Державний бюджет в умовах демократії - Автореферат

Творення бюджетної політики стало загальносуспільним процесом, а бюджет - результатом взаємодії індивідуальних, групових, регіональних інтересів. В умовах демократії бюджет має набагато глибше підґрунтя. Розвязання ж проблем вітчизняної практики бюджету є недостатньо ефективним саме через домінування наукового підходу, який гіпертрофіє роль трансформації базових економічних умов (розбудову ринку) і не враховує політико-інституційні чинники. Дисертаційне дослідження є складовою частиною науково-дослідної роботи, що виконується колективом кафедри фінансів Тернопільської академії народного господарства в рамках теми “Удосконалення фінансових відносин в умовах становлення економіки ринкового типу” (державний реєстраційний номер 0101 U 002355), в межах якої здобувачем запропоновано комплекс заходів щодо нормативно-правового та інституційного вдосконалення бюджетного процесу в Україні. Мета дисертації - розкрити обєктивні причинно-наслідкові звязки бюджету і демократії та запропонувати шляхи оптимізації практики бюджетного процесу в Україні.У розділі 1 “Бюджет і демократія: ретроспектива подій та еволюція поглядів” розглянуто: історичні аспекти взаємної еволюції бюджету й політичних інститутів, трактування проблеми бюджетної детермінованості вітчизняною та західною фінансовою думкою, напрацьовано методологічні основи та методику дослідження державного бюджету в умовах демократії. З цього моменту можна говорити про встановлення конституційної концепції бюджету, суть якої полягає в затвердженні представниками народу, як доходів, так і видатків держави. Виникли різні напрями розподільчої політики, витрати почали спрямовуватись поряд із традиційними державними функціями і на соціальний захист населення, що вело до невпинного зростання видатків бюджету. Наголошено, що трактування детермінованості бюджету залежить від обраної методології: матеріалістичної (акцентування уваги на обєктивній визначеності наявними ресурсами, виробничими можливостями, станом економічних відносин), або ідеалістичної (як продукт взаємодії цінностей, уявлень і оцінок конкретних осіб, його творців). У ході розгляду механізму суспільного вибору виділено такі його найважливіші складові, що суттєво впливають на бюджет: діяльність субєктів-учасників суспільного вибору (індивіди, партії, професійні спілки, лобістські організації), правила і процедури, по яких відбувається прийняття фінансових рішень, альтернативи-обєкти, з яких відбувається вибір (для здійснення раціонального бюджетного вибору потрібна наявність достатньої кількості альтернатив, можливість їх порівнювати).Застосований у роботі підхід, з використанням положень теорії суспільного вибору, може бути задіяний для аналізу інших явищ державних фінансів: податків, міжбюджетних відносин тощо. державний демократія бюджетування Зясовано, що фінансові й державно-політичні інститути знаходяться у органічній єдності - податки виступають умовою існування держави, однак і саме оподаткування стає прийнятним для суспільства лише в контексті функціонування держави та гарантованих нею благ.

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-практичної проблеми функціонування державного бюджету, розглянувши його у контексті демократизації в Україні. Застосований у роботі підхід, з використанням положень теорії суспільного вибору, може бути задіяний для аналізу інших явищ державних фінансів: податків, міжбюджетних відносин тощо. державний демократія бюджетування

Висновки науково-теоретичного характеру: 1. Зясовано, що фінансові й державно-політичні інститути знаходяться у органічній єдності - податки виступають умовою існування держави, однак і саме оподаткування стає прийнятним для суспільства лише в контексті функціонування держави та гарантованих нею благ. У цьому звязку відмічено феномен фінансово-політичної системи - симбіоз владно-політичних і фінансових інститутів, які є невідємними один від одного й можуть існувати на певному етапі розвитку суспільства лише у поєднанні: певним формам політичної організації відповідають особливі форми фінансових інститутів та задані пропорції перерозподілу ресурсів;

2. Встановлено, що генезис бюджету в його сучасному розумінні (конституційна, демократична концепція), відбувається на Заході з часу “Славної революції” 1688 р. в Англії. Суть демократичної концепції становить затвердження і контроль представницьким органом бюджету як за доходами, так і за видатками. Виняткове значення для еволюції бюджету відіграло питання формування парламенту - відміна виборчого цензу у розвинутих державах на початку ХХ століття, призвела до зростання обсягів бюджетів, запровадження нових податків, застосування прогресивних ставок, спрямовування державних витрат на соціальний захист населення;

