Державне регулювання розвитку книговидання в Україні - Автореферат

Книговидання як особливий елемент культурного життя суспільства завжди було обєктом уваги з боку органів державної влади, науковців та громадських діячів. До уваги також необхідно взяти специфіку історичного розвитку книговидання в Україні, яка багато в чому обумовлює його сучасний стан. Це призвело до погіршення кількісних та якісних показників у розвитку і книговидання, поставило діяльність творчих працівників і колективів у залежність від комерційних інтересів та фінансових структур, спричинило продукування і поширення в суспільстві небезпечної для його морального і психологічного стану інформації та псевдокультури. Проте в Україні ще й досі не вироблено ефективної державної політики з розвитку книговидання, що призводить до невпинного зменшення видання книг за назвами і тиражами, істотного зниження якості книгопродукції. Неврегульованість нормативно-правової бази щодо розвитку книговидання, недосконалість механізмів державного регулювання галузі, відсутність мережі державно-управлінських структур, які б відповідали за координацію діяльності та створення належних умов для функціонування державних і приватних видавництв, - усе це призводить до зростання розриву між культурними, науковими, освітянськими та іншими потребами суспільства і рівнем їх реального задоволення.У першому розділі - „Книговидання в контексті розвитку інформаційного суспільства в Україні” - узагальнено основні риси інформаційного суспільства, проаналізовано поняття „інформація” та „комунікація”, визначено місце книги в процесі суспільної комунікації, зясовано особливості процесу книговидання, виокремлено існуючі підходи та методи щодо державного регулювання цієї сфери, опрацьовано закордонний досвід впливу держави на розвиток книговидання. Однією зі складових процесу соціальної комунікації є книга, що виступає, з одного боку, соціально значущим носієм даних про осіб, предмети, факти, події та процеси, що відбуваються у суспільстві, а з іншого - засобом передачі цієї інформації до певних соціальних груп, зацікавлених в її отриманні. Їх належне виконання потребує, з одного боку, інституціоналізації процесу книговидання через створення відповідних організаційних структур (видавництв та розповсюджувальних мереж), а з іншого - створення державою відповідних умов для розвитку даної галузі. У дослідженні доведено, що державне регулювання книговидання представляє процес впливу держави на розвиток цієї сфери за допомогою комплексу методів (адміністративних, правових та економічних), що забезпечують повноцінне функціонування даної сфери та сприяють створенню умов для її гармонійного розвитку. У другому розділі - Особливості розвитку книговидання в Україні: проблеми і тенденції” - виокремлено етапи розвитку українського книговидання, проаналізовано нормативно-правову базу та організаційні засади регулювання цієї сфери, визначено основні проблеми, які стримують розвиток книговидання в Україні.На основі комплексного аналізу процесу книговидання в Україні в дисертаційній роботі вирішено конкретне наукове завдання щодо застосування дієвих механізмів державного регулювання у сфері книговидання, що має істотне значення для забезпечення економічного розвитку держави, розвитку її інформаційного простору, культурного та інтелектуального потенціалу. Якщо вся інформація, що циркулює в суспільстві, є соціальною, то книга виступає носієм, засобом передачі та циркуляції спеціалізованої соціальної інформації, що задовольняє інформаційні потреби окремих адресних груп населення. Виконуючи низку соціально значущих функцій, книга сприяє формуванню людської особистості та виступає важливим елементом опосередкованої невипадкової невербальної суспільної комунікації. Після проголошення незалежності України держава відмовилася від цільової державної підтримки книговидання, залишивши видавців наодинці з проблемою виживання. Сучасний стан книговидання в Україні характеризується такими негативними елементами: недосконалість нормативно-правової бази щодо державного регулювання розвитку книговидання; істотне зменшення обсягів та тиражів вітчизняної книги; різке зменшення бібліотечних фондів; несприятливі економічні умови функціонування вітчизняних видавництв, у тому числі й через недосконалу податкову політику; нерозвиненість спеціалізованих інститутів з підготовки фахівців для книговидавничої справи; обмежене державне замовлення на книжкову продукцію; відсутність концепції державної політики розвитку книговидання.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

