Ознайомлення з результатами порівняльного аналізу рівнів компетенції основних суб’єктів розвитку трудового потенціалу вищого навчального закладу. Розгляд ролі суб’єктів держаного управління у межах процесу розвитку трудових можливостей даних закладів.
Аннотация к работе
Вчений виокремлює такі основні етапи прийняття управлінського рішення: визначення мети; виявлення проблеми та її дослідження; пошук рішення та його попереднє оцінювання; узгодження рішення та його затвердження; підготовка рішення та введення його у дію; забезпечення виконання рішення (управління виконанням рішення); перевірка ефективності прийнятого та реалізованого рішення [14]. Янг наполягає на першочерговості процесу визначення цілей по відношенню до виявлення проблеми) приймемо за основу той факт, що одержання інформації про стан керованого обєкта є не лише основною умовою ефективності реалізації звязку між субєктом і обєктом, керуючою та керованою частинами системи управління [5, c. Цілком очевидно, що проблематика інформаційного забезпечення процесу опрацювання управлінського рішення є актуальною та значущою для практики публічного управління, адже саме «інформаційне забезпечення в системі державного управління дозволяє підвищити ефективність: міжвідомчої взаємодії; надання державних послуг населенню і організаціям; персональної і колективної роботи співробітників органів державної влади» [12, с. Проблематика інформаційного забезпечення процесу опрацювання державно-управлінського рішення, у тому чи іншому напряму прояву її складного та багатогранного змісту, постійно перебуває у межах наукової уваги дослідників. В контексті предмету нашої уваги, неабиякого значення набувають питання отримання інформації щодо стану розвитку трудового потенціалу вищих навчальних закладів, адже саме від точності визначення рівня розвитку тих чи інших складових відповідної системи, у кінцевому випадку залежить не лише вибір субєктом публічного управління найбільш ефективних для конкретного випадку методів державного управління, а і потужність державно-управлінського впливу.По-перше, компетенція людини, університету та держави в контексті їх впливу на розвиток трудового потенціалу ВНЗ не є рівнозначною та не залежить від потужності ресурсного потенціалу того чи іншого субєкту. Наприклад, держава має найбільший потенціал серед названих субєктів, хоча при цьому її вплив на якісні та кількісні характеристики трудового потенціалу ВНЗ не є домінуючим. По-друге, з огляду на порівняно опосередковану роль держави в системі відповідальності за розвиток якісних та кількісних характеристик трудового потенціалу ВНЗ, можемо припустити той факт, що обєктом державно-управлінського впливу є не стільки система трудових можливостей університету, скільки безпосередньо сам ВНЗ, а також умови (середовище) його розвитку.
Вывод
Приймаючи до уваги вище наведене можемо сформулювати такі основні висновки.
По-перше, компетенція людини, університету та держави в контексті їх впливу на розвиток трудового потенціалу ВНЗ не є рівнозначною та не залежить від потужності ресурсного потенціалу того чи іншого субєкту. Наприклад, держава має найбільший потенціал серед названих субєктів, хоча при цьому її вплив на якісні та кількісні характеристики трудового потенціалу ВНЗ не є домінуючим. Разом з тим, з огляду на факт можливості сприйняття експертами статусу ВНЗ на рівні державної та (або) суспільної інституції, відповідальність держави за розвиток трудових можливостей ВНЗ є достатньо високою.
По-друге, з огляду на порівняно опосередковану роль держави в системі відповідальності за розвиток якісних та кількісних характеристик трудового потенціалу ВНЗ, можемо припустити той факт, що обєктом державно-управлінського впливу є не стільки система трудових можливостей університету, скільки безпосередньо сам ВНЗ, а також умови (середовище) його розвитку. Іншими словами, по відношенню до системи трудового потенціалу ВНЗ спрямовуюча дія субєктів державного управління має відбуватись у межах регулюючого впливу, в той час як вплив на ВНЗ та умови його розвитку має ознаки державного управління.
