Сутність поняття "державна освітня політика"; історія розвитку законодавства в галузі. Аналіз правового регулювання; принципи організації освітнього процесу в Україні та в окремих регіонах на прикладі роботи управління освіти Калуської міської ради.
Аннотация к работе
Україна як європейська держава має багатющі історичні і правові традиції, які перебувають в процесі закономірного розвитку і потребують вирішення багатьох проблем, що спостерігаються у розбудові незалежної Української держави, зокрема в освітній сфері. Державне регулювання в галузі освіти в Україні є частиною процесів оновлення освітніх систем, що відбуваються останні 20 років у європейських країнах і повязані з визнанням значимості знань як рушія суспільного добробуту та прогресу. Стратегічні напрями модернізації освіти і науки, значущість цих сфер у суспільному розвитку України визначаються обєктивними тенденціями загальноосвітнього розвитку і тісно повязані з ними внутрішньодержавними процесами. Перехід людства від індустріального виробництва до науково-інформаційних технологій, формування суспільства знань обєктивно висувають серед найбільших пріоритетів науку як сферу, що продукує нові знання і освіту, як сферу, що долучає до знань суспільство в цілому і кожну людину зокрема. Європейські країни розпочали ґрунтовну дискусію навколо того, як озброїти людину необхідними вміннями та знаннями для забезпечення її гармонійної взаємодії з технологічним суспільством, яких компетентностей необхідно навчити і як, що має бути результатом навчання.
Список литературы
- оптимізація мережі навчальних закладів відповідно до потреб міста;
- забезпечення якості дошкільної освіти: реалізація особистісно-орієнтованої моделі, гармонійний та всебічний розвиток дітей, активна взаємодія з родинами;
- формування готовності працівників дошкільних навчальних закладів до роботи в умовах динаміки освітніх процесів. Окремі заходи на виконання підпрограми подані в таблиці 2.2.
Таблиця. 2.2
Окремі заходи, спрямовані на виконання підпрограми
№ за/п Заходи Нормативно-правове забезпечення..
1 Зберегти, розширити та удосконалити мережу дошкільних навчальних закладів, зокрема груп: - компенсуючого типу для дітей з особливими потребами; - з різним режимом роботи у відповідності до потреб населення; - з короткотривалим перебуванням дітей на базі ЗОШ І-ІІ ст. №8,9 Рішення міськвиконкому „Про планову мережу загальноосвітніх, позашкільних та дошкільних навчальних закладів”
2 Провести моніторинг здоров”я дітей та створити міську міжвідомчу наглядову раду з питань удосконалення фізичного виховання та збереження здоровя дітей дошкільного віку Розпорядження міського голови,наказ управління освіти
3 Визначити базові ДНЗ з питань впровадження особистісно-орієнтованих технологій навчання та методичної роботи Наказ управління освіти
4 Організувати міський методичний центр Наказ управління освіти
5 Провести конкурс на кращий методичний кабінет дошкільного навчального закладу Наказ управління освіти
6 Провести конкурс інформаційних проектів, спрямованих на створення іміджу дошкільних навчальних закладів Наказ управління освіти
7 Сприяти організації навчально-виховного процесу у дошкільних навчальних закладах відповідно до впровадження новітніх педагогічних технологій Наказ управління освіти
8 Провести інвентаризацію обладнання ігрових майданчиків дошкільних навчальних закладів, облаштувати їх відповідно до санітарно-гігієнічних вимог Наказ управління освіти
9 Ввести у штатні розписи дошкільних навчальних закладів посади логопеда Рішення міськвиконкому „Про планову мережу загальноосвітніх, позашкільних та дошкільних навчальних закладів”
2.2 Підпрограма «Розвиток загальної середньої освіти»
В Україні та у місті зменшується кількість дітей. До речі, через демографічний спад (таблиця 2.3) в закладах міста щорічно стає на 10-12 класів менше. Між школами починається конкуренція, що спонукає до створення інноваційного простору в початковій школі, впровадження особистісно-орієнтованого навчання.
Таблиця. 2.3
Динаміка учнівського контингенту
Роки 2002 2003 2004 2005 2006
Прийом учнів до 1 кл. 931 876 783 761 692
Випуск 9 кл. 1044 1072 1008 1018 894
Прийом у 10 кл. 660 639 616 624 512
Випуск 11 кл. 539 655 588 625 574
У цій підпрограмі не лише чітко окреслено позитивні аспекти, але й виокремлено негативні, що подано в таблиці 2.4.
