Дослідження можливостей вдосконалення державного механізму попередження економічної злочинності в системі управління національною безпекою за критерієм ефективності управління безпекою країни. Виявлення характеру криміналізації економічних відносин.
Аннотация к работе
Проте недостатньо дослідженими залишаються питання розробки та впровадження державою превентивних заходів щодо безпеки в сфері економіки та економічної безпеки на рівні регіонів. Державний механізм попередження економічної злочинності потребує вдосконалення через теоретичне виокремлення його складових - механізмів упереджувального впливу на економічну злочинність та її профілактику. Практична реалізація механізму попередження злочинності в сфері економіки та його складових відбувається шляхом поступового подолання криміналізації економіки через усунення її детермінантів та нейтралізацію. Метою дисертаційного дослідження обрано наукове обґрунтування необхідності та можливостей вдосконалення державного механізму попередження економічної злочинності в системі управління національною безпекою за критерієм ефективності управління безпекою країни. із застосуванням методів теоретичного узагальнення та порівняння розглянуто теоретичні аспекти розробки сучасної концепції національної безпеки та її загроз, розкрито суть понять національної економічної безпеки: “національна безпека”, “економічна безпека”, “економічна злочинність”;Зважаючи на велику кількість загроз, що можуть проявлятися в політичній або економічній кризах, безпека - це спроможність кожної складової системи безпеки відносно самостійно вирішувати свої задачі за організуючої ролі державних інститутів. У системі протидії економічній злочинності актуалізується застосування превентивних заходів через удосконалення механізму управління економічною безпекою, тобто системи організаційно-економічних та нормативно-правових заходів, що впроваджується діяльністю державних органів, які опікуються економічною безпекою. Система протидії економічній злочинності - це організована державою сукупність субєктів: державних органів, громадських організацій, посадових осіб та окремих громадян, обєднаних цілями та завданнями щодо захисту національних інтересів від загроз економічній безпеці країни, які узгоджено діють у межах законодавства України. Оцінка та аналіз загроз економічній безпеці на регіональному рівні дають можливість установити точніший соціально-економічний діагноз щодо джерел виникнення загроз у соціальній та економічній сферах, конкретизувати причини криміналізації економіки. Виникає нагальна необхідність органам державної влади-субєктам економічної безпеки зосередитися на стратегічних проблемах попередження економічної злочинності, поєднанні зусиль правоохоронних органів та органів виконавчої влади, вдосконаленні системи профілактичних заходів протидії економічній злочинності.Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в науково-методологічному та методичному вдосконаленні державного механізму попередження економічної злочинності в забезпеченні національної безпеки та розробці виокремленної регіонально-варіативної складової процесів декриміналізації економіки країни. У процесі дисертаційного дослідження були обґрунтовані наступні висновки, що дозволяють удосконалити механізм попередження економічної злочинності: 1. Аналізом теоретичних основ системи національної безпеки України доведено, що апробовані методи державного управління сектором безпеки в міжреформений період виявились неефективними в період реформування, особливостями якого стають протиріччя між системами забезпечення безпеки і соціально-економічними відносинами, що впливає на зміну форм економічної злочинності. Дослідження показало, що ці протиріччя між державним управлінням безпекою й реальними соціально-економічними відносинами в найбільшому ступені проявляються в тому, що: характер впливу зовнішнього та внутрішнього середовищ змінюється з високою швидкістю, а це ускладнює прогнозування стану сектору безпеки; Доведено, що існуючий організаційно-правовий механізм державного управління національною безпекою є неефективним у випадку попередження економічної злочинності, що обумовлено видозміненням форм економічної злочинності під впливом зростання ролі соціальних факторів та факторів управління у внутрішньому контурі системи економічної безпеки, а також політичних і правових факторів у зовнішньому контурі сектору безпеки.
План
Основний зміст дисертації
Вывод
Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в науково-методологічному та методичному вдосконаленні державного механізму попередження економічної злочинності в забезпеченні національної безпеки та розробці виокремленної регіонально-варіативної складової процесів декриміналізації економіки країни.
У процесі дисертаційного дослідження були обґрунтовані наступні висновки, що дозволяють удосконалити механізм попередження економічної злочинності: 1. Аналізом теоретичних основ системи національної безпеки України доведено, що апробовані методи державного управління сектором безпеки в міжреформений період виявились неефективними в період реформування, особливостями якого стають протиріччя між системами забезпечення безпеки і соціально-економічними відносинами, що впливає на зміну форм економічної злочинності.
Дослідження показало, що ці протиріччя між державним управлінням безпекою й реальними соціально-економічними відносинами в найбільшому ступені проявляються в тому, що: характер впливу зовнішнього та внутрішнього середовищ змінюється з високою швидкістю, а це ускладнює прогнозування стану сектору безпеки;
на відміну від попередніх періодів актуалізується процес виникнення нових форм економічної злочинності, яка інтегрується й інституалізується;
спектр адаптаційної поведінки субєктів економічної злочинності значно розширено порівняно з міжреформеним періодом;
реакція легального сектору економіки є неадекватною процесам її криміналізації;
реагуючий стиль впливу на економічну злочинність необхідно підсилювати превентивним.
2. Доведено, що існуючий організаційно-правовий механізм державного управління національною безпекою є неефективним у випадку попередження економічної злочинності, що обумовлено видозміненням форм економічної злочинності під впливом зростання ролі соціальних факторів та факторів управління у внутрішньому контурі системи економічної безпеки, а також політичних і правових факторів у зовнішньому контурі сектору безпеки. Досліджені джерела виникнення нових можливостей для злочинних угруповань у досягненні їх цілей.