На основі комплексного аналізу процесу книговидання в Україні в дисертаційній роботі вирішено конкретне наукове завдання щодо застосування дієвих механізмів державного регулювання у сфері книговидання, що має істотне значення для забезпечення економічного розвитку держави, розвитку її інформаційного простору, культурного та інтелектуального потенціалу. Теоретичне та прикладне значення мають такі основні висновки та результати дослідження: 1. Якщо вся інформація, що циркулює в суспільстві, є соціальною, то книга виступає носієм, засобом передачі та циркуляції спеціалізованої соціальної інформації, що задовольняє інформаційні потреби окремих адресних груп населення. Виконуючи низку соціально значущих функцій, книга сприяє формуванню людської особистості та виступає важливим елементом опосередкованої невипадкової невербальної суспільної комунікації.

2. Дослідження розвитку українського книговидання вказує на послідовність етапів його становлення: - початковий (теологічний) (до поч. XVII ст.) - друкувалися книги виключно релігійної тематики;

- могилянський (XVII-XVIII ст.) - українське книговидання починає розвиватися за сприяння держави, - університетський (кін. XVIII-сер. ХІХ ст.) - засновано Харківський та Київський університети, а також спеціальний державний орган - Головне управління цензури при Міністерстві Народної Просвіти, що відслідковував всю друковану продукцію;

- поліцейський (сер. ХІХ ст.-1918 р.) - посилюється державний цензурний гніт і зявляються нові організаційні форми видання книг;

- радянський (1918-1991 рр.) - становлення системи державного регулювання книговидання через застосування правового, економічного та адміністративного методів;

- сучасний (1991 р. - до сьогодні) - починає розвиватися книговидання незалежної України, в умовах становлення і розвитку ринкових відносин.

Після проголошення незалежності України держава відмовилася від цільової державної підтримки книговидання, залишивши видавців наодинці з проблемою виживання.

3. Сучасний стан книговидання в Україні характеризується такими негативними елементами: недосконалість нормативно-правової бази щодо державного регулювання розвитку книговидання; істотне зменшення обсягів та тиражів вітчизняної книги; різке зменшення бібліотечних фондів; несприятливі економічні умови функціонування вітчизняних видавництв, у тому числі й через недосконалу податкову політику; нерозвиненість спеціалізованих інститутів з підготовки фахівців для книговидавничої справи; обмежене державне замовлення на книжкову продукцію; відсутність концепції державної політики розвитку книговидання.

Відтак, воно вимагає упровадження сучасних технологій і механізмів державного регулювання розвитку книговидання, зокрема адміністративних, правових та економічних.

4. Дослідження світових тенденцій розвитку книговидання дозволяє виокремити французьку, американську і пострадянську моделі та зясувати їх позитивні потенції. Пострадянську модель можна вважати перехідним етапом, де за державою закріплюються істотні важелі впливу на галузь та зберігається державний орган регулювання. Якщо за пострадянської моделі основними інструментами регулювання залишаються адміністративні методи, то за французької і американської - правові та економічні, відповідно.

5. Основними пріоритетними напрямами реалізації державної політики, які визначають обєктивну необхідність державного регулювання книговидання, є сприяння розвитку інформаційного суспільства в Україні; задоволення духовних, освітніх, наукових і культурних потреб суспільства; забезпечення державних інтересів щодо захисту національного інформаційного простору; забезпечення конкурентоспроможності української книги; оновлення і переоснащення матеріально-технічної бази субєктів видавничого підприємництва, створення сприятливих умов для їх розвитку; використання субєктами видавничої справи нових технологій книговидання; забезпечення високої якості української книжкової продукції.

6. З метою вдосконалення роботи галузі та урахуванням проблем обєкта книговидання в його статиці і динаміці (видавництв і розповсюджувальних мереж, процесу книговидання), а також аналізу потреб різних суспільних груп у книжковій продукції та сучасних тенденцій розвитку книговидання у світі запропоновано механізм державного регулювання книговидання, де субєкт формує цілі розвитку даної сфери, обирає на їх основі найбільш ефективні методи та засоби для досягнення цілей. Після прийняття і реалізації певного рішення субєкт аналізує зміни, які відбулися і здійснює нові регулятивні впливи.

