Дослідження проблеми контролю на різних рівнях державного управління та місцевого самоврядування за діяльністю загальноосвітніх навчальних закладів. Особливості застосування різних форм і методів контролю на районному рівні управління. Комплекс методик.
Аннотация к работе
Можливості держави визначаються здатністю формувати і підтримувати регіональні структури, у рамках яких держава разом з недержавним сектором забезпечує утворення узгодженої та цілеспрямованої системи управління, здатної виробляти і реалізовувати ефективну державну політику, насамперед, у соціальній сфері життєдіяльності суспільства. Сьогодні відбувається процес формування нової моделі сучасного державного управління та місцевого самоврядування, яка спонукає на забезпечення відтворення людського капіталу, розвитку системи освіти на всіх рівнях, здійснення ефективного контролю за діяльністю навчальних закладів і його посилення на рівні району міста. Зміни, які відбуваються в суспільному розвитку країни, потребують удосконалення методологічних та організаційних аспектів державного контролю на різних рівнях управління, посилення його дієвості. Як одна з основних функцій державного управління та місцевого самоврядування, що забезпечує механізм зворотного звязку, контроль в управлінні навчальним закладом дає змогу своєчасно реагувати на небажані відхилення від наміченого з метою досягнення поставлених цілей. Розвиток науки державного управління сприяв нагромадженню достатнього досвіду із теорії та практики здійснення управління та контролю за діяльністю організацій, навчальних закладів.Державне управління освітою визначається як цілеспрямований, планомірний процес, повязаний з розробкою, прийняттям, упровадженням у практичну діяльність навчальних закладів й органів державного управління рішень, спрямованих на реалізацію політики забезпечення якості освіти та задоволення потреб ринку праці на міжнародному, національному, регіональному та місцевому рівнях. На сьогодні в Україні відсутня повноцінна система оцінювання якості освіти, яка була б адекватна стратегічним завданням трансформації не лише освіти, а й суспільства загалом, створення через освіту умов інноваційного розвитку держави, побудованої на «економіці знань». Для забезпечення ефективності інспектування функції контролю розподілені між різними рівнями управління таким чином: керівники шкіл здійснюють контроль за педагогічними працівниками, психологами, бібліотекарями та іншими працівниками школи; інспектори районних (міських) відділів освіти перевіряють роботу директора та його заступників (з метою вивчення дієвості їх контролю за організацією НВП у навчальному закладі), вчителів та інших педагогічних працівників; інспектори обласних відділів освіти перевіряють діяльність районних (міських) відділів освіти, роботу навчальних закладів відповідного підрозділу; інспектори МОН перевіряють діяльність обласних відділів з певної проблеми. До основних завдань державного контролю належно: систематична перевірка виконання закладами освіти вимог Конституції України, постанов Верховної Ради України й указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, нормативних документів Міністерства освіти і науки України з питань освіти й виховання; визначення реального потенціалу закладів освіти та ефективності використання фінансових і матеріальних ресурсів, що виділяються на розвиток освіти; встановлення відповідності рівня освітньої підготовки випускників закладів освіти державним вимогам і стандартам; своєчасне забезпечення органів управління аналітичною інформацією про стан і наслідки реалізації управлінських рішень. За наявності загальних основ оцінювання якості освіти на кожному рівні системи управління загальною середньою освітою (ланцюг «учень - вчитель - ЗНЗ - район (місто) - регіон») необхідно розробити власні технологічні підходи до розвязання окресленої проблеми, вибудувати свою стратегію управління даним процесом, розробити критерії оцінювання діяльності ЗНЗ як основної ланки в системі управління якістю взагалі.У дисертації здійснено теоретичне узагальнення вирішення проблеми здійснення контролю за діяльністю ЗНЗ. Сучасна наукова парадигма розглядає державний контроль в освітній галузі як: багатовимірне методологічне поняття (функція управління, вид управлінської діяльності, процес, результат, «дія та протидія», управлінська послуга, засіб адміністративного впливу тощо), що різнобічно характеризує всі життєво значущі для розвитку закладу освіти сторони його діяльності та сприяє прийняттю неформальних управлінських рішень. Контроль виступає обовязковою функцією державного управління, елементом зворотного звязку, який дає змогу своєчасно відреагувати на будь-які відхилення від запланованого шляху досягнення поставлених цілей розвитку держави, її регіонів, окремих територій та обєктів, основних напрямів і видів діяльності. Науковий підхід до розкриття сутності контролю передбачає розмежування понять форм і методів контролю в освітній сфері, яке полягає у визначенні форм контролю як таких, що спрямовані на оцінювання рівня досягнення мети роботи закладу, а методів контролю - як інструмента оцінювання якості та цілеспрямованості застосування управлінських технологій. Інституціональний механізм формується такими законодавчо-нормативними актами: Концепція роз