Обґрунтовано необхідність і можливість удосконалення організаційно-правового механізму державного управління національною безпекою у напрямі формування нових організаційно-структурних елементів, створенні умов для їх взаємодії на регіональному рівні, ліквідації функціонального дублювання, більш чіткому розмежуванню компетенції і відповідальності між правоохоронними органами і органами виконавчої влади, актуалізації функції попередження економічної злочинності.
3. Оцінка стану економічної безпеки на національному та регіональному рівнях підтвердила наявність сильного впливу на систему економічної безпеки з боку детермінантів криміналізації економічних відносин та стимуляторів економічних загроз, сполучення яких утворює ядро економічної злочинності. Досліджено взаємопроникнення факторів, що сприяють забезпеченню економічної безпеки, та взаємозвязок функцій щодо пріоритетного спрямування превентивних дій субєктів забезпечення економічної безпеки різних рівнів у міжнародній, національній та регіональній політиці з протидії злочинності в сфері економіки. Доведено, що механізм попередження економічної злочинності потребує врахування складової, що забезпечує упереджувальний вплив на економічну злочинність, але ще не набула достатнього впровадження в законодавчому, організаційному, управлінському та соціальному полі.
4. Розроблено базову модель виявлення рівня та характеру криміналізації економічних відносин, що побудовано з виявленням та врахуванням структури факторів економічної злочинності за ознакою їх здатності детермінувати економічну злочинність. Регіональна оцінка криміналізації економіки (на прикладі Донецької області) доводить наявність високої швидкості адаптації економічної злочинності до зовнішнього середовища. Доведено, що криміналізація всіх сфер економіки як негативна тенденція сучасного розвитку держави потребує застосування механізмів профілактики та упереджувального впливу на економічну злочинність.
5. Розроблено основні напрями реалізації політики економічної безпеки щодо декриміналізації економіки. Визначено шляхи та напрями вдосконалення механізму попередження економічної злочинності. Запропоновано впровадження аналізу стану національної економічної безпеки та її загроз, яка інтегрується в загально-організаційний контекст економічної безпеки, спрямована на реалізацію державної політики на стратегічному, тактичному та оперативному рівнях і виходить з превентивної діагностики стану системи національної безпеки в сфері економіки. Викладено процедуру проведення оцінки процесу забезпечення реалізації стратегічних цілей попередження економічної злочинності на підставі визначення сфер основних протиріч, які стають джерелами економічної злочинності. Обґрунтовано необхідність визначення регіональних пріоритетів для регіональних програм протидії злочинності (“Правопорядок”) та програм профілактики правопорушень в економічній сфері.
6. Запропоновано алгоритм впровадження механізму упереджувального впливу на економічну злочинність. Визначено організаційну основу міжвідомчої взаємодії, інформаційного обміну та незалежної експертизи через створення Центру експертизи стану економічної безпеки при апараті Голови облдержадміністрації, як держаний захід, призначений для захисту національних інтересів і забезпечення економічної безпеки держави.
Список литературы
1. Халецкий А.В. Государственное управление национальной безопасностью: вопросы теории и практики // Фінансовий механізм державного управління економікою України: Зб. наук. праць ДОНДУУ. Т. V. - Вип. 32. - Сер.: Державне управління. - Донецьк: Норд-Прес, ДОНДУУ, 2004. - С. 332-344.
2. Халецький А.В. Корупція в системі економічних загроз: завдання регіонального управління // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. праць. У 2 ч. - Харків: Магістр, 2005. - № 2.- Ч. 1. - С.104-109.
3. Халецкий А.В. Организационные основы системы государственного управления экономической безопасностью // Державне управління соціально-економічними процесами в Україні. Зб. наук. праць ДОНДУУ: Т. VII. - Вип. 67. - Сер.: Державне управління. - Донецьк: ВІК; ДОНДУУ, 2006. - С. 212-223.
4. Халецький А.В. Організаційні засади системи державного управління у забезпеченні економічної безпеки і попередженні економічної злочинності // Менеджер. - Донецьк: ВІК, 2006. - № 4. - С. 27-33.
5. Халецький А.В. Актуальні проблеми попередження економічної злочинності у забезпеченні економічної безпеки // Державне регулювання розвитку регіонів та територіальних одиниць: Зб. наук. праць ДОНДУУ: Т. - VII. - Вип.75. - Сер.: Державне управління. - Донецьк: ВІК; ДОНДУУ, 2006. - С. 128-137
6. Халецький А.В. Аналіз стану сфери національної економічної безпеки та її загроз // Фінансовий механізм державного управління економікою України: Зб. наук. праць ДОНДУУ: Т. VIII. - Вип. 85. - Сер.: Державне управління. - Донецьк: ДОНДУУ, 2007. - С. 396-406.
7. Халецкий А.В. Основные организационно-правовые особенности финансово-хозяйственной деятельности предприятий в современных условиях // Вестник ДИЭХП. - № 2. - Сер.: Финансы и банковское дело. Учет и аудит. - Донецк, 1997. - С.42-45.
8. Экономика и финансы предприятия // Я.Г. Берсуцкий, А.Н. Кутыркин, Л.П. Дядечко, А.В. Халецкий: Учеб. пособие для студ. направления подготовки “Экономика и предпринимательство”: Донецк: ДИЭХП, 1997. - С. 11-24.
9. Халецький А.В. Аналіз проблем державного управління економічною безпекою // Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика - 2006: Матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф. Т. 18. Економічні науки. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - С. 47-50.