Необхідність реформування системи суб’єктів державного контролю за діяльністю міліції. Чинники, що негативно впливають на здійснення державного контролю, напрями вдосконалення. Найбільш ефективні форми контролю за діяльністю міліції на сучасному етапі.
Аннотация к работе
Державний контроль як обєктивне суспільне явище завжди існував й існує в усіх країнах і має різні форми і методи. Держава, керуючись невідкладними завданнями, які вона ставить перед собою в певний період розвитку, має контролювати їхнє виконання, консолідувати зусилля на подолання перешкод, а також визначати і завдання контролю та механізм його здійснення. В Україні поступово формується розгалужена система органів державного контролю за діяльністю міліції у межах законодавчої, виконавчої та судової влади усіх рівнів. У даному контексті проблема здійснення державного контролю постає по-новому, адже актуалізується необхідність вдосконалення публічного управління в сфері правопорядку і боротьби зі злочинністю. розглянути особливості вживання термінів «контроль» і «нагляд» у науковій літературі та законодавстві, здійснити їх розмежування та сформулювати авторське визначення поняття державного контролю за діяльністю міліції;У юридичній літературі контроль здебільшого розглядають як функцію державних органів, хоча є праці, в яких він виступає як правова форма, як метод чи принцип діяльності державних органів, але у переважній більшості, контроль розглядається саме як один із засобів забезпечення дотримання законності й дисципліни в державному управлінні. На підставі проведеного аналізу стверджується, що контроль - це сукупність дій зі спостереження за функціонуванням відповідного обєкта контролю з метою: отримання обєктивної та достовірної інформації про стан справ на ньому; застосування заходів попередження правопорушень (з правом прямого втручання в оперативну діяльність обєкта контролю); надання допомоги підконтрольному обєкту у поновленні законності і дисципліни; встановлення причин і умов, які сприяють порушенню вимог правових норм; вжиття заходів щодо притягнення винних осіб до юридичної відповідальності. Робиться висновок, що державний контроль - це сукупність дій уповноважених державних органів та службових осіб щодо спостереження за функціонуванням відповідного обєкта контролю з метою: отримання обєктивної та достовірної інформації про стан справ на ньому; застосування заходів щодо попередження правопорушень із правом прямого втручання в оперативну діяльність обєкта контролю; надання допомоги підконтрольній структурі в поновленні законності і дисципліни; встановлення причин і умов, що сприяють порушенню вимог правових норм; застосування заходів щодо притягнення винних осіб до правової відповідальності. 26 Закону України «Про міліцію» такими словами: «Контроль за діяльністю міліції здійснюють Президент України, Кабінет Міністрів України…». Виділяються наступні види контролю за діяльністю міліції: - залежно від місця субєкта (що здійснює контроль) у системі державного управління виділяють такі види контролю: контроль з боку органів законодавчої влади (парламентський контроль); контроль з боку Президента України та його апарату (президентський контроль); контроль з боку Кабінету Міністрів України (урядовий контроль); контроль з боку органів центральної виконавчої влади; контроль з боку місцевих органів, органів державної виконавчої влади; контроль з боку органів судової влади; контроль з боку органів місцевого самоврядування; контроль з боку громадськості (громадський контроль);У результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства у сфері контролю та практики його застосування, наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблем, що стосуються державного контролю за діяльністю міліції. Розмежування термінів «контроль» та «нагляд» дало можливість сформулювати авторське визначення поняття державного контролю за діяльністю міліції. Сформульовано систему принципів контролю за діяльністю міліції через поділ їх на три групи: структурні; принцип процесу здійснення контролю; принципи результату контролю. Виявлено чинники, які негативно впливають на здійснення державного контролю за діяльністю міліції: чисельність видів державного контролю за діяльністю; невідповідність субєктів, що реально здійснюють державний контроль за діяльністю міліції, визначеним у ст. Визначено тенденції розвитку державного контролю за діяльністю міліції, які корелюють із визначеними нами принципами державного контролю: підвищення ефективності державного контролю через його централізацію (ефективність контролю, централізація, єдиноначальництво); своєчасне і глибоке виявлення порушень (своєчасність, системність і плановість); доведення до логічного завершення прийнятих рішень за результатами контролю (результативність контролю); підвищення соціальної значущості державного контролю (відповідності контрольної діяльності національним інтересам, котрі опосередковані напрямами державної політики у сфері правопорядку і боротьби зі злочинністю); професіоналізація сфери контролю, здійснення його професійними контролерами (професіоналізація контролю і фахова спеціалізація); усунення дублювання повноважень серед субєктів контролю і відповідно забезпечення зменшення витрат на здійснення контрольних заходів (р