По-третє, серед механізмів державного управління, дія яких спрямована розвиток якісних та кількісних характеристик трудового потенціалу ВНЗ, слід звернути увагу на ті з них, практика реалізації яких субєктами держаного управління повязана з активізацією механізмів саморозвитку особистості. З огляду на той факт, що відповідальність людини за розвиток трудових можливостей ВНЗ була визначена експертами на достатньо високому рівні, на нашу думку, серед перспективних до використання методів держаного управління розвитком трудового потенціалу ВНЗ слід звернути увагу на соціально-психологічні (орієнтація на традиції, інтереси та мотиви соціального обєкту управління) та економічні (узгодження інтересів суспільства, особистості та ринку на підставі прийняття до уваги їх економічних мотивів) методи.
Вище наведені висновки, не вичерпують всього різноманіття прояву змісту питань компетенції основних субєктів розвитку трудового потенціалу ВНЗ, як в контексті змісту експертних оцінок, так і з огляду на теоретичне підґрунтя відповідної проблематики. Серед перспективних напрямів в організації наукових пошуків слід звернути увагу перш за все на ті, зміст яких повязано з дослідженням питань мотивації до науково-педагогічної діяльності, а також з визначенням частки відповідальності окремих субєктів процесу формування, використання та розвитку трудового потенціалу ВНЗ за ефективність своєї діяльності.
Список литературы
1. Адміністративне право України: підручник / (Битяк Ю.П., Гаращук В.М., Дяченко О.В. та ін.); за ред. Ю.П. Битяка. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - 544 с.
2. Бакуменко В.Д. Державно-управлінські рішення: навчальний посібник / В.Д. Бакуменко. - К.: ВПЦ АМУ, 2012. - 344 с.
3. Бакуменко В.Д. Формування державно-управлінських рішень: проблеми теорії, методології, практики: моногр. / В.Д. Бакуменко. - К.: Вид-во УАДУ. - 2000. - 328 с.
4. Відбулася науково-практична конференція «Запровадження комунікації органів державної влади: виклики та завдання» [електронний ресурс] / Конференції, семінари, круглі столи: інформація від 04.11.2015 // Національний інститут стратегічних досліджень. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/2056/
5. Державне управління в Україні: навчальний посібник / (Цвєтков В.В., Кривенко Л.Т., Копєйчиков В.В. та ін.); за ред. В.Б. Аверянова. - К.: Юрінком Інтер,1999 - 432 с.
6. Дєгтяр А.О. Управлінські рішення в органах державної влади: моногр. / А.О. Дєгтяр, В.Ю. Степанов, С.В. Тарабан; за заг. ред. А.О. Дєгтяра. - Харків: «С.А.М.», 2010. - 276 с.
7. Мороз В.М. Державне управлінням трудовим потенціалом: визначення категорії та обєктно-субєктна спрямованість процесу / В.М. Мороз // Державне управління в Україні: історія державотворення, виклики та перспективи : матеріали IV-ої Міжнар. наук. конф. аспірантів та докторантів з державного управління (14 червня 2013 р). - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2013. - 222 с. - С. 119-123. - Режим доступу: http://www.oridu.odessa.ua/news/golovna/ogol/2013/Internet_konf_DU_2013.pdf
8. Мороз В.М. Інституціональні можливості трудового потенціалу в контексті державного управління інституційними змінами / В.М. Мороз // Актуальні проблеми державного управління. - 2013. - №2 (44) - С. 14-22.
9. Мороз С.А. Підходи до визначення трудового потенціалу ВНЗ, як обєкту державного управління / Мороз С.А. // Державне управління науково-освітнього забезпечення підготовки конкурентоспроможних фахівців у сфері цивільного захисту : матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф., 16-17 квітня 2015 р. / за заг. ред. В. П. Садкового. - Х., 2015. - 321 с. - С. 55-58.
10. Нижник В.М. Механізм мотивації високопродуктивної праці персоналу підприємств : монографія / В.М. Нижник, О.А. Харун. - Хмельницький : ХНУ, 2011. - 210 с.
