Розробка теоретичних, методологічних та організаційних засад державного регулювання розвитку територіальних промислових комплексів з урахуванням економічної безпеки. Визначення концептів формування нової промислової стратегії на регіональному рівні.
Аннотация к работе
У звязку з цим завдання удосконалення державного регулювання розвитку територіальних промислових комплексів з урахуванням економічної безпеки України і розроблення відповідних механізмів набуває особливої актуальності. Дослідженню й розвитку загальної теорії та практики формування і функціонування механізмів державного регулювання економічної безпеки відводилось значне місце в працях багатьох відомих українських та зарубіжних учених, зокрема: В.М. Варто визнати, що не всі проблеми державного регулювання розвитку територіальних промислових комплексів з урахуванням економічної безпеки вивчені достатньо. У роботі використано: історичний та логічний методи - для дослідження еволюції проблеми, місця і ролі розвитку територіальних промислових комплексів в регіональній промисловій політиці; абстрактно-логічний - для теоретичного узагальнення й формування висновків; економіко-статистичний - для аналізу сучасного стану і тенденцій розвитку територіальних промислових комплексів в системі економічної безпеки; методи аналізу і синтезу, розрахунково-конструктивний і графічний методи - для розробки основних напрямів удосконалення державного регулювання територіальних промислових комплексів в умовах забезпечення економічної безпеки. Вперше: - обґрунтовано парадигму державного регулювання розвитку територіальних промислових комплексів з урахуванням економічної безпеки шляхом виділення на її базовому рівні шістьох основних взаємоповязаних сфер, а саме: виробничо-економічної (галузеві і регіональні комплекси матеріального виробництва); фінансово-економічної (забезпечення фінансових звязків галузей території на основі бюджету регіону); соціально-демографічної (комплекси усіх галузей відтворення духовно-культурного розвитку населення території); регіональної (інфраструктурні комплекси, що забезпечують життєдіяльність території); природно-екологічної (де комплекси зайняті рішеннями проблем раціонального природокористування); адміністративно-правової і політичної (комплекси функціонування державних і регіональних органів влади і контролю в регіоні) та на концепціях господарсько-промислового комплексу як квазідержави, квазігалузі, квазікорпорації, регіонального квазіринку, квазісоціуму;У першому розділі - «Теоретико-методологічні основи державного регулювання розвитку територіальних промислових комплексів» - проведено дослідження розвитку територіальних промислових комплексів з урахуванням формування регіональної промислової політики, узагальнено принципи регіональної промислової політики розвитку територіальних промислових комплексів та засади стратегій їх розвитку, визначено структурні складові територіальних промислових комплексів і система регулювання їх взаємодією. Для оцінки складових інтелектуального капіталу пропонується використовувати наступні показники: людський капітал (склад людських ресурсів організації і управління ними; міра задоволеності персоналу; продажі з розрахунку на кожного зайнятого; додана вартість з розрахунку на кожного зайнятого; витрати на навчання з розрахунку на одного зайнятого; кількість робочих днів, витрачених протягом року на підвищення кваліфікації працівників; плинність кадрів), споживчий капітал (склад клієнтів, способи взаємодії з клієнтами і міра задоволення їх потреб; прибуток з розрахунку на клієнта; клієнти, що формують імідж організації; кількість клієнтів, їх «вікова структура» (як довго вони є клієнтами організації); повторюваність замовлень), організаційний капітал (застосування інформаційних систем; ефективність адміністративних систем і організаційних структур; інвестиції в нові філії і в нові методи управління; інвестиції в НДР; інвестиції в інформаційні системи, технології; стабільність організації; частка експорту високотехнологічної продукції). Серед них визначено наступні: виробничо-економічна сфера (включає галузеві і регіональні комплекси матеріального виробництва); фінансово-економічна сфера (що забезпечує фінансові звязки галузей території на основі бюджету регіону); соціально-демографічна сфера (комплекси усіх галузей відтворення духовно-культурного розвитку населення території); сфера регіонального господарства (інфраструктурні комплекси, що забезпечують життєдіяльність території); природно-екологічна сфера (де комплекси зайняті рішеннями проблем раціонального природокористування); адміністративно-правова і політична сфера (що включає комплекси функціонування державних і регіональних органів влади і контролю в регіоні). У другому розділі - «Аналіз державного регулювання територіальних промислових комплексів в системі економічної безпеки» - проведено аналіз формування економічної безпеки в стратегії соціально-економічного розвитку регіону, механізмів формування економічної безпеки розвитку промислових комплексів територій, ресурсів та чинників розвитку промислових комплексів на регіональному рівні. Механізм формування економічної безпеки передбачає виявлення сукупності структурних елементів системи безпеки (інтересів, загроз безпеці та їх причин); визначення їхнього місц