3. На основі розгляду альтернативних концепцій трактування рушійних сил бюджету обґрунтовано положення про подвійну детермінованість бюджету: результатами економічної взаємодії на ринку, яка формує обєктивні соціально-економічні обмеження бюджетної політики та наслідками прийняття рішень у демократичних інститутах, що накладає політичні обмеження на параметри бюджету;

4. У дисертації обґрунтовано правомірність застосування до вітчизняних умов підходів теорії суспільного вибору. Зясовано, що на Заході вона зумовила виникнення окремого напряму фінансової науки, тоді як в Україні положення теорії суспільного вибору практично не використовуються;

5. Бюджетний процес в умовах демократії виступає лише завершальним етапом бюджетного вибору громадян, оскільки він носить характер загальносуспільного процесу, витоки якого у потребах і волевиявленні населення. Обґрунтовано, що проблеми бюджетної політики сьогодення пояснюються саме недоліками базових політичних та інституційних умов суспільного вибору, що порушує головну перевагу демократичного бюджету - його репрезентативність (здатність оптимально представляти інтереси населення). Це відкриває можливості для проведення довільної, а не жорстко детермінованої суспільною волею бюджетної політики, сприяє зловживанням, порушенню пріоритетів, розростанню управлінського апарату.

Тож маємо що: 1. Проведений аналіз відповідності бюджетних трансформацій в Україні суспільно-політичним домінантам дозволяє констатувати значні розбіжності між суспільними запитами і бюджетними обіцянками, з одного боку, та практикою - з іншого. Спостерігається підтримка населенням зниження рівня оподаткування, однак всупереч суспільним запитам відбувається зростання видатків на управління, недостатньо фінансуються соціально-культурні заходи, видатки на повернення втрачених заощаджень.

2. Дослідження впливу становлення парламентаризму на бюджет (на основі вивчення практики коригування парламентом урядового проекту) показує, що: а) із середини 90-х років має місце істотна зміна парламентом показників проекту, як за доходами, так і за видатками;

б) діяльність парламенту систематично призводила до збільшення видатків на соціальний захист населення;

в) вплив парламенту на бюджетний дефіцит був неоднозначним: у більшості випадків він сприяв зниженню дефіцитності, проте одночасно спостерігалась і тенденція до зменшення коштів, виділених на обслуговування боргу, кардинально відрізнялось і фінансування державного боргу в урядовому проекті бюджету та затвердженому парламентом законі.

3. Проведений економіко-статистичний аналіз довів, що бюджетні трансформації були несистемними та вкрай нестабільними, як з боку уряду, так і парламенту. Однією із найбільш характерних рис фінансово-політичної системи в Україні є проблема невідповідності бюджетних пріоритетів законодавчої та виконавчої влади, що вимагає поглиблення їх співпраці у бюджетному процесі.

4. Відмічено надмірну політизованість бюджетних питань в Україні з причини відсутності стійкої парламентської більшості. Обґрунтовано висновок про те, що без вирішення цього та інших суто політичних питань досягнути розвязання складних проблем у сфері бюджету (жодними економічними заходами) неможливо. Тому аргументовано важливість проведення конституційної реформи саме для державних фінансів. Серед пропозицій у вказаному напрямку: а) подальше розширення повноважень парламенту, закріплення прав меншості в бюджетному процесі;

б) деталізоване систематичне оприлюднення відомостей стосовно справляння податків у спеціалізованих виданнях;

в) запровадження публічної звітності міністерств та відомств про виконувані видаткові програми з широким висвітленням їх результатів (що сприятиме раціоналізації формування бюджету за програмно-цільовим принципом, важливою складовою якого є поінформованість суспільства);

г) конституційна заборона порушення принципів рівності в оподаткуванні, надання пільг окремим підприємствам;

д) будь-які рішення стосовно податкових преференцій, вільних економічних зон, списання податкової заборгованості повинні прийматись виключно в законодавчому порядку, можливо, при застосуванні ускладненої процедури голосування (2/3 чи 3/5 парламенту);

е) автоматична відставка уряду у випадку не затвердження парламентом звіту про виконання бюджету, що рівноцінно висловленню йому недовіри;

є) інтеграція податкового відомства до складу Міністерства фінансів.