Таблиця 2.4
Позитивні та негативні аспекти стану загальної середньої освіти
Позитивні аспекти Негативні аспекти
1. Впровадження нових програм „Розвивальне навчання” та „Критичне письмо та читання”; курсу „Довкілля”; методу проектів. 2. Створення окремої школи І ступеня. 3. Розміщення початкових класів у дошкільних закладах і, як наслідок, зменшення кількості дітей, що вчаться у ІІ зміну в школах. 4. Можливість вибору предметів варіативної складової. 5. Введено нові факультативи. 1. Погіршення стану здоровя(у 1 кл. мають вади здоровя 15 % учнів, у старших - 70%). 2. Відсутність наступності у переході від інноваційної початкової школи до основної. 3. Більшість вчителів використовують лише традиційні методики, що не сприяє повноцінному розвитку дітей. 4. Збільшення кількості правопорушень. 5. Невідповідність вимог до знань учнів на підсумкових державних атестаціях та на вступних іспитах ( зростає потреба репетиторства). 6.Погіршення матеріальної бази
Основною метою підпрограми є удосконалення умов для реалізації гарантованого конституційного права кожного громадянина на доступність і безкоштовність здобуття повної загальної середньої освіти. При розробці підпрограми враховано стан та тенденцію розвитку загальної середньої освіти міста, а також перехід навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання.
Досягти мети можна, вирішивши такі завдання: приведення змісту освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу у відповідність із Конституцією України, законодавчими та іншими нормативно-правовими актами в галузі освіти, концептуальними положеннями, нормами, правилами й засадами громадянського суспільства; створення відповідних умов для рівного доступу до якісної освіти, наступності та безперервності освітнього процесу; забезпечення відкритого характеру освіти та можливостей щодо повної реалізації здібностей, талантів кожної особистості, соціального захисту дітей.
Виконання підпрограми дасть можливість удосконалити мережу загальноосвітніх навчальних закладів, привести її у відповідність до потреб населення та забезпечити стабільне їх функціонування; створити умови для реалізації прав та інтересів молоді щодо отримання повної загальної середньої та рівного доступу до якісної освіти; поліпшити забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів науково-методичними матеріалами; забезпечити соціальний захист учасників навчально-виховного процесу.
Основні заходи на виконання підпрограми подані в таблиці 2.5.
Таблиця 2.5
Основні заходи на виконання підпрограми
№ за/п Заходи Нормативно-правове забезпечення.
1. Привести мережу загальноосвітніх навчальних закладів у відповідність до потреб населення з врахуванням демографічної ситуації, зокрема, розширити мережу закладів нового типу Рішення сесії Калузької місько ради, розпорядження голови облдержадміністрацїї
2. Забезпечити повний перехід на профільне навчання Наказ управління освіти
3. У звязку із повним переходом на профільне навчання у старшій школі розглянути питання щодо введення в навчальних закладах міста додаткових посад керівників гуртків (відповідно до потреб) з таким розрахунком: від 5-15 класів - 0,5 посади (1- всього) від 16 до 30 класів - 1 посада (2 - всього) від 31 і більше класів -1 посада (2,5 - всього) Рішення міськвиконкому „ Про планову мережу загальноосвітніх, позашкільних та дошкільних навчальних закладів”
4. Забезпечувати чіткий облік дітей та підлітків шкільного віку відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 12.04.2000 р. № 646 „Про затвердження інструкції з обліку дітей і підлітків шкільного віку” Розпорядження міського голови від 12.04.2005 р „Про уповноважених з виконання роботи, пов”язаної з обліком дітей і підлітків шкільного віку”
5. Розширювати можливості екстернатного, індивідуального навчання, вечірнього відділення з метою здобуття повної загальної середньої освіти . Закон України „Про загальну середню освіту”
6. Налагодити та продовжити роботу загальноосвітніх навчальних закладів із вищими навчальними закладами І-ІІ, ІІІ-IV рівнів акредитації: - з проведення олімпіад для вступу випускників шкіл у ВНЗ; підготовчих курсів до вступу у ВНЗ Угода про співпрацю
7. Забезпечити умови для збереження та зміцнення здоровя школярів в освітньому процесі: - створити комплексну систему соціально-психологічної підтримки школярів із девіантною поведінкою; - вивчити питання рівного доступу до здобуття якісної освіти дітей з особливими потребами; - запровадити комплекс заходів щодо попередження травмування та нещасних випадків під час навчально-виховного процесу; - забезпечити в повному обсязі фінансування раціонального харчування школярів Закон України „Про загальну середню освіту”
8. Забезпечувати організацію безкоштовного харчування пільгових категорій учнів: дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування , дітей із соціально-незахищених сімей, учнів І-IV класів Постанова Кабміну від19.06. 2002 р № 856 „ Про організацію, харчування окремих категорій учнів”, рішення міськвиконкому від 20.12. 2006 р № 508 „Про організацію, харчування окремих категорій учнів”
