Дослідження концептуально-методологічних засад та практичних аспектів державного управління системою освіти фахівців охорони здоров’я в Україні відповідно до міжнародних норм і стандартів. Основи реформування мережі вищих медичних навчальних закладів.
Аннотация к работе
Незважаючи на певну професійну роль кожної групи фахівців охорони здоровя, вирішальне значення в підтримці реалізації реформ галузі мають три групи фахівців, а саме: керівники органів управління та лікувально-профілактичних закладів, лікарі загальної/сімейної медичної практики та фахівці зі спеціальності “сестринська справа”. Відповідно до міжнародних нормам і стандартів в Україні започатковано підготовку керівників галузі за магістерською програмою з державного управління та спеціалізацією “управління охороною здоровя”, а також ступеневу медсестринську освіту (молодший спеціаліст та бакалавр) як найбільш адекватні суспільним потребам форми підготовки спеціалістів системи охорони здоровя в умовах перебудови галузі. В останні роки збільшується чисельність фахівців-управлінців галузі охорони здоровя, підготовлених на базі магістерської програми з державного управління (в Національній академії державного управління при Президентові України та її регіональних інститутах у Дніпропетровську, Львові, Одесі та Харкові), постійно збільшується прийом студентів до вищих навчальних закладів, які здійснюють підготовку фахівців зі спеціальності “сестринська справа” з кваліфікацією “бакалавр”, зростає їх питома вага, започатковано значні зміни у змісті, структурі навчальних програм, запроваджено ступеневу освіту фахівців охорони здоровя тощо. Оскільки науково обґрунтована система державного управління освітою керівних кадрів для галузі охорони здоровя та підготовки фахівців зі спеціальності “сестринська справа” є важливою складовою вдосконалення механізмів державного управління перебудовою охорони здоровя в Україні загалом, то очевидно, що тема дисертації є актуальною та визначає її зміст. розробити науково-практичні рекомендації щодо організації і механізмів державного управління системою освіти керівників органів управління охороною здоровя та лікувально-профілактичних закладів і фахівців зі спеціальності “сестринська справа”;У першому розділі - “Державне управління освітою фахівців охорони здоровя в теорії та практиці” - охарактеризовано предмет дослідження, аналізуються механізми державного управління освітою фахівців охорони здоровя в системному контексті та відповідно до міжнародних норм і стандартів, визначається поточний та перспективний стан системи освіти в Україні. Основними принципами побудови вказаних стандартів визначені: цілеспрямованість - послідовність реалізації вимог законодавчо-нормативних актів України за всіма компонентами нормативного й навчально-методичного забезпечення підготовки фахівців відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня; прогностичність - формування змісту освіти, що забезпечує здатність особи вирішувати завдання діяльності, які можуть виникнути в майбутньому; технологічність - безперервність й послідовність реалізації етапів розроблення нормативної та навчально-методичної документації; діагностичність - забезпечення можливості оцінювання рівня досягнення та ефективності цілей освіти та професійної підготовки. Саме тому в Європейській стратегії Всесвітньої організації охорони здоровя щодо освіти медичних сестер головною метою визначено управління первинною освітньою підготовкою за спеціальністю “сестринська справа” із забезпеченням безперервної післядипломної освіти фахівців, які вже працюють. Вказані підходи цілком відповідають концепції Всесвітньої організації охорони здоровя та напрямам удосконалення підготовки фахівців охорони здоровя в Україні, що потребує реформування фахової підготовки відповідно до суспільних змін та змін потреб громадян в послугах з охорони здоровя та в медичній допомозі. Таким чином, проблемно-цільове дослідження державного управління системою освіти управлінських кадрів та фахівців зі спеціальності “сестринська справа” показало, що відсутність системного опрацювання теоретичних положень і висновків щодо розвитку вітчизняної освіти фахівців охорони здоровя не дає змоги обґрунтовано та раціонально розвязувати проблеми управління вказаною освітою та не задовольняє як сучасні суспільні потреби, так і вимоги міжнародних норм і стандартів.Проведене дослідження напрямів удосконалення механізмів державного управління освітою керівних кадрів галузі охорони здоровя та фахівців зі спеціальності “сестринська справа” відповідно до суспільних потреб в умовах перебудови галузі в Україні, адаптації освіти до міжнародних норм і стандартів дає змогу сформулювати такі основні висновки та практичні рекомендації. Державне управління перебудовою галузі охорони здоровя в Україні характеризується недостатньою відповідністю суспільним потребам, про що свідчать незадовільний стан здоровя громадян України, їх незахищеність від фінансового ризику на випадок захворювання, низька економічна ефективність галузі, незадоволеність потреб населення в послугах з охорони здоровя та медичної допомоги. Обґрунтовано, що підготовка керівників галузі охорони здоровя на базі магістерської програми з державного управління та спеціалізації “управління охороною здоровя” найбільше відповідає суспільним