Теоретичні аспекти державного регулювання систем стандартизації і сертифікації, зарубіжний досвід. Обґрунтування необхідності гармонізації систем для розвитку економіки України. Стимулювання процесів стандартизації та сертифікації регіональними органами.
Аннотация к работе
Світовий досвід розвитку економік держав і їх взаємодії в ринкових умовах виявив ряд проблем у міжнародній торгівлі, що повязані з технічними барєрами і можуть бути вирішені за рахунок гармонізації національних систем стандартизації і сертифікації. Ефективність стандартизації і сертифікації як методів державного регулювання діяльності у всіх сферах, особливо зовнішньоекономічній, знаходить підтвердження в зростаючих масштабах робіт з гармонізації в цій галузі на міжнародному і національному рівнях. Питання, що стосуються розробки дійових механізмів державного регулювання систем стандартизації і сертифікації, їх науково обґрунтованих напрямків удосконалення, вивчені недостатньо і набули особливої важливості у звязку зі зміною статусу України як держави-сусіда ЄС. У дослідженні використовувалися й аналізувалися закони України, укази Президента України, декрети, розпорядження Кабінету Міністрів України, статистичні дані зі стандартизації і сертифікації в Україні і світі, звіти Держспоживстандарту України, а також матеріали вітчизняних і міжнародних науково-практичних конференцій з розгляданої проблеми. Реалізація поставлених завдань дисертаційної роботи здійснювалась за допомогою методів теоретичного узагальнення (для дослідження державного регулювання систем стандартизації та сертифікації зарубіжних країн), порівняння (для дослідження розвитку і взаємодії національних систем стандартизації і сертифікації), аналізу і синтезу (при визначенні механізмів державного регулювання систем стандартизації і сертифікації), статистичного методу (для дослідження тенденцій впровадження міжнародних стандартів в Україні); угрупування (при визначенні організаційних підходів до сертифікації продукції та систем якості).Розглянуто світові тенденції розвитку стандартизації, визначено сучасні підходи до гармонізації систем сертифікації на міждержавному рівні, узагальнено і проаналізовано досвід державного регулювання національних систем стандартизації і сертифікації (ССІС). На кожному з рівнів діяльність у даній галузі регулюється відповідними організаціями: на міжнародному - ISO (Міжнародна організація зі стандартизації), IEC (Міжнародна електротехнічна комісія); міждержавному - CEN (Європейський комітет зі стандартизації), CENELEC (Європейський комітет зі стандартизації в електротехніці); національному - органами управління стандартизації в рамках держав. Виявлено, що державне регулювання гармонізованого розвитку систем стандартизації і сертифікації включає розробку (переробку) нормативно-технічної бази, сертифікацію продукції, нагляд за дотриманням державних стандартів, розроблених відповідно до міжнародних і міжнародно визнаних. Досліджено організацію систем стандартизації і сертифікації, використовувані механізми державного регулювання, здійснено аналіз тенденцій упровадження міжнародних стандартів в Україні, вивчено підходи до результатів сертифікації продукції і систем якості. Для більш ефективного функціонування державних органів і формування систем стандартизації і сертифікації відповідно до міжнародних норм і інтенсифікації процесу гармонізації в роботі пропонується розмежувати обовязки всередині організаційної структури вітчизняної системи стандартизації: на Держспоживстандарт України покласти погодження планів і програм розробки нормативних документів, проведення експертизи нормативних актів; на органи виконавчої влади у сфері стандартизації - розробку пропозицій для програм і планів державної стандартизації; забезпечення взаємодії з Держспоживстандартом України з питань функціонування інформаційно-довідкового центру зі стандартів, у тому числі по лінії СОТ; на НДІ Держспоживстандарту України - організацію робіт з гармонізації фонду вітчизняних стандартів з міжнародними і міждержавними; територіальні органи Держспоживстандарту України - інформаційне обслуговування і взаємодію з державними органами і субєктами господарської діяльності в процесі розробки стандартів і підтвердження відповідності.Виявлено, що інтеграційні процеси в галузі стандартизації і сертифікації зумовлені зростаючою роллю міжнародної торгівлі в розвитку економік різних держав, а у звязку з цим необхідністю здійснення гармонізації цих систем. З огляду на активну участь України в міжнародній торгівлі вкрай важливим є розвиток систем стандартизації і сертифікації, побудованих на принципах, методах і функціях, що враховують міжнародні і міждержавні норми. Встановлено, що існує ряд підходів до державного регулювання систем стандартизації та сертифікації, які розрізняються ступенем централізації і можуть коливатися від інтегрованих до децентралізованих організацій для кожного з елементів інфраструктури цієї сфери. В Україні розробкою вітчизняних стандартів, гармонізованих з міжнародними і європейськими, займається Держспоживстандарт України, що здійснює державне регулювання систем стандартизації і сертифікації переважно за допомогою нормативно-правових і організаційних механізмів. Для удосконалення організаційного механізму взаємодії Держспоживстандарту Укр