9. Забезпечувати комплексне медичне обстеження та обслуговування учнів Наказ управління освіти
10. Забезпечення організованого підвезення дітей до закладів освіти із віддалених мікрорайонів міста Рішення міськвиконкому від 25.01.2005 р № 3 „Про забезпечення перевезення учнів загальноосвітніх навчальних закладів до місць навчання”
11. Створити психологічну службу при управлінні освіти та навчальних закладах Положення про психологічну службу в системі освіти України
12. Забезпечення умов для організації та проведення зовнішнього незалежного оцінювання Постанова Кабміну від 31. 12. 2005 р.№1312 „Про невідкладні заходи щодо запровадження зовнішнього незалежного оцінювання і моніторингу якості освіти”
13. Сприяти співпраці управління освіти, навчальних закладів міста з дитячими та молодіжними громадськими організаціями і обєднаннями. Угода про співпрацю, Статути Молодіжного парламенту та ін. організацій
14. Спрямувати систему виховної роботи міста на формування в учнів національно-державницької самосвідомості через залучення їх до: - історичної та культурної спадщини українського народу; - музейної справи, пошукової роботи на базі музеїв історії шкіл, району, міста, області. Накази управління освіти
16.. Створити умови для міжнародних обмінів учнями та вчителями, їх участі у міжнародних програмах, конференціях, конкурсах Угоди про партнерство громад
17. Забезпечення та проведення спартакіад, розвиток туризму, фізкультурно-масової роботи та спорту Накази управління освіти
18. Забезпечити фінансування міських заходів щодо організації змістовного дозвілля школярів на канікулах Рішення міськвиконкому, наказ управління освіти
19. Продовжувати практику організації виїзних навчально-оздоровчих зборів для лідерів учнівського самоврядування Рішення міськвиконкому, наказ управління освіти
20. Привести у відповідність структурну модель науково-методичної роботи ММК та загальноосвітніх навчальних закладів міста до умов реформування освітньої галузі. наказ управління освіти
21. Визначити опорні школи з питань запровадження допрофільного та профільного навчання в навчальних закладах. Розпочати експериментальну роботу з профільного навчання наказ управління освіти
22. Забезпечити вивчення, узагальнення та впровадження передового педагогічного досвіду (ППД) з питань інноваційної діяльності, введення сучасних педтехнологій у практику роботи педагогічних колективів. Видати анотований каталог ППД м.Калуша наказ управління освіти
23. Фінансувати видання творчих надбань педагогів та учнів
24. Забезпечувати передплату комплекту науково - методичної, педагогічної преси для педагогічних працівників
25. Створити експериментальні майданчики на базі загальноосвітніх навчальних закладів для відпрацювання новітніх технологій наказ управління освіти
26. Організувати науково-популярні, навчально-виховні, радіо- і телепередачі для дітей, юнацтва і батьків із проблем виховання, запровадити постійні рубрики з цих питань у ЗМІ
27. Провести моніторингове дослідження якості освіти
28. Забезпечення розвитку учнівського самоврядування та залучення батьківської громадськості до вирішення освітянських проблем. Угода про співпрацю між управлінням освіти та громадською батьківською організацію „Щасливе дитинство”
2.3 Підпрограма „Обдаровані діти”
Особлива увага приділяється роботі зі здібними та обдарованими учнями
Інноваційні процеси в галузі освіти спрямовують науковців, педагогів-практиків на розробку нових підходів до моделей навчання дітей з різними індивідуальними можливостями. Доведено, що навчання обдарованих дітей повинно бути максимально індивідуалізованим і відбуватися на основі комплексної психологічної діагностики.
Складність у виявленні та підтримці дитячої обдарованості актуалізує потребу у створенні цілісної міської підпрограми, яка б охоплювала різні аспекти науково-методичного, психологічного, управлінського супроводу навчання та виховання таких учнів.
Мета підпрограми - це систематизувати досвід педагогічних працівників міста, які працюють з обдарованими дітьми; оптимізувати діяльність закладів освіти міста з розвитку обдарованих дітей та молоді.
Для виконання цієї підпрограми потрібно створити сприятливі умови для відбору, навчання і виховання обдарованих дітей; забезпечити цілісність процесу розвитку дитячої обдарованості; розробити систему міського моніторингу з метою виявлення та підтримки обдарованих дітей.
Виконання підпрограми дасть можливість оптимізувати мережу закладів нового типу та забезпечити стабільне їх функціонування; створити умови для виявлення і навчання обдарованих дітей та реалізації їх можливостей; забезпечити соціальний захист обдарованих дітей; поліпшити науково-методичне забезпечення організації роботи з обдарованими дітьми; систематизувати та пропагувати досвід педагогічних працівників, які працюють з обдарованими дітьми.
