Виявлення специфічних особливостей сфери освіти, як об’єкта державного управління. Характеристика динаміки розвитку, основних положень і принципів Болонського процесу. Розробка пропозицій щодо удосконалення управління підготовкою педагогічних кадрів.
Аннотация к работе
Процеси входження України до світового освітнього простору, адаптації вітчизняної вищої школи до вимог Болонського процесу ставлять перед науковцями і освітянами-практиками нові завдання щодо теоретико-методологічного обґрунтування і технологічного забезпечення розвитку суспільства знань, удосконалення механізмів державного управління системою вищої освіти. Особливого значення набуває державне управління у звязку з просуванням української вищої освіти до європейських стандартів щодо надання освітніх послуг та реального упровадження принципів і норм, закріплених у Болонській декларації і інших документах, які стосуються створення Європи знань. У сфері науки державного управління зявилися окремі дослідження, що стосуються удосконалення державного управління вищою освітою в Україні у контексті євроінтеграції та Болонського процесу (С. Разом з тим, незважаючи на наявність значної кількості нормативно-правових актів, у тому числі актів Міністерства освіти і науки України, публікацій щодо розвитку системи вищої освіти в Україні та удосконалення механізмів державного управління нею, наукового осмислення принципів Болонської декларації, ще й сьогодні відсутнє комплексне науково-методологічне забезпечення сучасного менеджменту вищої освітою, не визначені й не сприйняті суспільством процедури оцінювання знань, гармонізації наукових ступенів і вчених звань, залишаються суттєві проблеми у підвищенні якості освіти. Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти, що визначають процедуру і механізми державного управління в цілому, управління вищою освітою, управління адаптацією вищої освіти до умов європейського освітнього простору, офіційні матеріали Міністерства освіти і науки України, Державного комітету статистики України, наукові праці і монографії вітчизняних і зарубіжних фахівців у галузі державного управління, менеджменту, економіки та педагогіки, періодичні видання.У першому розділі - «Наукове обґрунтування державного впливу на процес адаптації вищої освіти до європейських вимірів» - обґрунтовується місце і роль вищої освіти в сучасному суспільстві, визначається динаміка розвитку, основні положення і принципи Болонського процесу, зясовуються специфічні особливості освіти як обєкта державного управління. Наукові публікації та соціальні практики дозволяють обґрунтувати положення про те, що вища освіта є основою інтелектуального, культурного, духовного, соціального та економічного розвитку у сучасному суспільстві. Відтак, не випадково у 70-80-ті роки ХХ ст. більшість динамічно прогресуючих держав, безпосередньо причетних до науково-технічних зрушень, почали формування ефективної системи освіти, особливо вищої, якісне перевлаштування системи безперервної освіти, повязаної з підготовкою, перепідготовкою і підвищенням кваліфікації кадрів для суспільного виробництва і менеджменту, що, у свою чергу, значно вплинуло на структуру виробництва та ситуацію на ринку праці. У другому розділі - «Державні регулятори адаптації вищої освіти України до Болонських стандартів» - аналізується організація вищої освіти в Україні з точки зору системності та інституціональної забезпеченості, досліджується нормативно-правова база державного управління вищою освітою та його розвиток у контексті адаптації вищої освіти до умов Болонського процесу. Виходячи з програм розвитку Української держави та законодавчої бази, що стосується галузі освіти, у якості основних принципів функціонування та розвитку вищої освіти виділяються такі: доступність освітніх послуг; рівність умов для реалізації здібностей особистості; гуманізм, демократизм, пріоритетність національних цінностей; звязок зі світовою та національною історією, культурою, традиціями; незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій; науковий, світський характер освіти; інтеграція з наукою і виробництвом; взаємозвязок з освітою інших країн; єдність і наступність системи освіти; безперервність і різноманітність освіти; поєднання державного управління і громадського самоврядування.Результати дисертаційного дослідження узагальнено в таких положеннях і висновках, що повязані з вирішенням проблеми удосконалення механізмів державного сприяння адаптації системи вищої освіти України до вимог Болонського процесу: 1. Зовнішнє управління вищою освітою як підсистемою соціально-економічної діяльності здійснюється шляхом прямого впливу стратегічного характеру з боку держави (законодавчі і нормативні акти) і оперативного керівництва з боку органів влади (Міністерство освіти і науки України, ради депутатів різного рівня, державні адміністрації та їхні підрозділи). Відтак, управління вищою освітою має відповідати загальним вимогам: - світової (європейської) спільноти, міжнародних договорів, стандартам міжнародних організацій; Аналіз процесів у освітній галузі європейських країн-лідерів свідчить про наявність таких усталених загальних тенденцій у розвитку системи вищої освіти: покращення умов для її доступності усім жителям без винятку; реалізація реаль