-функціональні блоки механізму: інформаційний (аналітико-прогнозний), захисний, стимулюючий.
Список литературы
Статті в наукових фахових виданнях
1. Ткачева Н.Н., Чернов С.А. Проблемы развития инновационной сферы в Украине, пути разрешения // Менеджер. - 2000. - № 3(10). - С. 66-71.
Особистий внесок здобувача: проаналізовано розвиток інноваційної сфери в Україні.
2. Чернов С.А. Многофакторная модель управления потенциалом конкурентоспособности металлургического предприятия // Менеджер. - 2002. - № 5(21). - С. 135-140.
3. Чернов С.О., Маншилін О.Г. Механізм державної підтримки та сприяння конкурентному розвитку металургійних підприємств Донецького регіону та напрямки його вдосконалення // Зб. наук. пр. ДОНДАУ, т. І, серія "Державне управління", вип. 4 "Стратегія маркетингу в управлінні регіоном та підприємством" . - Донецьк. - 2000. - С. 56-63.
Особистий внесок здобувача: запропоновано заходи щодо оптимізації елементів механізму державного механізму управління конкурентним розвитком металургійних підприємств.
4. Чернов С.О. Проблеми розвитку інноваційного потенціалу й можливості його підвищення з урахуванням закордонного досвіду // Зб. наук. пр. ДОНДАУ, т. ІІ, серія "Державне управління", вип. 7 "Стратегія маркетингу в управлінні регіоном та підприємством" . - Донецьк. - 2001. - С. 135-139.
5. Смерічевський С.Ф., Ткачова Н.М., Чернов С.О. Маркетинговий механізм державного управління інноваційними процесами // Зб. наук. пр. ДОНДАУ, т. ІІІ, серія "Державне управління", вип. 14 "Державне регулювання економіки і соціального розвитку територій та підприємств". - Донецьк. - 2002. - С.288-296.
Особистий внесок здобувача: проаналізовано стан розвитку інноваційного ринку в Україні, запропоновано заходи щодо підвищення адаптивності механізму державного управління інноваційними процесами.
6. Ткачова Н.М., Чернов С.О. Механізм державного регулювання інноваційного ринку в Україні // Зб. наук. пр. ДОНДУУ, т. IV, серія "Державне управління", вип. 25 "Державне управління процесами життєдіяльності і галузевого розвитку регіону." - Донецьк. - 2003. - С. 162-168.
Особистий внесок здобувача: розглянуто економіко-правовий механізм регулювання розвитку інноваційного ринку, запропоновано заходи з удосконалення існуючого державного механізму регулювання інноваційного розвитку економіки.
Друковані праці наукових конференцій, статті в інших виданнях
1. Чернов С.А. Исследовательский маркетинг в управлении инновациями // Матеріали Міжнар. наук. - практ. конф. "Сучасна концепція маркетингу та її реінтерпретація в умовах перехідного суспільства". - Харків. - 2001. - С. - 77-79.
2. Ткачева Н.Н., Чернов С.А. Источники финансирования инновационного развития предприятия // Зб. наук. пр. ІЕП НАН України "Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности". - Донецьк. - 2000. - С. 253-261.
Особистий внесок здобувача: розглянуто зовнішні запозичені кошти інвестування інновацій.
3. Чернов С.А. Венчурный капитал: мировой опыт, перспективы использования в Украине // Зб. наук. пр. ДОНГАУ та ІЕП НАН України "Экономико-управленческие аспекты повышения эффективности производства". - Донецьк, 2000. - С. 149 -157.
4. Ткачева Н.Н., Чернов С.А. Экономический механизм регулирования инновационных процессов // Зб. наук. пр. ІЕП НАН України "Экономика промышленности". - Донецьк. - 2000. - С. 188-193.
Особистий внесок здобувача: проаналізовано сутність механізму управління інноваційними процесами.