7 Вирішення основних проблем вітчизняного книговидання і досягнення зазначених цілей державної політики у цій сфері потребує реалізації низки заходів, серед яких особливе значення мають такі, як удосконалення чинного законодавства, зокрема щодо адміністративного, митного, податкового регулювання діяльності книговидавців, збільшення державного замовлення на соціально значущі книги, удосконалення системи розповсюдження книг, сприяння розвиткові книжкових асоціацій, клубів та інших недержавних інституцій тощо.

8. До поточного планування розвитку наукового книговидання необхідно включити утворення управлінської структури при Держкомтелерадіо України, яка б опікувалася виключно науковим книговиданням, а також розробку і наукове обґрунтування комплексної Програми розвитку книговидання в Україні, з урахуванням додаткових коштів на розвиток науки як живильного середовища для наукового книговидання.

9. Комплексний механізм державного регулювання електронного книговидання передбачає зокрема унормування правової бази, удосконалення системи надання ліцензій, сертифікатів, патентів, застосування стандарту електронного обміну даними; компютеризацію вітчизняних бібліотек, розробки системи продажу е-книг тощо.

Виконання всіх вищевикладених заходів сприятиме сталому розвитку книговидання в Україні, забезпечить належний розвиток книги як необхідного елемента духовної, культурної та наукової комунікації в суспільстві.

1. Кузнякова Т.В. Використання досвіду Росії у вітчизняному книговиданні // Теорія та практика державного управління: Зб. наук. праць. - Вип. 2 (11). - Х.: Вид-во ХАРРІ НАДУ „Магістр”, 2005. - С. 67 - 73.

2. Кузнякова Т.В. Розвиток наукового книговидання в Україні: державно-історичний аспект // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. праць. - Вип. 3 (27). - Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2006. - С. 304 - 309.

3. Кузнякова Т.В. Державне управління книговиданням в Україні: сучасний стан // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. праць. - Х.: Вид-во ХАРРІ НАДУ „Магістр”, 2006. - № 1 (27). - С. 193 - 199.

4. Кузнякова Т.В. Правові засади державного регулювання книговидання в Україні // Теорія та практика державного управління: Зб. наук. праць. - Вип. 1 (16). - Х.: Вид-во ХАРРІ НАДУ „Магістр”, 2007. - С. 80 - 86.

5. Котуков О.А., Кузнякова Т.В. Пріоритети державної політики у сфері книговидання в Україні // Державне будівництво: Електронне наукове видання ХАРРІ НАДУ при Президентові України. - 2007. - № 1. - Режим доступу: http//www.nbuv.gov.ua (Особистий внесок здобувача - запропоновано шляхи і методи вирішення проблем розвитку сучасного книговидання).

6. Кузнякова Т.В. Механізми державного регулювання електронного книговидання в Україні // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. праць. - Х.: Вид-во ХАРРІ НАДУ „Магістр”, 2007. - № 2 (32). - С. 280 - 286.

7. Кузнякова Т.В. Інформаційне забезпечення роботи державних органів // Актуальні проблеми державного управління та місцевого самоврядування: сучасний стан та перспективи регіонального розвитку: Матеріали щорічної науково-практичної конференції, 18 жовтня 2005 р. - Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2005. - С. 259 - 261.

8. Кузнякова Т.В. Наукове супроводження прийняття державно-управлінських рішень // Державне управління та місцеве самоврядування: Тези VI Міжнар. наук. конгресу, 23 лютого 2006 р. - Х.: Вид-во ХАРРІ НАДУ „Магістр”, 2006. - С. 47-48.

9. Кузнякова Т.В. Шляхи реалізації розвитку системи державного замовлення як засобу державного регулювання вітчизняного книговидання // Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців: теорія, практика: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, 22 березня 2007 р.: У 2 ч. / За наук. ред. канд. фіз.-мат. наук. І.П. Шевчука. - Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2007. - Ч. 1. - С. 65 - 68.