2.4 Підпрограма „Інформатизація та компютеризація навчальних закладів”
У нових соціально-економічних умовах освіта набуває особливого статусу, оскільки саме вона сприятиме переходу до інформаційного суспільства, а тому повязана з формуванням пріоритетів держави. За цих умов особливої актуальності набувають питання інформатизації та компютеризації навчально-виховного процесу, коли слід переходити на широке використання компютерної техніки при вивченні переважної більшості навчальних предметів з використанням телекомунікаційної та Інтернет-мереж.
Разом з тим, як засвідчує аналіз, стан інформатизації навчальних закладів міста є досить критичним. Технічні характеристики більшості компютерів не дозволяють використовувати сучасні інформаційні технології, мати доступ до мережі Інтернет та користуватись вітчизняними й зарубіжними базами даних. В основному реалізація процесів інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів м. Калуша в 2006 році здійснювалась через співпрацю з гуманістничним обєднанням “Спроможність” а також з інших джерел фінансування. Таким чином тільки 40% від загальної кількості навчальних закладів І-ІІІ ступенів забезпечено компютерними комплексами, які відповідають сучасним вимогам. За станом забезпечення навчальними компютерними комплексами у м. Калуші кількість учнів, яка припадає на один компютер, що відповідає вимогам специфікації, в середньому становить 202 учні.
Причини критичного стану інформатизації навчальних закладів міста - це недостатнє виділення коштів на придбання компютерної техніки та програмного забезпечення.
Мета підпрограми - це підготовка підростаючого покоління до повноцінної плідної життєдіяльності в інформатизованому суспільстві; підвищення якості, доступності та ефективності освіти; вдосконалення організаційних форм і методів навчання та управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів, вчителів та керівників; удосконалення управління освітою.
Реалізація поставленої мети передбачає розвязання таких завдань: оснащення закладів освіти сучасними засобами інформаційних технологій; підключення до мережі Інтернет; забезпечення базовими і системними прикладними засобами навчання.
Розвязання вищезазначених завдань дасть такі очікувані результати: збільшення кількості навчальних закладів, оснащених сучасними засобами інформаційних технологій; розширення кількості загальноосвітніх навчальних закладів, підключених до мережі Інтернет; створення умов для формування якісно нових підходів до організації навчально-виховного процесу та доступу до вітчизняних і світових інформаційних ресурсів; підвищення фахової кваліфікації учасників навчально-виховного процесу в галузі інформаційних технологій.
2.5 Підпрограма „Розвиток позашкільної освіти”
Сфера позашкільної освіти в Україні перебуває на етапі розвитку, переходу до більш якісного стану. Відбуваються принципові зміни в суспільній свідомості, зумовлені соціальними, політичними та економічними перетвореннями.
Позашкільна освіта дітей та підлітків є невідємною складовою системи безперервної освіти, яка надає дитині додаткові можливості для духовного, інтелектуального і фізичного розвитку, сприяє задоволенню її творчих і освітніх потреб, однак є проблеми нормативно-правового, кадрового забезпечення системи позашкільної освіти, соціального захисту учасників навчально-виховного процесу, матеріально-технічного забезпечення.
Підпрограму подано на рисунку 2.1.
Виконання підпрограми дасть можливість зберегти, удосконалити мережу позашкільних навчальних закладів та забезпечити їх результативне функціонування; поліпшити забезпечення позашкільних навчальних закладів науково-методичними матеріалами; удосконалити систему підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів у сфері позашкільної освіти; зміцнити матеріально-технічну базу позашкільних навчальних закладів; забезпечити соціальний захист учасників навчально-виховного процесу.
Рис. 2.1 - Схема підпрограми „Позашкільна освіта”
2.5 Підпрограма „Вчитель”
Вчитель - головна дійова особа освіти. Важливість його суспільної ролі зумовлена тим, що завдяки його діяльності реалізується державна політика у створенні інтелектуального, духовного потенціалу нації, розвитку вітчизняної науки, техніки, культури, формування людини майбутнього, а також забезпечується конституційне право громадян України на здобуття повної загальної середньої освіти.
Якісний і кількісний склад педагогічних кадрів подано в діаграмах на рисунках 2.2, 2.3, 2.4.
Діаграми показують. що 78% вчителів мають вищу і І категорію, але рівень викладання залишається посереднім. Це свідчить про відсутність чітких критеріїв щодо визначення рівня кваліфікації вчителів. Низький рівень оплати праці педагогів є однією з головних причин малої кількості осіб чоловічої статі у сфері освіти. Помітна тенденція до старіння педагогічних кадрів, до речі, частка працюючих вчителів-пенсіонерів у загальноосвітніх закладах становить 14,7%.
