Державне регулювання страхової діяльності в Україні - Реферат

бесплатно 0
4.5 97
Необхідність державного регулювання страхової діяльності. Державні органи нагляду за страховою діяльністю та їхні функції. Контроль за діяльністю страховиків. Перевірка укладених договорів страхування щодо надходження страхових платежів і виплат.


Аннотация к работе
Державний нагляд за страховою діяльністю повинен: - не допускати на ринок фіктивні компанії, які можуть завдати збитку як страхувальникам, так і страховій справі загалом; У звязку з демонополізацією (здійснювана державою та її органами політика, спрямована на стримування монополізму (переважання на ринку одноосібного виробника, постачальника, продавця) й одночасно на розвиток конкуренції, шляхом сприяння створенню та існуванню конкуруючих підприємств, фірм, компаній тощо) страхування в Україні органи державної влади й управління не здійснюють безпосереднє керівництво страховою діяльністю. До системи органів регулювання входять ще: Національний банк України, який здійснює валютне регулювання, Державна податкова адміністрація України - податкове регулювання, Антимонопольний комітет - антидемпінгове та антимонопольне регулювання, Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва - регуляторну політику, Фонд державного майна України - управління частками державного майна, Господарський суд - розгляд спірних питань у страхуванні. Нині в нашій країні органом, який регулює страхову діяльність, є Державна комісія з регулювання ринку фінансових послуг (Держфінпослуг), яка діє на підставі Законів України «Про страхування», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», відповідного Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України. Департамент ухвалює рішення про реєстрацію страховиків і внесення їх до Єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків); здійснює ліцензування діяльності страховиків; веде державний реєстр страхових і перестрахових брокерів; реєструє правила страхування та зміни та/або доповнення до них; здійснює контроль за платоспроможністю страховиків і достовірністю інформації, яку вони надають; аналізує інформацію про стан і перспективи розвитку ринків фінансових послуг; здійснює перевірку діяльності страховиків і страхових посередників; надсилає страховикам обовязкові до виконання розпорядження щодо усунення порушень законодавства та вимагає надання необхідних документів і т. ін.Держава, враховуючи роль страхової галузі у ринковій економіці, здійснює регулювання страхової діяльності та захист інтересів страхувальників і страховиків. У регулюванні страхової діяльності зацікавлені не тільки страхувальники, а й самі страховики, оскільки конкуренція недобросовісних страховиків може нашкодити навіть солідній страховій компанії.

Вывод
Держава, враховуючи роль страхової галузі у ринковій економіці, здійснює регулювання страхової діяльності та захист інтересів страхувальників і страховиків.

До компетенції Державної комісії з регулювання ринку фінансових послуг входить створення правового середовища для страхового ринку шляхом розробки законів, постанов, інструкцій та інших нормативних актів, а також здійснення контролю та нагляду за дотриманням законодавства.

Визначено види обовязкового та добровільного страхування, на які видають ліцензії, встановлено плату за їх отримання.

У регулюванні страхової діяльності зацікавлені не тільки страхувальники, а й самі страховики, оскільки конкуренція недобросовісних страховиків може нашкодити навіть солідній страховій компанії.

Державні органи нагляду мають повноваження вживати заходів для усунення порушень чинного страхового законодавства. Перевірки страхових компаній здійснюють за певним переліком питань.

На початку XX ст. завдяки результатам спільної роботи Держфінпослуг та Ліги страхових організацій України спостерігається поступове наближення вітчизняного страхового законодавства до Європейського.

Підвищенню ефективності державного нагляду за страховою діяльністю сприятиме запровадження ряд конкретних заходів, створення цивілізованих умов для розвитку вітчизняного страхового ринку, що дозволить йому розвиватися за європейськими стандартами.

Список литературы
1. Ротова Т.А. Страхування: Навч. посіб. - 2-е вид. переробл. та допов. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2006. - 400 с.

2. Плиса В.Й. Страхування: Навч. посібн. - К.: Каравела, 2005 - 392 с.

3. Законодавство України про страхування

4. Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Страхова справа. - 3-є вид., перероб. і доп. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2003. - 250 с.

5. Горбач Л.М. Страхова справа: Навч. посібник. - 2-е вид., виправлене. - К.: Кондор, 2003. - 252 с.

6. Страхування: Підручник/ Керівник авт. колективу і наук. ред. С.С. Осадець. - Вид. 2-е, перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2002. - 599 с.

7. Заруба О.Д. «Страхова справа»: підручник - К.: Товариство «Знання», КОО, 1998. - 321 с.

8. Вовчак О.Д. Страхування: Навчальний посібник. 2-е видання, виправлене. - Львів: «Новий світ-2000», 2005. - 480 с.

Размещено на
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?