Вдосконалення організаційного та правового механізмів державного регулювання продовольчого ринку з появою нових типів продуктів харчування. Соціально-економічна сутність та значення терміну "якість", характеристика розробки процедури оцінки ризиків.
Аннотация к работе
Динамічний розвиток біотехнологій сприяв появі на продовольчому ринку генетично модифікованих та "функціональних" продуктів харчування, які, з одного боку, є результатом намагань суспільства ефективніше використовувати обмежені ресурси, а з іншого, - криють у собі невизначеність щодо їх біологічної цінності та безпечності для людини. Зазначені обставини вплинули на зростання ролі держав в управлінні діяльністю субєктів продовольчої системи, зокрема, сприяли розробці жорстких правил регулювання обігу нових типів продуктів харчування. Отже, актуальність теми дослідження обумовлюється тим, що в Україні зроблено лише перші кроки в напрямку створення системи управління якістю продовольства, яка б відповідала основним положенням угод Світової організації торгівлі (СОТ) та Європейського Союзу (ЄС) і мінімізувала конфлікти, повязані з появою на митній території країни продовольства сумнівної якості, а також необхідністю обґрунтування підходів до формування цілісної системи державного регулювання якості та обігу нових типів продуктів харчування (НТПХ), що є важливим науково-прикладним завданням. Дисертаційна робота виконувалася на кафедрі економічної політики Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України в межах науково-дослідних робіт: "Механізми державної підтримки розвитку і підвищення ефективності функціонування агропромислового виробництва та пріоритетності соціального розвитку села" - державний реєстраційний номер 0106U012328 (дисертантом узагальнено та доповнено пріоритети державного регулювання розвитку агропромислового виробництва); "Депресивні території: шляхи виходу із кризи" - державний реєстраційний номер 0107U006775 (автором запропоновано заходи щодо використання можливостей аграрного виробництва для вирівнювання розвитку регіонів); "Механізми державного регулювання економічних відносин в умовах глобалізації" - державний реєстраційний номер 0109U004871 (дисертантом виокремлено чинники глобалізації, які безпосередньо впливають на стан продовольчої та біологічної безпеки України). У дисертації використовувались такі загальнонаукові методи: аналізу та синтезу - для виявлення сукупності чинників, що впливають на розвиток продовольчого ринку; абстрактно-логічний - з метою узагальнення теоретичних положень, встановлення причинно-наслідкових звязків і формулювання висновків; єдності історичного і логічного - в дослідженні генези та розвитку підходів до розуміння категорії "якість", становлення сучасної продовольчої системи; логіко-семантичний - для розкриття змісту окремих категорій сфери науки державного управління; статистичного аналізу - для встановлення залежності між окремими елементами (кореляційного звязку), темпів змін окремих чинників (індексний), значення окремих параметрів товару для споживачів (ранжування) тощо; порівнянь - для виявлення відмінних рис, закономірностей, особливостей та спільних характеристик у використані механізмів державного регулювання якості та обігу НТПХ у різних країнах.У першому розділі - "Теоретичні основи трансформації системи державного регулювання якості продовольчих товарів" - розглядається ґенеза та еволюція категорії "якість", виокремлено підходи щодо її визначення, проаналізовано вплив науково-технічного прогресу на становлення сучасної продовольчої системи, здійснено класифікацію продуктів харчування за критерієм природності. З середини ХХ ст. на противагу інтегральному підходу до розуміння сутності якості, започаткованому діалектикою Гегеля, почав поширюватися функціональний підхід, покладений в основу сучасних систем управління якістю (системи Е. У другому розділі - "Стан системи державного регулювання якості та обігу нових типів продуктів харчування" - досліджено стан розроблення нормативно-правових засад державного регулювання якості та обігу НТПХ та узагальнено зарубіжний досвід у цій сфері, виокремлено ризики, які повязані із обігом значної частини НТПХ - генетично модифікованих продуктів (ГМП). У цілому нормативне забезпечення державного регулювання такого специфічного сегменту продовольчого ринку, як субринок НТПХ в Україні перебуває у стадії становлення (2 Закони України та 7 підзаконних актів), тому проблема гармонізації нормативних актів до відповідних вимог ЄС має розвязуватись ще на стадії їх розробки. У третьому розділі - "Напрями удосконалення державного регулювання якості та обігу нових типів продуктів харчування в Україні" - викладено пропозиції стосовно гармонізації вітчизняного законодавства щодо державного регулювання якості та обігу НТПХ із міжнародними стандартами, обґрунтовано організаційно-функціональні засади становлення системи біобезпеки України, розроблено програму заходів із запобігання ризикам у сфері обігу НТПХ.Результати дослідження знайшли відображення в положеннях і висновках дисертації, що свідчить про досягнення мети і вирішення поставленого науково-прикладного