5. Виявлено, що проблеми бюджету закладаються вже на етапі виборів до парламенту. Популізм передвиборчих програм партій, відсутність механізмів контролю за подальшим їх виконанням зумовлює невідповідність бюджетної політики суспільному волевиявленню. Тому система бюджетного планування повинна підпорядковуватись такій логічній послідовності: передвиборчі програми - програма парламентської більшості - програма дій уряду (сформованого більшістю) - Бюджетна стратегія (документ розроблений на час повноважень парламенту) - основні напрями бюджетної політики на наступний рік - конкретні бюджетні програми - бюджет. У цьому випадку бюджет буде завершальним етапом суспільного вибору, а бюджетний процес - механізмом остаточної реалізації преференцій громадян (принцип спадковості бюджетного планування). Обґрунтовано також, що програмний метод формування бюджету - необхідний елемент раціоналізації бюджетного вибору, який здійснює парламент. Однак, для цього бюджетні програми повинні затверджуватись виключно представницькою владою, що потребує становлення експертних служб - парламентської бюрократії (як це має місце у демократичних державах), для оцінки програм та аналізу ефективності їх виконання.

6. Актуальною проблемою виконання бюджету в Україні залишається зростання видатків на управління. При зниженні податкової частки у ВВП, послабленні податкового тиску, чисельність апарату фінансових органів збільшується. Питома вага затверджених видатків на утримання органів державного управління в загальному обсязі видатків Державного бюджету України теж має чітку тенденцію до зростання, що свідчить про серйозність проблеми бюрократизації, має негативні наслідки, як для розвитку економіки (відволікаються значні фінансові та трудові ресурси), функціонування бюджетної системи, так і для суспільно-політичних процесів. Виникає необхідність прийняття мораторію на зростання управлінських витрат (навіть на конституційному рівні). Як один із пріоритетів діяльності уряду, виконання даного завдання доцільно покласти на Міністерство фінансів, з метою дотримання граничних норм управлінських видатків на етапі формування проекту бюджету.

7. Одним із недоліків управління на стадії виконання бюджету в Україні є відсутність реальних важелів забезпечення дотримання тих пропорцій та пріоритетів, які закладались у законі про бюджет. Для вирішення даної проблеми запропоновано запровадження поточного контролю відповідних комітетів парламенту за розподілом коштів головними розпорядниками, відповідністю спрямування коштів бюджетному розпису, дотримання черговості та пропорцій. Вдосконалення механізмів парламентського контролю за сферою бюджету є головною умовою його ефективності. У цьому контексті вимагає свого правового врегулювання питання повноважень Рахункової палати, зокрема, щодо контролю за процесами наповнення доходної частини бюджету.

1. Дерлиця А.Ю. Державні фінанси в умовах демократичних перетворень // Вісник Тернопільської академії народного господарства. - 2000. - №9. - с. 30-33 (0,3 д. а.).

2. Дерлиця А.Ю. Ліберально-демократична доктрина впорядкування розподільчих процесів // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 45. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2000. -с. 41-48. (0,4 д. а.).

3. Юрій С.І. Дерлиця А.Ю. Державні фінанси і демократія: до проблеми раціоналізації бюджетного вибору//Фінанси України. - 2001. - №6. - с. 3-13.

4. Дерлиця А.Ю. Бюджет і суспільний вибір: до основ детермінованості демократичних фінансів // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені В. Гнатюка. Серія економіка. - 2001. - №8. - с. 72-76. (0,4 д. а.).

5. Дерлиця А.Ю. Інституційне регулювання бюджетного процесу // Фінанси України. - 2001. - №10. - с. 29-33 (0,4 д. а.).

6. Дерлиця А.Ю. Ефективність економіки, розподільчі пропорції і спосіб політичної організації: пошук взаємозвязків // Матеріали міжнародної конференції “Глобалізація економіки: нові можливості чи загроза людству”. Том 1. Донецьк 2001. - с. 219-222 (0,3 д. а.).

7. Дерлиця А.Ю. Концептуальне зближення вітчизняної і західної науки державних фінансів // Тези доповідей четвертої міжнародної конференції “Наука і освіта 2001”. Том 2. Економічні науки. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2001. - с. 26-28 (0,1 д. а.).

8. Дерлиця А.Ю. Субєктивістська теорія вартості і умови ефективності демократичного бюджету // Матеріали Першої всеукраїнської науково-практичної конференції “Україна наукова 2001”. Том 1. Економічні науки. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2001. - с. 8-10 (0,1 д. а.).

Размещено на .ru