Рис. 2.2 - Розподіл за кваліфікаційними категоріями: 1- спеціалісти, 2- ІІ категорія, 3- І категорія, 4-вища категорія
Міська підпрограма „Вчитель” спрямована на розвязання проблем, повязаних з підготовкою, професійною діяльністю та післядипломною освітою педагогічних працівників міста, на покращення їх матеріального становища, підняття іміджу педагогічної праці.
Рис. 2.3 - Розподіл за статтю: 1 - жінок, 2 - чоловіків
Рис. 2.4 - Розподіл за освітою
Мета підпрограми - це визначення невідкладних і перспективних заходів щодо реалізації основних напрямів системи освіти з урахуванням сучасних вимог, забезпечення економічних і соціальних гарантій професійної самореалізації педагогічних працівників та утвердження їх високого соціального статусу в суспільстві.
Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань: 1) оптимізація кадрового забезпечення навчальних закладів на основі науково обґрунтованого прогнозу потреби у педагогічних кадрах і механізму формування відповідного державного замовлення на їх підготовку із врахуванням місцевих особливостей;
2) модернізація системи підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
3) створення дієвої системи профорієнтаційної роботи та відбору здібної молоді на навчання у вищі педагогічні заклади освіти;
4) удосконалення системи морального і матеріального стимулювання професійного росту педагогічних кадрів.
Очікувані результати
1) забезпечення навчальних закладів педагогічними кадрами відповідно до науково обґрунтованого довгострокового прогнозування їх потреби;
2) впровадження механізму відбору обдарованої молоді для здобуття педагогічної освіти;
3) підвищення професійного рівня педагогічних працівників;
4) підвищення престижу педагогічної професії в суспільстві та утвердження високого соціального статусу вчителя;
5) поліпшення соціально-економічного становища педагогічних працівників, морального і матеріального стимулювання їх професійної діяльності.
Основні заходи на виконання підпрограми „Вчитель” в частині морального і матеріального стимулювання педагогів подано в таблиці 2.6
Таблиця 2.6
Моральне і матеріальне стимулювання педагогів у підпрограмі „Вчитель”
№ за/п Заходи Нормативно-правове забезпечення.
1. Запровадити надання разової грошової допомоги випускникам, які вперше призначаються на роботу у навчальні заклади міста Розпорядження міського голови
2. Встановити доплату молодим спеціалістам, які мають диплом з відзнакою Розпорядження міського голови
3. Вирішити питання здійснення доплати від посадового окладу за ефективну роботу: Рішення міськвиконкому, наказ управління освіти учасникам та переможцям Всеукраїнського конкурсу “Учитель року” - до 50%;
завідувачу методкабінету - до 50%; методистам управління освіти - до50%;
працівникам, яким присвоєно педагогічне звання “вчитель-методист”, “вихователь-методист” - до 15%; працівникам, яким присвоєно педагогічне звання “старший вчитель” - до10%; керівникам міських методобєднань - до 10 % вчителям загальноосвітніх навчальних закладів, керівникам науково-дослідницьких робіт товариства МАН - до 20 %
4. Встановити доплату педагогам, учні яких протягом 3 років ставали переможцями обласних, всеукраїнських конкурсів, олімпіад тощо15-20% від посадового окладу Розпорядження міського голови, наказ управління освіти
5. Забезпечити надання щорічної одноразової грошової допомоги працівникам освіти навчальних закладів освіти м.Калуша
6. Встановити премії міського голови: - педагогічним працівникам, які підготували 1 і більше переможців ІІІ та І\/ етапів Всеукраїнських предметних олімпіад, конкурсів, змагань, фестивалів. Розпорядження міського голови, наказ управління освіти
7. Нагороджувати педагогічних працівників міською педагогічною премією ім.К.Малицької. Положення про міську премію ім. К. Малицької, наказ управління освіти
9. Заносити імена кращих педагогів міста до Книги пошани. Наказ управління освіти
10. Нагороджувати грамотами управління освіти педагогів, вихованці яких відзначились на олімпіадах , конкурсах, фестивалях Наказ управління освіти
14. Систематично проводити роботу щодо оздоровлення педагогічних працівників та організацію їх культурного відпочинку
2.7 Підпрограма „Тепло - дітям”
Ситуація із забезпеченням та збереженням тепла у навчальних закладах залишається складною. Зношеність віконних рам, дверей, недосконалість системи опалення не дає можливості підтримувати належний температурний режим. Як засвідчує аналіз, в установах, що обігріваються від локальних котелень, температура є вищою, ніж температура теплоносія від ТЕЦ.
