Розробка методологічних засад розбудови державного управління аграрним природокористуванням, обґрунтування напрямів подальшого розвитку вітчизняної практики агроекологічного регулювання в умовах ринкових відносин. Реформування земельних відносин.
Аннотация к работе
Але не тільки труднощі переходу до нової (адекватної ринковим відносинам) моделі управління аграрним природокористуванням зумовлюють необхідність осмислення цього процесу в науково-теоретичному аспекті. Розвиток сільського господарства в умовах формування ринкових відносин, зміни форм власності і господарювання потребує нових підходів до природокористування, особливо до обгрунтування економічного механізму його регулювання. Проблема становлення і подальшої розбудови системи державного управління аграрним природокористуванням в умовах формування ринкових відносин взагалі спеціально не досліджувалась. Важливість наукового пошуку у сфері управління аграрним природокористуванням зростає й у світлі Послання Президента України Л.Д.Кучми до Верховної Ради України “Україна: поступ у XXI століття. Доцільність такого підходу полягає в тому, що він дає змогу з достатнім ступенем повноти визначити роль і місце елементів державного управління аграрним природокористуванням в системах різної економічної природи, трансформаційні зміни в українській практиці агроекологічного регулювання і обгрунтувати основні напрями подальшого її розвитку в контексті формування ринкових відносин та з метою оптимізації аграрного природокористування і покращання екологічної ситуації в сільській місцевості.Принципи розбудови механізму управління природокористуванням в аграрній сфері перехідної економікиЗалучення природних ресурсів до сільськогосподарського використанняСтруктура земельної реформиАдміністративні засоби і методи управлінняКомпенсаційні виплати за вилучення земель із сільськогосподарського обігуДисертація викладена на 411 сторінках компютерного тексту, містить 19 ілюстрацій, 36 таблиць, 8 додатків, що займають 42 сторінки, список використаних літературних джерел з 213 найменувань на 20 сторінках.Перший розділ присвячено розкриттю змісту мети та функцій державного управління аграрним природокористуванням в умовах формування ринкових відносин, обгрунтуванню концептуальних положень та принципів розбудови управлінських механізмів ринкового типу, визначенню структури управління аграрним природокористуванням, розробці науково-методичних основ дослідження державного управління аграрним природокористуванням. До основних функцій управління аграрним природокористуванням, які повинна виконувати (виконує) держава в перехідній економіці належать: 1) вивчення природних сільськогосподарських ресурсів; 2) облік сільськогосподарських земель в системі ведення земельного кадастру; 3) аналіз використання, відтворення природних ресурсів та охорони природи в аграрній сфері; 4) землевпорядкування; 5) контроль за дотриманням діючих норм і правил використання земельних і водних ресурсів та охорони природи в сільському господарстві; 6) регулювання спеціального водокористування в сільському господарстві; 7) розподіл та перерозподіл земель; 8) збір доходів від земле-та водокористування; 9) агроекологічний моніторинг. Зважаючи на цільову і функціональну орієнтацію державного управління аграрним природокористуванням, враховуючи особливості сучасного етапу розвитку аграрної сфери та її взаємодії з довкіллям, основоположними принципами формування механізму регулювання сільськогосподарського природокористування в перехідний до ринку період повинно бути: 1) поступовість та етапність при переході до нового механізму державного регулювання аграрного природокористування; 2) поєднання провідної ролі економічних механізмів регулювання з допоміжною роллю засобів адміністративного впливу; 3) адекватність механізму державного регулювання сільськогосподарського природокористування реальному стану соціально-економічного розвитку і агроекологічній ситуації; 4) поєднання національно-державного підходу та інтернаціонального досвіду переходу до нового механізму державного регулювання аграрного природокористування; 5) децентралізація управлінської діяльності в галузі використання природних ресурсів сільськогосподарського призначення та охорони природи в сільській місцевості; 6) завчасне попередження можливого виникнення екологічних проблем аграрного виробництва; 7) посилення участі держави у фінансуванні природоохоронних заходів; 8) розширення поінформованості суспільства про негативний вплив субєктів сільськогосподарської діяльності на довкілля та посилення ролі громадської думки в екологізації аграрного виробництва. У найбільш загальному вигляді, державне управління аграрним природокористуванням слід розглядати як особливий тип відносин між державними органами і субєктами сільськогосподарської діяльності з приводу використання, відтворення ними природних ресурсів та охорони природи. Розробка і прийняття (видання) законодавчих актів і нормативних документів створює загальні правові норми для здійснення процесу природокористування в аграрній сфері та юридичні критерії відповідальності природокористувачів за їх порушення.Раніше ця проблема спеціально не досліджувалась, хоча окремі функції і завдання держави в управлінні аграрним природокористуванням були предметом уваги вчених і