Теоретико-методологічні напрацювання в галузі державного управління соціальним розвитком. Державні механізми управління системою охорони здоров"я на регіональному рівні. Виділення цільових програм у галузі охорони здоров"я за класифікаційними ознаками.
Аннотация к работе
Реалізація пріоритетних напрямів соціально-економічного розвитку помітно підвищила увагу органів державної влади й управління до процесів розвитку системи охорони здоровя, їх впливу на збереження та поліпшення здоровя людей, скорочення прямих і непрямих втрат суспільства за рахунок зниження захворюваності й смертності населення. Принципові зміни умов функціонування галузі (перехід до моделі обовязкового медичного страхування, поява ринку медичних послуг) не привели поки що до системної трансформації системи управління охороною здоровя. По-новому впливати на процеси розвитку системи охорони здоровя можна за допомогою змін усередині галузі, які набувають характеру, адекватного нинішнім інституційним характеристикам. Незважаючи на підвищений інтерес учених до названої галузі, багато принципових питань тільки окреслено, але не вирішено, зокрема, повязані з виявленням особливостей регіональної системи охорони здоровя як обєкта управління; оцінюванням можливостей ресурсного потенціалу галузі, компонентів зарубіжного досвіду розвитку галузі; обґрунтуванням і змістовною характеристикою ключових напрямів та завдань удосконалення управління процесами розвитку системи охорони здоровя. Застосовано систему загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, а саме: системний підхід - при дослідженні державного управління як цілісної системи, що поєднує всі гілки державної влади, при виділенні різних видів механізмів, які забезпечують здійснення управління державою, при розгляді усього спектра понять державного управління та їх визначенні з урахуванням наявного взаємозвязку; аналіз - при дослідженні теоретико-методологічних здобутків українських і зарубіжних науковців у галузях державного управління й управління регіональним розвитком, законодавчих актів України та Європейського Союзу, виявленні проблем, вирішення яких стало основою для вдосконалення теоретико-методологічних засад державного управління системою охорони здоровя; синтез - для зясування сутності, змісту та визначення ряду понять державного й регіонального управління через поєднання окремих складових, які були виділені під час попереднього критичного аналізу існуючих підходів до їх розуміння; зіставлення - при дослідженні результатів застосування різних методик розрахунку рівнів соціально-економічного розвитку регіонів України; моделювання - при розробці моделі організаційно-економічного механізму державного управління ресурсним потенціалом системи охорони здоровя на рівні регіону.У першому розділі - “Концептуальні засади державного управління системою охорони здоровя й основні напрями інституційних перетворень” - визначено роль системи охорони здоровя в соціально-економічному розвитку сучасного суспільства, обґрунтовано впровадження Медичного кодексу України, виділено ресурсний потенціал системи охорони здоровя, запропоновано підхід до реформування системи охорони здоровя й механізму її фінансового забезпечення. Актуальність і важливість створення кодифікованого акта - Медичного кодексу України - зумовлені такими обставинами: необхідність комплексного реформування вітчизняної системи охорони здоровя, у тому числі її законодавчого забезпечення як фундаменту для всіх інших перетворень; відсутність науково обґрунтованої концепції законотворчої діяльності в цій сфері; прагнення забезпечити підвищення рівня правової освіти медичних і фармацевтичних працівників; сприяння й допомога юристам при розгляді та вирішенні так званих “медичних” справ; неузгодженість у деяких випадках окремих законів у сфері охорони здоровя з галузевим законодавством; необхідність чіткої регламентації правового статусу медичних працівників і пацієнтів; потреба в правовому регулюванні різних систем охорони здоровя (державної, комунальної, приватної). У другому розділі - “Програмно-цільовий підхід в управлінні системою охорони здоровя” - обґрунтовано необхідність використання програмно-цільового підходу в управлінні системою охорони здоровя; розроблено та проаналізовано класифікацію цільових програм у системі охорони здоровя; виявлено їх вплив на розвиток системи охорони здоровя; запропоновано науково-методологічний підхід до розробки Концепції розвитку системи охорони здоровя в Україні. На державний рівень виноситься: формування стратегії розвитку охорони здоровя й охорони здоровя населення в цілому; розробка та виконання державних цільових програм охорони здоровя; розробка законодавчої й нормативної правової бази охорони здоровя; контроль за діяльністю органів державної влади з вирішення питань охорони здоровя. Встановлено причини такої ситуації: недостатність бюджетного фінансування, бюджетні видатки покривають мінімальні фінансові потреби галузі охорони здоровя на 52-54%, а суми збільшення бюджету спрямовані практично на підвищення заробітної плати та енергоносіїв; недосконалість чинного законодавства (Бюджетний кодекс України, Основи законодавства про охорону здоровя України, закони про місцеві державні адміністрації, про місцеве самоврядування в частині повноважень органів охорони здо