Схема на рисунку 2.5 відображає мету, завдання підпрограми, основні заходи спрямовані на виконання підпрограми
Рис.2.5- Схема підпрограма „Тепло - дітям”
Реалізація зазначеної програми дасть змогу забезпечити належний температурний режим у навчальних закладах, скоротить використання газу та електроенегії, зекономить бюджетні асигнування на теплоенергоносії.
2.8 Матеріально-технічне забезпечення
За результатами обстеження навчальних закладів матеріально-технічна база та стан навчального обладнання за останні роки значно погіршився. Це повязано із тим , що впродовж останніх 15 років навчальні заклади не мали достатньої кількості коштів на проведення капітальних чи поточних ремонтів, на підтримку в належному стані наявного в них обладнання.
Підпрограмою передбачається покращення технічного стану будівель і забезпечення навчальних закладів сучасними навчальними приладами.
Основною метою підпрограми є створення відповідних умов отримання освіти шляхом покращення матеріально-технічного забезпечення закладів освіти, поновлення технічного стану будівель, придбання твердого та мякого інвентарю, навчального, медичного обладнання, забезпечення відеотехнікою та інше.
Основні завдання - це створення відповідних умов для всебічного розвитку та навчання дітей у закладах різного типу; підвищення рівня забезпеченості навчальних закладів сучасними технічними засобами навчання.
У результаті виконання підпрограми очікується: підвищення якості освіти; зміцнення матеріально-технічної бази навчальних закладів; оснащення закладів сучасними технічними засобами навчання та обладнанням.
ВИСНОВКИ
У даній магістерській роботі висвітлено державне регулювання діяльності у сфері освіти, зясовано роль освіти, співвідношення її структурних одиниць з іншими інститутами та між собою, встановленно основні принципи організації освітнього процесу для подальшого використання на практиці, розроблено правові рекомендації щодо вдосконалення і розвитку сучасної освіти України.
Проведений аналіз трансформаційних процесів системи освіти дає змогу зробити висновок, що сучасна система освіти України формується відповідно до вимог сьогодення, під впливом європейських стандартів, засвоюючи передовий світовий досвід. Аналіз законодавчого забезпечення освіти в цілому та її структурних одиниць зокрема свідчить, що в Україні склалась достатня законодавча база для успішного функціонування освітньої системи, а дотримання законів є гарантом вирішення найболючіших проблем не тільки в освіті, але й у суспільстві в цілому. Більшість проблем, на наш погляд, спричинені недостатнім фінансуванням з боку держави, байдужістю з боку керівників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, інертністю й консервативністю самої системи, відсутністю зацікавленості педагогів у результатах праці, відтоку ініціативних, кваліфікованих кадрів.
Вважаємо, що для удосконалення системи освіти можна запропонувати таке: 1. Функціонування дошкільних закладів різних форм власності у кожному населеному пункті, в тому числі у комплексі з початковою або середньою школою.
2. Ефективну діагностику дітей з особливостями психофізичного розвитку, відкриття при кожному дошкільному закладі груп корекційно-реабілітаційного лікування; створення в кожному районі центрів оздоровлення і лікування дітей дошкільного і шкільного віку з відхиленням у психофізичному розвитку.
3. Забезпечити адекватний до ролі вчителя в суспільстві його соціально-економічний і морально-правовий статус, прирівнявши його до статусу державного службовця.
4. Сприяти розвитку психолого-педагогічних досліджень, створити умови для залучення здібних і досвідчених педагогів для підготовки й захисту дисертацій, відродити практику діяльності педагогів-експериментаторів.
5. Піднести відповідальність педагогічних працівників всіх рівнів за результати своєї праці, встановити дієві механізми контролю за кінцевими результатами праці вчителя.
6. Органам місцевого самоврядування, виконавчій владі провести ремонт, будівництво всіх шкільних спортивних майданчиків, басейнів, дослідних ділянок, теплиць, географічних майданчиків тощо. Безвідкладно провести обстеження всіх освітніх установ, навчальних закладів, підприємств, а також скласти перелік обєктів, які перебувають в аварійному стані та потребують термінового капітального ремонту та реконструкції.
7. Знизити межу наповнюваності класів і поділу їх на підгрупи за принципами особистісно-орієнтованого навчання.
8. Рекомендувати Кабінету Міністрів України затвердити Державну програму пошуку, навчання, підтримки та розвитку здібної і обдарованої учнівської молоді.
9. Для випускників вищих навчальних закладів, що планують в подальшому працювати викладачами вищих навчальних закладів, створити умови, за яких категорію вони повинні отримати в середній школі. Можливо, деякі з них залишаться викладачами у школі.
10. Динамічний розвиток мережі навчальних закладів різних форм власності в кожному районі з врахуванням нинішнього й очікуваного складу випускників середніх шкіл, їх інтересів, потреб і покликання, а також регіональної специфіки та потреб ринку.