11. ОШОНЕССИ Дж. Принципы организации управления фирмой / Дж. ОШОНЕССИ; пер. с англ. Л.А. Базипевич; ред. В.П. Аверчев, Н.Н. Балясная, В.Т. Рысин. - М.: Прогресс, 1979. - 420 с.
12. Степанов В.Ю. Інформаційне забезпечення системи державного управління / В.Ю. Степанов // Актуальні проблеми державного управління. - 2013. - №1(43). - С. 226-231.
13. Суїменко Є.І. Анкетне опитування: мистецтво ставити запитання [електронний ресурс] / Суїменко Є.І. - Режим доступу:http://kneu.edu.ua/userfiles/Credit_Economics_Department/FILOSOFIA/news/20140410/zvit_soc2014.pdf
14. Янг С. Системное управление организацией / С. Янг; пер. с англ. Э. А. Антонова, А. В. Горбунова, Г. И. Шепелева; под ред. С.П. Никанорова, С.А. Батасова. - М.: Радио и связь, 1972. - 455 с.
15. Kelly A.P. Social research methods / A.P. Kelly. - London: London School of Economics and Political Science, 2011. - 58 p.
16. Mark van de Vall. Sociological practice: Problems, theory, and methods / Mark van de Vall // Knowledge and Policy. - 1991. - Vol. 4, Is. 3 - P. 3-9.
References
1. Bytiak, Yu.P. Haraschuk, V.M. and Diachenko, O.V. (2005), Administratyvne pravo Ukrainy [Administrative law of Ukraine], Yurinkom Inter, Kyiv, Ukraine.
4. Vidbulasia naukovo-praktychna konferentsiia “Zaprovadzhennia komunikatsii orhaniv derzhavnoi vlady: vyklyky ta zavdannia” [The scientific conference “Implementation of communication of public authorities: Challenges and Tasks”], available at: http://www.niss.gov.ua/articles/2056/ (Accessed 04 November 2015)
5. Tsvietkov, V.V. Kryvenko, L.T. and Kopiejchykov, V.V. (1999), Derzhavne upravlinnia v Ukraini [Public administration in Ukraine], Yurinkom Inter, Kyiv, Ukraine.
7. Moroz, V.M. (2013), Derzhavne upravlinniam trudovym potentsialom: vyznachennia katehorii ta obiektno-subiektna spriamovanist" protsesu [Public administration employment potential: definition of subjective and object-orientation process], available at: http://www.oridu.odessa.ua/news/golovna/ogol/2013/Internet_konf_DU_2013.pdf(Accessed 04 March 2015).
8. Moroz, V.M. (2013), “Institutional capacity of the labor potential in the context of public administration institutional changes”, Aktualni problemy derzhavnohoupravlinnia, vol. 2, pp. 14-22.
9. Moroz, S.A. (2015), Pidkhody do vyznachennia trudovoho potentsialu VNZ, iak obiektu derzhavnoho upravlinnia [Approaches to the definition of the labor potential of the university, as an object of state administration], NUCZU, Kharkiv, Ukraine.
OSHONESSI, Dzh. (1979), Principy organizacii upravlenija firmoj [Principles of organization management the firm], Progress, Moscow, Russia.
12. Stepanov, V.Yu., (2013), “Information support of system of public administration”, Aktualni problemy derzhavnoho upravlinnia, vol. 1, pp. 226-231.
13. Suimenko, Ye.I. (2014), Anketne opytuvannia: mystetstvo stavyty zapytannia [The questionnaire: the art of asking questions], available at:http://kneu.edu.ua/userfiles/Credit_Economics_Department/FILOSOFIA/news/20140410/zvit_soc2014.pdf (Accessed 20 December 2015).
14. Jang, S. (1972), Sistemnoe upravlenie organizaciej [Systemic administration of the organization], Radio i svjaz", Moscow, Russia.
15. Kelly, A.P. (2011), Social research methods, London School of Economics and Political Science, London, UK.
16. Mark, van de Vall (1991), “Sociological practice: Problems, theory, and methods”, Knowledge and Policy, vol. 4, Is. 3, pp. 3-9.