Визначення сутності, механізмів та складових сфери промислової власності. Забезпечення інтересів інноваційного шляху розвитку України. Запровадження у виробництво результатів інтелектуальної творчої діяльності. Удосконалення нормативно-правової бази.
Аннотация к работе
Результати аналізу свідчать, що існуючий рівень державного управління сферою ПВ виявився неадекватним до умов ринкової економіки, особливо з урахуванням членства України у Світовій організації торгівлі (СОТ), і потребує покращення з метою його відповідності умовам світового менеджменту. У звязку з цим актуальності набуває завдання, що полягає в удосконаленні функціонування механізмів державного управління сферою ПВ України в умовах її членства у СОТ і розробленні на підставі їх застосування пропозицій щодо подальшого розвитку інфраструктури системи державного управління цією сферою. На важливості наукового пошуку щодо різних складових теорії державного управління сферою ПВ наголошують дослідники цієї проблематики: С.О. Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що застосування механізмів державного управління сферою ПВ України в умовах відхилень у сфері ПВ і виникнення нових можливостей у цій сфері, побудованих на принципах економічної доцільності, життєвого циклу обєкту ПВ, цілеспрямованої поведінки, адаптації, здатності до прогнозування, єдності частин у цілому і розрізнення «гарної» і «поганої» організації, забезпечать зростання якості державного управління сферою ПВ у ринкових умовах та умовах членства України у СОТ. У дослідженні було використано комплекс взаємодоповнюючих методів: причинно-наслідкового аналізу та порівняння - під час обґрунтування актуальності обраної теми дослідження, дослідження змісту та стану сфери ПВ, умов її існування та розвитку, організації державного управління цією сферою в умовах багатоукладної ринкової економіки та членства у СОТ; причинно-наслідкового, історичного та логічного аналізу - під час дослідження літературних джерел та постановці наукового завдання; теорій самоорганізації та організаційного управління - під час обґрунтовування принципової основи здійснення державного управління сферою ПВ в Україні в умовах її членства у СОТ; системного підходу і положень теорії організації - під час удосконалення механізмів державного управління сферою ПВ та обґрунтуванні рекомендацій щодо удосконалення структури системи державного управління сферою ПВ, видів забезпечення її функціонування в умовах членства України у СОТ.У першому розділі - «Теоретико-методичні засади державного управління сферою промислової власності України» - показано, що протягом всієї історії людської цивілізації національне багатство ґрунтувалося на володінні матеріальними обєктами. Дослідження стану сфери ПВ шляхом аналізу умов, що мали місце у період існування СРСР та умов, які склалися в Україні, показало, що на стан цього питання на початку становлення нашої держави негативно вплинув різкий перехід економіки на ринкові засади: на кінець 1999 р. валовий зовнішній борг перевищував 12,6 млрд дол. Розвиток сфери ПВ за кордоном, який основується на визначених у дисертації світових тенденціях у цій сфері: світова економіка поступово перетворюється на економіку, засновану на ідеях і знаннях, у межах якої промислова власність стає однією з головних цінностей і потужним інструментом економічного зростання; патентна система стала невідємною частиною зростаючої глобальної економічної активності, причому збільшення кількості поданих патентних заявок точно відображає економічне зростання в усьому світі, вимагає від України їх обовязкового врахування. У другому розділі - «Аналіз сучасного стану державного управління сферою промислової власності України в умовах її членства у СОТ» - здійснено аналіз нормативно-правових засад існування та розвитку сфери ПВ України, обґрунтовано принципи державного управління цією сферою в умовах членства країни у СОТ та досліджено стан організаційно-методичного забезпечення функціонування механізмів державного управління сферою ПВ України. Це повязано із відсутністю в нормативно-правовій базі юридичного визнання існування сфери ІВ та її складової - сфери ПВ, із відсутністю статусу структурних підрозділів з питань трансферу технологій, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності як юридичних осіб, Загального положення про центральні органи влади з чітким визначенням функцій у сфері ПВ, а також Типового положення про структурні підрозділи з питань трансферу технологій, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності на підпорядкованих органам державної влади підприємствах, в установах і організаціях.Аналіз ступеня реалізації запропонованих у другому розділі принципів державного управління сферою ПВ в Україні показав, що їхнє використання на теперішній час здійснюється частково, без належного взаємозвязку, за відсутності ефективної моделі інноваційного розвитку як такої, без належного піклування державних органів влади про створення обєктів ПВ та їх використання, в умовах відсутності «активної чутливості» органів державного управління до змін зовнішнього і внутрішнього середовищ у сфері ПВ та їх своєчасної реакції, за відсутності показників для розрізнення «гарної» і «поганої» організації. З урахуванням ситуації, що склалася в державному управлінні сферою ПВ, та резуль