Поняття державного контролю у сфері господарської діяльності за сутністю та об’єктом контролю. Характеристика напрямків державного контролю у даній сфері. Класифікація юридичних гарантій законності підконтрольних суб’єктів господарської діяльності.
Аннотация к работе
Державний контроль господарської діяльності, будучи управлінським за своєю правовою природою, є багатогранним за своїми проявами. З іншого боку, бюрократизм і корумпованість вітчизняних чиновників відомі не лише українським громадянам і підприємцям, але й далеко за межами України, а це потребує значного підвищення якості нормативно-правового регулювання контрольних процедур з метою поступового зменшення та подальшого недопущення деструктивного впливу діяльності посадових осіб органів державного контролю на господарську діяльність. З метою визначення єдиних і загальних для всіх контролюючих органів правил здійснення перевірок субєктів господарювання було прийнято Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», в якому мета, що ставилася при визначенні необхідності його прийняття, реалізувалася лише частково, оскільки за сферу його регулювання було винесено відносини, повязані зі здійсненням валютного контролю, митного контролю, контролю за дотриманням бюджетного і податкового законодавства, контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків, за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, використанням державного та комунального майна, банківського і страхового нагляду, інших видів спеціального державного контролю за діяльністю субєктів господарювання на ринку фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції. Комплексний характер проблеми державного контролю у сфері господарської діяльності визначив необхідність звернення до напрацювань вчених - представників інших галузевих юридичних наук. Мета дисертаційного дослідження полягає у встановленні сутності державного контролю у сфері господарської діяльності, змісту процедур його здійснення та у визначенні юридичних гарантій законності і на цій основі - вирішенні спірних питань реалізації адміністративно-правових норм, якими врегульовані відносини у сфері державного контролю у сфері господарської діяльності, а також у розробці науково обґрунтованих пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення чинного законодавства для забезпечення балансу загальнодержавних інтересів та інтересів субєктів господарювання, діяльність яких контролюється.У першому розділі «Теоретико-правові основи державного контролю у сфері господарської діяльності», який містить чотири підрозділи, визначаються поняття державного контролю у сфері господарської діяльності, напрями, форми та принципи контролю, здійснюється систематизація процедур державного контролю у сфері господарської діяльності та визначаються стадії контролю. Для цього використовується науковий підхід «сходження від абстрактного до конкретного», що визначає логічну побудову досліджуваного семантичного ряду категорій «соціальний контроль», «державний контроль», «державний контроль господарської діяльності». До ознак господарської діяльності віднесено: сфера здійснення - суспільне виробництво (господарська сфера); зміст - виробництво та реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг відбуваються не для власних потреб виробника, а для задоволення потреб інших осіб - споживачів у широкому розумінні (громадян як кінцевих споживачів, субєктів господарювання та різноманітних організацій, що використовують зазначені блага для задоволення своїх господарських чи інших потреб); передача зазначених благ іншим особам на платній основі, тобто їх функціонування у формі товару чи послуг; спеціальний субєкт, який повинен зазвичай мати статус субєкта господарювання; поєднання приватних інтересів виробника (в одержанні прибутку чи інших вигод/переваг від господарської діяльності) та публічних інтересів (суспільства в особі широкого кола споживачів - в отриманні певних благ; держави - в отриманні прибутків та інших обовязкових платежів від субєктів господарювання; територіальної громади; систематичність ведення господарської діяльності. 10 ГК) та сфер, в яких держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю субєктів господарювання (ст. «Систематизація процедур державного контролю у сфері господарської діяльності та виділення стадій контролю» зазначено, що систематизація процедур державного контролю у сфері господарської діяльності та характеристика сутності контролю дозволили зробити висновок про процесуальну форму державного контролю у сфері господарської діяльності.У «широкому» розумінні державний контроль господарської діяльності - це, передусім, функція державного управління, яка є визначальною чи однією з основних у діяльності того чи іншого державного органу, повноваження якого обмежуються певною системою правовідносин. Державний контроль господарської діяльності є одним з елементів організаційно-господарських відносин, що складаються між субєктами господарювання та субєктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю. Ознаками державного контролю у сфері господарської діяльності названо: а) має конкретний обєкт і предмет - виконання законодавств