Тенденції етнонаціонального розвитку України в період 1991–2008 рр. Світоглядні засади формування української національної ідеї. Формування громадянина України. Єдність української національної культури за умов розвитку культур усіх етнічних груп.
Аннотация к работе
Дослідження проблем державного управління етнонаціональними відносинами саме у такому контексті дозволяє розкрити державотворчий потенціал процесів формування української політичної нації. Трощинського та інших, які, зокрема, зауважують, що державне управління етнонаціональними відносинами в Україні на сьогоднішній день здійснюється непослідовно. Однак, незважаючи на значну увагу до проблем державного управління етнонаціональними відносинами, слід констатувати що недослідженими залишаються питання обґрунтування основних концептуальних положень щодо державного управління етнонаціональними відносинами в контексті формування української національної ідеї Необхідність дослідження даної проблематики зумовлена тенденціями загострення проблем у сфері етнонаціональних відносин, неспроможністю держави адекватно на них реагувати, а також недостатнім їх теоретичним висвітленням в умовах системного реформування влади й демократизації суспільства в напрямі формування української нації. Дисертаційне дослідження здійснювалося в межах тематики науково-дослідних робіт Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за темами: „Морально-етичні засади розвитку державної служби України: європейський та вітчизняний досвід” (державний реєстраційний номер 0107U002397), „Застосування соціально-психологічних методів державного управління під час розробки, впровадження та оцінювання регіональних цільових програм” (державний реєстраційний номер 0108U003398). Досягнення поставленої мети зумовило необхідність розвязання таких завдань: - зробити ретроспективний огляд джерельної бази з проблем національної ідеї, етнонаціональних відносин, державного управління етнонаціональними відносинами;Перший розділ - „Теоретико-методологічні засади державного управління етнонаціональними відносинами” присвячений аналізу існуючих наукових напрацювань, що стосуються теми дисертаційного дослідження та сутності понять і термінів, які використовуються під час розгляду теми, обґрунтуванню методологічної бази та визначенню основних напрямів дослідження. Ясперса та інших, що розглядали етнонаціональні відносини як окреме явище у багатоманітному спектрі суспільних відносин, відносин між владою, людиною й суспільством. Однак міждисциплінарність породжує проблему визначення основних категорій та понять, якими оперують дослідники, зокрема, таких термінів як „етнос”, „народ”, „народність”, „нація”, „національне питання”, „національна ідея”, „національні відносини”, „державна політика у сфері етнонаціональних відносин”, „державне управління етнонаціональними відносинами”. Вивчення різних тлумачень поняття „національна ідея” дозволило сформулювати таке його розуміння: національна ідея є формою сприйняття сутності народу, в якій відображений сенс та фундаментальні принципи існування народу, що зумовлюють перетворення його в націю, і яка розглядається як суспільний феномен, що містить в собі вихідну причину, бажану мету й можливий результат діяльності нації, має змінний характер і реалізується через політичні механізми впливу. У другому розділі - „Державне управління етнонаціональними відносинами в Україні” досліджено основні фактори, що обумовлюють державну політику у сфері національних відносин, серед яких розглядаються історичні передумови й сучасні тенденції, виявлено сутність і зміст організаційно-правових засад державного управління етнонаціональними відносинами в Україні.У дисертації вирішено актуальне наукове завдання щодо удосконалення теоретико-методологічних основ державного управління етнонаціональними відносинами в контексті формування української національної ідеї як системоутворюючого чинника, що консолідує націю в державотворчому процесі. На підставі дослідження літературних джерел щодо державного управління етнонаціональними відносинами в контексті формування національної ідеї показано, що до цього часу дана тема комплексно не розглядалася. Становлення теоретичної бази за темою дослідження відбувалося в трьох автономних напрямах - державного управління, державного управління етнонаціональними відносинами, національної ідеї. Розгляд цих напрямів у поєднанні визначив, що використання національної ідеї як системоутворюючого чинника державного управління етнонаціональними відносинами дозволяє суттєво змінити погляди щодо ролі складових етнічної структури суспільства у державотворчих процесах, а їх консолідація навколо титульного етносу за наявності загальновизнаної національної ідеї сприятиме формуванню української політичної нації, а, отже, становленню громадянського суспільства та правової демократичної держави-нації. Запропоновано покласти в основу сучасної української національної ідеї зміст преамбули до діючої Конституції України, згідно з якою вихідною причиною національної ідеї має розглядатися багатовікова історія українського державотворення і здійснене українською нацією, усім українським народом право на самовизначення, бажаною метою - забезпечення прав і св