11. Пільгове оподаткування підприємств, які виступають меценатами державних навчальних закладів або організовують власні заклади професійної освіти.
12. Створити Фонд розвитку освіти, куди б спрямовувалося не менше одного відсотка від реалізації всіх товарів.
13. Прийняти Закон про обовязкове відрахування 10 % прибутку на інформатизацію школи компаніями, які займаються інформаційними технологіями.
14. Встановити жорсткий контроль за телерадіопростором, захистити дітей від потоку жорстокості, агресії, насилля. Запровадити законодавчі норми, при яких би жодна телерадіокомпанія не мала права існувати, не виділяючи ефірний час для освітніх і культурних програм.
15. Високу якість вищої освіти, дієвий державно-громадський контроль за результативністю навчання студентів, працевлаштування випускників, які навчались за державним замовленням.
16. Створити систему підготовки педагогічних кадрів для всіх вищих закладів освіти з глибоким знанням психолого-педагогічних проблем викладання й виховання студентів у вищій школі.
17. Функціонування надійних механізмів для ліквідації хабарництва, корупції.
18. Поглибити співпрацю й кооперацію закладів освіти й науки, інтенсифікувати наукові дослідження у вищих закладах освіти.
19. Запровадити у вищих навчальних закладах демократичні засади виборності керівників різних рівнів, звільнити навчальні заклади від диктату виконавчих органів влади, спроби перетворити їх у політичні важелі маніпулювання суспільною думкою з позиції різних політичних структур.
20. Прийняти Закон України „Про післядипломну освіту”.
21. Створення у кожному районі цілісної багаторівневої системи позашкільних закладів різних типів і форм власності для забезпечення розвитку різносторонніх здібностей, талантів та обдарувань дітей, молоді і дорослих, задоволення їх інтересів, запитів і потреб у додаткових фізкультурно-спортивних, культурно-освітніх, дослідницьких та розважальних послугах.
Таким чином, базуючись на результатах магістерського дослідження можна зробити висновок, що державне регулювання освітньої системи в Україні - важливе завдання внутрішньої політики держави. В цілому освітня система залежить від соціально-економічних умов. Пріоритетність освіти позитивно впливатиме на соціально-економічну ситуацію в країні, культурний розвиток населення і подолання бездуховності, появу нових робочих місць, впровадження нових методів навчання і виховання, розвязання інших проблем.
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА
1. Красняков Є. Державна освітня політика та її законодавче забезпечення// Рідна школа: Науково педагогічний журнал - 203. - №7 - с. 3-7
2. Журавський В.С. Вища освіта як фактор державотворення і культури в Україні. - К.: Видавничій дім «Ін Юре», 2003, - с..11.
3. Бюлетень Бюро інформації Ради Європи в Україні. - 2002. - №9.
4. Живодьор В.Ф., Сбруєва А.А., Рисіна М.Ю. З історії національного шкільництва. - К.: Інститут змісту і методів навчання, 1998.
5. Розвиток народної освіти і педагогічної думки на Україні (X - початок XX ст.). - К. Рад. школа,1991.
6. Любар О., Осипець Р. Розвиток українського шкільництва і педагогічної думки в кайданах неволі // Рідна школа. -2003. - №1. -с..68.
7. Сірополко С. Історія освіти в Україні. - К.: Наукова думка. -2001.
8. Полное собрание законов Российской империи. Собрание І: -
9. СПБ. 1830. - Т.ХХ. - №14392.
10. Педагогічний словник. - К.: Педагогічна думка, 2001. - с.294.
11. Основні документи про реформу загальноосвітньої школи. - К.:Рад. школа, 1986, - с.69.
12. Бюлетень законодавствам юридичної практики України. - №9. - 1999. - Законодавство України про загальну середню освіту. - С.14.
13. Конституція України: Прийнята на пятій сесії Верховної ради України 28 червня 1996 року Із змінами. Внесеними Законом України від 8 грудня 2004 року №2222-IV Офіційне видання - К.:Міністерство юстиції України, 2006.
14. Національна доктрина розвитку освіти. В кн..: Дзвінчук Д. Державне управління освітою в Україні: Тенденції та законодавство. - К.: ЗАТ „НІЧЛАВА”, 2003. - с.214-227.
15. Державна програма „Вчитель” // Загальна середня освіта: Збірник нормативно-правових документів Частина ІІ. - К.: ЗАТ „НІЧЛАВА”,2003. - 451.
16. Постанова Кабінету Міністрів України від 19 червня 2002 року №856 „Про організацію харчування окремих категорій учнів у загальноосвітніх навчальних закладах” // Загальна середня освіта: Збірник нормативно-правових документів Частина ІІ. - К.: ЗАТ „НІЧЛАВА”,2003. - 447.
