Аналіз можливості впровадження бюджетно-страхової моделі загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування та підґрунтя для її нормативно-правового забезпечення. Дослідження механізму державного управління системою охорони здоров’я.
Аннотация к работе
Політичні й соціально-економічні перетворення в українському суспільстві, утвердження демократичних засад громадянського суспільства вимагають формування нової сучасної концепції функціонування сфери охорони здоровя, наукового обґрунтування й удосконалення державного управління в системі підготовки та прийняття управлінських рішень щодо перебудови галузі охорони здоровя відповідно до суспільних потреб та з урахуванням кращих зразків зарубіжного досвіду. Так, актуальність дослідження складових механізмів державного управління галуззю охорони здоровя зумовлюється тим, що проблема забезпечення можливостей системного підходу, статистичного аналізу, методів стратегічного планування та прогнозування, індикативного (рекомендаційного) планування до вивчення проблем підтримки суспільного здоровя та надання медичної допомоги населенню поки що не набула свого належного значення у сфері державної політики в галузі охорони здоровя України та ще не стала предметом окремого комплексного дослідження. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематики досліджень Національної академії державного управління при Президентові України (далі - Національна академія) в межах комплексного наукового проекту “Державне управління та місцеве самоврядування” за темою науково-дослідної роботи “Розробка принципів нової технології підготовки рішень в управлінні охороною здоровя” (ДР № 0101U002899), у рамках якої автором як виконавцем зясовано, що для процесу формування обґрунтованих управлінських рішень з охорони громадського здоровя необхідний постійний моніторинг соціально-гігієнічних показників на окремій адміністративній території, особливостей надання медичної допомоги, показників медико-соціальної ефективності та запровадження системи зворотного звязку. Для досягнення мети були поставлені такі завдання: проаналізувати стан дослідження проблем стратегічного планування, прогнозування та індикативного планування щодо розвитку та реформування систем охорони здоровя, державного управління процесами підготовки, прийняття та контролю управлінських рішень у системі охорони здоровя як українськими, так і зарубіжними дослідниками; На основі отриманих результатів у дисертації уперше: у галузі науки державного управління проведено системне комплексне дослідження механізмів державного управління формуванням, прийняттям та контролем за впровадженням управлінських рішень щодо суспільного здоровя та медичної допомоги населенню, зясовані причини їх невідповідності сучасним суспільним потребам, що дало змогу запропонувати напрями їх розвитку, а саме впровадження зворотного звязку за результатами моніторингу громадської та експертної думки; урахування особливостей регіональної стратифікації за основними показниками стану громадського здоровя, прогнозування їх динаміки та використання стратегічного планування щодо попередження погіршення стану здоровя окремих територіальних громад, а також індикативного планування щодо суспільно необхідних очікуваних результатів (концепція бенчмаркінгу);У першому розділі - “Теоретико-методологічні засади підготовки та прийняття стратегічних рішень розвитку і реформування системи охорони здоровя в Україні” - на основі системного аналізу праць вітчизняних і зарубіжних авторів висвітлюється ступінь наукової розробки теми, осмислюються концептуальні підходи до управління системою підготовки та прийняття стратегічних рішень щодо розвитку і реформування системи охорони здоровя. Визначено, що стратегічне планування розвитку охорони здоровя на державному й регіональному рівнях повинно передбачати вирішення таких завдань, як створення ринку медичних послуг, виходячи із забезпечення реальної можливості вибору громадянами медичної установи і лікаря; підвищення якості медичного обслуговування та профілактичних заходів; реорганізація мережі медичних установ, у тому числі їх роздержавлення; забезпечення стабільності фінансування системи охорони здоровя, фармацевтичної й медичної промисловості; розробка й впровадження розширеного набору медичних послуг; організація діяльності санітарної міліції для оперативного контролю над якістю продовольчих товарів; ліквідація умов виникнення епідемій тощо. У роботі акцентована увага на тому, що в процесі реорганізації діяльності сфери охорони здоровя на районному, обласному та загальнодержавному рівнях в Україні керівникам органів державного управління та закладів галузі доцільно використовувати досвід Проекту Європейського Союзу “Фінансування та управління у сфері охорони здоровя в Україні” (2004-2006 рр.), у рамках якого були обгрунтовані й успішно апробовані в пілотних регіонах, зокрема в рамках адміністративних районів Житомирської та Харківської областей, інноваційні управлінські підходи щодо перебудови галузі, зокрема розмежування розпорядників коштів державного і місцевих бюджетів від виробників медичних послуг, зміна організаційно-правових засад закладів охорони здоровя: від бюджетних установ до комунальних підприємств та запровадження договірних відносин між замовником і виробниками послу