Сутність державного боргу, його види, структура і динаміка. Особливості обслуговування та управління державними фінансами. Міжнародний досвід регулювання боргових зобов"язань. Аналіз сучасного стану прямого та гарантованого державного боргу України.
Аннотация к работе
В Україні формується соціально - орієнтована ринкова економіка. Світова практика свідчить про те, що в соціально - ринковій моделі розвитку господарства держава відіграє особливу роль, оскільки на неї покладено широкі функції. Однак системна криза українського суспільства засвідчила неспроможність держави здійснювати ефективне соціальне управління. Зайнятість населення в цілому та особливо молоді, має не тільки економічний, а й соціальний зміст, як одна з форм адаптації різних соціальних груп до ринку. Перехід до ринку здійснюється дуже болісно, супроводжується кризою промисловості в усіх інших сферах, несплатою податків, зниженням життєвого рівня більшості соціальних груп.Використовувати емісійні кошти НБУ для фінансування бюджетного дефіциту, а також позики для фінансування поточних видатків держави забороняється. Процентні платежі за державним боргом - це платежі, які здійснюються за рахунок коштів державного бюджету за користування позиченими коштами. їхні розміри визначаються на момент платежу. Поточна заборгованість за неоплаченими зобовязаннями не враховується ускладі державного боргу доти, доки ці зобовязання не будуть визнані як борг із фіксованим терміном погашення. Умовний державний борг - це борг, сформований залученням кредитних ресурсів у розпорядження субєктів господарювання під гарантію уряду, коли виникають зобовязання у держави як гаранта повернення ресурсів кредиторові у випадках неплатоспроможності позичальника. Адже держава, як позичальник із найвищим кредитним рейтингом може стати посередником між потенційним кредитором, який не довіряє іншим позичальникам, крім держави, і субєктами економічної діяльності, здійснити державні запозичення, і спрямувати відповідним чином ці фінансові ресурси в економіку, збільшуючи внутрішній попит і одночасно підтримуючи кругообіг коштів.У теперішній час майже неможливо знайти державу, яка була б спроможна обходитися без запозичень. Державний борг - загальна сума боргових зобовязань з повернення отриманих та непогашених кредитів (позик) станом на звітну дату, що виникають внаслідок державного запозичення [1]. Згідно з міжнародними стандартами (Маастрихтською угодою) критичними вважаються боргові зобовязання держави, які перевищують 60% від ВВП [3]. Перевищення фактичного обсягу державного боргу над граничним становить майже 34 млрд. грн. і спричинене як здійсненням державних запозичень відповідно до статті 85 в сумі більшій ніж передбачено додатком №2 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», так і зростанням фактичних курсів іноземних валют порівняно із прогнозними, що застосовувались при плануванні державного бюджету (збільшення державного боргу за рахунок курсових різниць становить близько 3,0 млрд. грн. або 3% зростання державного боргу), а також віднесенням на державний борг України коштів МВФ, отриманих Україною в результаті спеціального розподілу СПЗ в сумі 1,228 млрд. СПЗ (або 15,7 млрд.грн.). Для покращення механізмів управління державним боргом в Україні, я вважаю доцільним запропонувати наступне: •-прийняття Закону України «Про державний борг»;Аналіз стану державного боргу та управління ним мають важливе значення в сучасних умовах. Тому питання оптимізації управління державним боргом набувають все більшої актуальності в сучасних умовах. Зокрема, неврегульованими є наступні питання: компетенція органів влади щодо державного боргу; визначення величини, складу та структурних параметрів державного боргу, на які має орієнтуватися відповідна політика; регламентування операцій щодо управління державним боргом. Стратегічною метою державної боргової політики України має стати залучення фінансових ресурсів для ефективної реалізації програм інституційного та інвестиційного розвитку країни із одночасним забезпеченням стабільного співвідношення державного боргу та ВВП. Оптимізація боргової політики України потребує розробки та впровадження цілісної стратегії, яка поєднуватиме завдання удосконалення нормативно-правового та інституційного забезпечення боргової політики, коротко-та середньострокові орієнтири управління державним боргом, інструменти радикального підвищення ефективності інвестиційної складової бюджетних видатків та стратегічні завдання переорієнтації боргової політики, зменшення боргового тягаря та розвитку альтернативних, непозичкових інструментів фінансування бюджетних видатків.По-перше, в умовах глобалізації фінансових потоків, здійснення політики необмеженої відкритості щодо іноземних інвестицій певною мірою відбувається нівелювання меж між внутрішнім і зовнішнім боргом. Так, наприклад, попри те, що держава не має відповідати за зобовязаннями недержавних фінансових структур, банкрутство провідних системоутворювальних кредитних установ може спричинити катастрофічні наслідки для платіжної системи країни, а відтак і для фінансової безпеки держави. По-третє, простежується практика перекладання боргових зобовязань по кредитах, залучених під гарантії уряду, з господарюючих субєктів на державу.