17. Інформаційні матеріали парламентських слухань з питань виконання законодавства України про розвиток загальної середньої освіти від 16 жовтня 2002 року.
18. Кремень В.Г. Поступ до нової філософії освіти // Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні 1992-2002. Збірник науковихпраць до 10-річчя АПН України Академія педагогічних наук України. - Частина 1. - Харків:«ОВС», 2002. - СЮ.
19. Закон України „Про дошкільну освіту” . В кн..: Дзвінчук Д. Державне управління освітою в Україні: Тенденції та законодавство. - К.: ЗАТ „НІЧЛАВА”, 2003. - с.153-171.
20. Державна програма розвитку і функціонування української мови // Загальна середня освіта: Збірник нормативно-правових документів Частина ІІ. - К.: ЗАТ „НІЧЛАВА”,2003. - 551.
21. Порядок ліцензування освітніх послуг // Загальна середня освіта: Збірник нормативно-правових документів Частина ІІ. - К.: ЗАТ „НІЧЛАВА”,2003. - 534.
22. Закон України „Про освіту” В кн..: Дзвінчук Д. Державне управління освітою в Україні: Тенденції та законодавство. - К.: ЗАТ „НІЧЛАВА”, 2003. - с.71-94.
23. Закон України „Про загальну середню освіту” . В кн..: Дзвінчук Д. Державне управління освітою в Україні: Тенденції та законодавство. - К.: ЗАТ „НІЧЛАВА”, 2003. - с.115-134.
24. Комплексні заходи щодо всебічного розвитку і функціонування української мови // Загальна середня освіта: Збірник нормативно-правових документів Частина ІІ. - К.: ЗАТ „НІЧЛАВА”,2003. - 131.
25. Дзвінчук Д. Державне управління освітою в Україні: Тенденції та законодавство. - К.: ЗАТ „НІЧЛАВА”, 2003. - с. 65-66.
26. Типове положення про Головне управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації, управління освіти і науки обласної, Севастопольської міської державної адміністрації. В кн..: Дзвінчук Д. Державне управління освітою в Україні: Тенденції та законодавство. - К.: ЗАТ „НІЧЛАВА”, 2003. - с.234-239.
27. Закон України „Про позашкільну освіту” . В кн..: Дзвінчук Д. Державне управління освітою в Україні: Тенденції та законодавство. - К.: ЗАТ „НІЧЛАВА”, 2003. - с.135-152.
28. Програма розвитку позашкільних навчальних закладів на 2002-2008 роки // Загальна середня освіта: Збірник нормативно-правових документів Частина ІІ. - К.: ЗАТ „НІЧЛАВА”,2003. - 442.
29. Закон України „Про професійно-технічну освіту” . В кн..: Дзвінчук Д. Державне управління освітою в Україні: Тенденції та законодавство. - К.: ЗАТ „НІЧЛАВА”, 2003. - с.227-234.
30. Постанова Кабінету Міністрів України від 21 січня 1998 року №61 „Про перелік послуг з вищої, середньої, професійно-технічної та початкової освіти, операції з надання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість” // Загальна середня освіта: Збірник нормативно-правових документів Частина ІІ. - К.: ЗАТ „НІЧЛАВА”,2003. - 161.
31. Закон України „Про вищу освіту” . В кн..: Дзвінчук Д. Державне управління освітою в Україні: Тенденції та законодавство. - К.: ЗАТ „НІЧЛАВА”, 2003. - с.227-234.
32. Шминдрук Л. Чекаю початку реформ в освіті, що забарилися. // День. - №157. - вівторок, 4 вересня 2001р. - с.5.
33. Кремень В. Реформування освіти триває. // Урядовий курєр. 2 лютого 2002р. - с. 4.
34. Красняков Є.В. Бюджетний процес пішов. Чи дійде до фінішу системаосвіти? // Голос України. -4 листопада 1998 р. - №8.
35. Кремень В. Освітня політика у контексті соціал-демократичних цінностей. // Освіта. - 26 листопада - 3 грудня 2003 р. - с.2.
36. Клепко С.Цінності буття і цінності освіти в контексті глобалізації. - Х.: Видавнича група „Основа”, 2005. - с. 30-39.
37. Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні”.П. 16 ст.42. // Відомості Верховної Ради. - 1997.- №24.
38. Закон України „Про місцеві державні адміністраціїі”.П. 1, 3, 4 ст. 22 // Відомості Верховної Ради. - 1999- №20-21.
39. Закон України „Про столицю - місто-герой Київ”. П.3(1) ст..25 // Відомості Верховної Ради. - 1999- №11.
40. Красняков Є. Цільові регіональні програми та їх роль у забезпеченні розвитку вітчизняної політики // Рідна школа: