Держава як гарант якості життя людей, які припинили активну трудову діяльність, не приступили до неї, тимчасово не працюють. Розвиток людського потенціалу. Регулювання ринку праці. Стимулювання зростання грошових доходів і платоспроможності населення.
Аннотация к работе
В економічно розвинутих країнах держава є гарантом гідної якості життя переважно тих людей, які припинили активну трудову діяльність (вік, трудове каліцтво та ін.), ще не приступили до неї (сирітство), тимчасово не працюють (безробіття) або з певних причин зовсім не працювали (вроджене каліцтво, неповноправність). Це зумовлено неможливістю одразу перебудувати отриману у спадок від централізованої економіки систему забезпечення якості трудового життя, яка діє стосовно тих громадян, що припинили активну трудову діяльність до початку соціально-економічних перетворень; відсутністю у багатьох вітчизняних підприємницьких організацій достатнього економічного потенціалу для самостійного забезпечення якості трудового життя. За цих умов держава контролює такі напрями забезпечення якості трудового життя: розвиток людського потенціалу; регулювання ринку праці; стимулювання зростання грошових доходів і платоспроможності населення; забезпечення і контролювання належних, безпечних і здорових умов праці; вдосконалення соціально-трудових відносин; соціальне забезпечення населення. Так, кожний громадянин може отримати пільговий державний кредит для оплати навчання у вищому навчальному закладі, існує система грантів на навчання, встановлених державою, добродійними фондами та корпораціями. В економічно розвинутих країнах ринок праці - найбільш регульована частина національного ринку, бо він має важливе значення для формування соціальних відносин у суспільстві.